Постанова

від 14.06.2023 по справі 910/8137/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. Справа№ 910/8137/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Отрюха Б.В.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 14.06.2023,

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна Ігоря Вячеславовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2022

за заявою арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1

у справі №910/8137/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр харчових технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/8137/19 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І.В. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами.

16.01.2023 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугін Ігор Вячеславович (далі - скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/8137/19, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким повністю задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І. В. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "БМБ КОМПАУНД" у справі №910/8137/19 сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_2 (головуючий суддя), Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2023 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/8137/19, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8137/19.

08.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8137/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І. В. залишено без руху, скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами усім учасникам справи про банкрутство ТОВ "БМБ КОМПАУНД".

21.02.2023 від ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І. В. надійшла заява на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023, до якої додано докази надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Доманської М.Л., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "БМБ КОМПАУНД" у справі №910/8137/19 сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_2 (головуючий суддя), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 ліквідатору ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіну І. В. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду.

16.03.2023 від ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджиз" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 розгляд справи №910/8137/19 відкладено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, крім іншого, відкладено розгляд справи №910/8137/19 на 10.05.2023 о 14:40.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 № 09.1-07/377/23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/8137/19, у зв`язку із виходом у відставку судді ОСОБА_2

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 для розгляду справи №910/8137/19 сформовано колегію суддів у складі: Доманська М.Л. (головуючий), Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна Ігоря Вячеславовича у складі колегії суддів: головуючого судді Доманської М.В., суддів: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О. Розгляд апеляційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна Ігоря Вячеславовича призначено на 14.06.2023 об 11:00.

У судове засідання 14.06.2023 з`явився ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугін Ігор Вячеславович та представник ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій». Решта учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні ставилось на обговорення питання щодо можливості здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились в судове засідання, щодо чого представники учасників справи не заперечували.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Представник скаржника у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким повністю задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна І. В. про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 за нововиявленими обставинами. Представник ТОВ «Міжнародний центр харчових технологій» щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що рішенням господарського суду міста Києва від 29.07. 2010 у справі № 4/294 визнано недійними Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 05.08.2008 № К/33/2601, який укладено 07.05.2009; Договір про заміну іпотекодержателя за іпотечним договором, посвідчений 05.08.2008 приватним нотаріусом Київського нотаріального міського округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2422, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07.05.2009 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Лихошвою Ж.О. за реєстровим номером 259; Договір про заміну заставодержателя за договором застави, посвідчений 05.08.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2423, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07.05.2009 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 261. Як зазначає скаржник, внаслідок відсутності у ПАТ «Комерційний банк «Володимирський» прав кредитора у зобов`язанні, останнє не мало прав уступати права вимоги контрагентам, а, отже, ОСОБА_1. в 2011 не мала жодних правових підстав для отримання будь-якого виконання за Кредитними договорами від 05.08.2008 № К/33/260 та від 16.11.2007 № К/62/2601, що укладені між АКБ «Європейський» та ТОВ «БМБ Компаунд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін, з огляду на наступне.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі стало питання перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 .

Здійснюючи перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права тощо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна правова позиція викладена у п. 6.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 910/17944/15, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п. п. 42-44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. п. 27 - 34 рішення суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Предметом перегляду за нововиявленими обставинами у цій справі є ухвала суду першої інстанції, якою, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та визнано, зокрема, кредиторські вимоги ОСОБА_1 на суму 792.788, 63 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника.

Колегія суддів враховує, що з відповідної ухвали не вбачається, на підставі яких саме документів, якого договору, чи яких саме даних відповідних Реєстрів, визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 , не обґрунтовано, на підставі чого саме визнано вимоги до боржника у розмірі 792.788, 63 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника.

Як на нововиявлену обставину арбітражний керуючий Пічугін Ігор Вячеславович посилається на рішення господарського суду міста Києва від 29.07. 2010 у справі № 4/294, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.11.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011, яким визнано недійними Договір про відступлення права вимоги за кредитним договором від 05.08.2008 № К/33/2601, який укладено 07.05.2009; Договір про заміну іпотекодержателя за іпотечним договором, посвідченим 05.08.2008 приватним нотаріусом Київського нотаріального міського округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2422, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07.05.2009 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Лихошвою Ж.О. за реєстровим номером 259; Договір про заміну заставодержателя за договором застави, посвідченим 05.08.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Підгаєцьким А.І. за реєстровим номером 2423, який було укладено між АКБ "Європейський" та ТОВ "БМБ Компаунд", укладений 07.05.2009 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 261.

За оскаржуваною ухвалою судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з її необґрунтованістю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах спарви наявна копія рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2018 у справі № 910/6428/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного суду від 05.04.2019, яким встановлено, що 25.08.2011 між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний Банк "Володимирський" укладено договір застави майнових прав № 25/ПФ/10/40133/З відповідно до якого ОСОБА_1 передано у заставу майнові права, що виникають з кредитного договору від 16.11.2008 № К/62/2601, який укладено між ТОВ "БМБ Компаунд" та АКБ "Європейський".

На виконання вказаного договору укладено договір № 09/11/38 про відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 05.08.2008 за реєстровим номером 2423, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 18.12.2007 за реєстровим номером 2292, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 18.12.2007 за реєстровим номером 2293, договір про заміну нового заставодержателя на наступного заставодержателя від 16.11.2007 за реєстровим номером 2155, договір про заміну нового іпотекодержателя на наступного іпотекодержателя від 08.05.2008 за реєстровим номером 2421.

Позивачем у зазначеній справі є ТОВ "Інвест Кредит Капітал", яке є управителем непроданих активів ПАТ "Комерційний Банк "Володимирський".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначеним рішенням від 03.12.2018 у справі № 910/6428/18 встановлено дійсність перелічених вище договорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі зміту поданої заяви та апеляційної скарги, заявник зазначає, що визнання правочинів щодо відступлення прав вимог за кредитними договорами від 05.08.2008 № К/33/2601 та від 16.11.2007 №К/62/2601, що укладені між АКБ "Європейський" та ПАТ "Комерційний банк "Володимирський" тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення прав вимоги.

Відповідно до приписів статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, у разі визнання правочину недійсним сторони можуть звернутись до суду з вимогою про застосування наслідків недійсного правочину, суд також може застосувати такі наслідки за власною ініциативою.

Таким чином, якщо застосовуються наслідки недійсності правочину сторонами повинні бути вчинені визначені дії, такі як повернення оригіналів документів, витребування прав вимоги від кінцевих кредиторів та іпотекодержателів, реєстрація прав іпотекодержателя у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за особою, на користь якої було визнано правочин недійним.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, арбітражний керуючий Пічугін І.В. посилається на рішення судів, при цьому, будь-які докази того, що такі рішення взагалі були коли-небудь виконані відсутні, як і докази застосування наслідків недійсності правочинів, визнаних такими за судовими рішеннями недійсними.

Суд першої інстанції вірно встановив, що арбітражним керуючим не надано доказів, підтверджуючих недійсність правочинів, за якими ОСОБА_1 набула своїх прав Іпотекодержателя, не надано доказів застосування недійсності таких правочинів та повернення сторін правочинів у первісний стан.

Натомість, станом на сьогодні є чинним рішення суду, яке навпаки встановлює дійсність правочинів, на підставі яких ОСОБА_1 була іпотекодержателем нерухомого майна, що належало ТОВ "БМБ Компаунд".

Відповідно до ч. 8 ст. 45 КУзПБ, розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Як вірно зазначено судом першої інстанці, станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, відповідно до Реєстру речових прав на нерухоме майно вимоги кредитора ОСОБА_1 були забезпечені іпотекою, накладеною на нерухоме майно ТОВ "БМБ Компаунд".

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Державна реєстрація іпотеки кредитора ОСОБА_1 станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство не скасована, а запис в реєстрі чинний, відповідно, ОСОБА_1 є забезпеченим кредитором ТОВ "БМБ Компаунд" згідно законодавства і її вимоги не можуть бути видалені з реєстру кредиторів, зважаючи на посилання арбітражного керуючого на рішення судів 2010, які не були виконані та не спричинили настання обов`язку визнання недійсними похідних правочинів, повернення речей у первісний стан та видалення записів із реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні заяви арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 .

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду колегією суддів, як такі, що не спростовують зроблених судом першої інстанції висновків.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" Пічугіна Ігоря Вячеславовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 910/8137/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/8137/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 20.06.2023.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Б.В. Отрюх

В.О. Пантелієнко