Рішення

від 13.06.2023 по справі 902/623/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Cправа № 902/623/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В., за відсутності представників сторін

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії", 67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вулиця Пристанційна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43418783

до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Авангард" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 22800, Вінницька обл., Вінницький (Немирівський) р-н, місто Немирів, вулиця Шевченка, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 04818298

про стягнення 1 288 097,93 гривень

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 08.05.2023 надійшла позовна заява № 933 від 28.04.2023 (вх. № 619/23 від 08.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Авангард" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 1 288 097,93 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору від 27.12.2021 на постачання природного газу за період червень - вересень 2022 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 15.05.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №902/623/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13.06.2023 року о 10:00 год.

22.05.2023 до суду від відповідача надійшла заява № б/н від 16.05.2023 року (вх. № 01-34/4870/23 від 22.05.2023) про визнання позову у якій останній зазначив про визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, просив при розподілі судових витрат застосувати положення статей 129, 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

22.05.2023 до суду від відповідача надійшло також клопотання № б/н від 16.05.2023 року (вх. № 01-34/4871/23 від 22.05.2023) про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

13.03.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 06.06.2023 року (вх. № 01-34/5535/23 від 13.06.2023) у якому представник позивача зазначив про підтримання позивачем позовних вимог у повному обсязі та просив розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у матеріалах справи документами.

На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з`явилися.

Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином ухвалою суду від 15.05.2023, яку було надіслано на повідомлену суду електронну адресу позивача та за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 15.05.2023 року отримана позивачем 15.05.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа та відповідачем - 22.05.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 2101804077500.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1, пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а сторони у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, зважаючи на клопотання сторін про проведення судового засідання за їх відсутності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 3, 4 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 ГПК України.

Так, згідно частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Суд встановив, що заяву № б/н від 16.05.2023 року (вх. № 01-34/4870/23 від 22.05.2023) про визнання позову від імені відповідача підписано головним лікарем Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Авангард" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" П.В. Цвень та скріплено печаткою цього підприємства.

Суд перевірив повноваження особи, що підписала заяву про визнання позову згідно з відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та наявними у матеріалах справи документами. Судом не виявлено обмежень представника відповідача на вчинення відповідних дій.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання позову відповідачем.

Матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про ухвалення у справі №902/623/23 судового рішення.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 13.06.2023 року судом ухвалено рішення у справі.

Після виходу з нарадчої кімнати, з огляду на відсутність сторін, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Авангард" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 1 288 097,93 гривень заборгованості.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором на постачання природного газу № 048-154-ОЕ від 27.12.2021 року в частині оплати за поставлений природний газ за період червень - вересень 2022 року.

Відповідач у поданій до суду заяві від 16.05.2023 року про визнання позову підтвердив укладення між сторонами договору на постачання природного газу та зазначив, що заборгованість за спожитий природний газ у червні, липні, серпні та вересні 2022 року становить 1 288 097,93 грн. з ПДВ, яку відповідач визнає у повному обсязі.

У заяві про визнання позову відповідач зазначив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Авангард" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" заборгованості за спожитий природний газ у сумі 1 288 097,93 гривень визнаються відповідачем повністю.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено таке.

27.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (далі - позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Авангард" ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" (далі - відповідач, споживач) укладено рамковий контракт на постачання природного газу (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що цей контракт встановлює умови, на яких сторони, враховуючи спеціальні умови погоджені в додаткових угодах до цього контракту (далі - "окремі контракти"), домовляються здійснювати операції з постачання (придбання, продажу, передачі та прийому) природного газу. Положення окремого контракту є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 6.1. договору по відношенню до кожного окремого контракту, споживач сплатить договірну вартість, розраховану на підставі договірної ціни (базової ціни, скоригованої ціни - якщо застосовуються відповідно до окремого контракту) за обсяги природного газу, поставлені постачальником. Поставлені обсяги природного газу, що зазначені у відповідних актах приймання - передачі газу, вважаються фактично поставленими обсягами природного газу (надалі "поставлений обсяг").

Згідно пункту 10.1 договору спожитий обсяг визначається виключно на підставі остаточних алокацій (шляхом складання фактичних добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат природного газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку природного газу споживача, з урахуванням п. 10.2 даного договору). У кожному відповідному газовому місяці або договірному періоді спожитий обсяг завжди дорівнюватиме остаточній алокації.

Відповідно до пункту 10.3 договору споживач до 5 дня місяця, що слідує за газовим місяцем зобов`язаний надати постачальнику копію актів про спожитий обсяг відповідно до даних оператора ГРМ/оператора газотранспортної системи, складеного відповідно до вимог Кодексу газорозподільних мереж/Кодексу газотранспортної системи.

За умовами пункту 10.4 договору на підставі таких даних постачальник надає споживачу підписані два примірники актів приймання-передачі газу за відповідний газовий місяць.

Згідно пункту 10.5 договору споживач зобов`язаний повернути один підписаний примірник такого акту приймання-передачі газу впродовж 2 днів з моменту отримання від постачальника або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу, розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до цього контракту.

Відповідно до пунктів 10.6, 10.7 договору для уникнення сумнівів, договірна вартість спожитого обсягу встановлюється відповідно до даних постачальника. Не частіше ніж раз на місяць споживач на свій розсуд має право провести звіряння фактичних розрахунків з постачальником. Постачальник має право оперативно контролювати спожитий обсяг природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю на об`єкті споживача.

Пунктом 10.8 договору визначено, що обсяг природного газу, що зазначений в акті приймання-передачі газу, за умови що такий обсяг є остаточною алокацією наданою оператором газотранспортної системи, навіть у випадку, коли споживач свідомо відмовляється підписувати акт приймання-передачі газу, є підставою для проведення розрахунків та підписання всіх необхідних документів за цим контрактом.

За умовами пунктів 10.9, 10.10 договору на підставі акту приймання-передачі газу сторони проводять звіряння сум, що сплачені та отримані за відповідним окремим контрактом, що укладений за рамковим контрактом, якщо необхідно. Постачальник складає та направляє споживачу рахунок-фактуру на додаткові суми, що підлягають сплаті (за наявності). Споживач сплачує всі несплачені суми протягом 7 робочих днів після отримання рахунку-фактури електронною поштою.

На виконання умов укладеного договору протягом червня - вересня 2022 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ у кількості 40.7109 тис.куб.м. на загальну суму 1 592 848,64 гривень, що підтверджується актом купівлі-продажу природного газу № 048/154-ОЕ-А1-062022 від 30.06.2022 року за червень 2022, актом купівлі-продажу природного газу № 048/154-ОЕ-А1-072022 від 31.07.2022 року за липень 2022, актом приймання-передачі № 3011 від 31.08.2022 року за серпень 2022 та актом приймання-передачі № 3112 від 30.09.2022 року за вересень 2022 року (т.1. а.с. 17-20).

Судом встановлено, що акти купівлі-продажу природного газу № 048/154-ОЕ-А1-062022 від 30.06.2022 року, № 048/154-ОЕ-А1-072022 від 31.07.2022, акти приймання-передачі № 3011 від 31.08.2022, № 3112 від 30.09.2022 підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками сторін.

Матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору, кількості та вартості поставленого природного газу у визначеному договором порядку.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та вбачається зі змісту оборотно-сальдової відомості по контрагенту Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Авангард" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", платіжних інструкцій, що містяться у матеріалах справи, відповідач оплату за поставлений природний газ за червень-вересень 2022 року здійснив частково у сумі 304 750,71 гривень, а саме згідно платіжної інструкції № 2318 від 21.10.2022 на суму 564 444,69 гривень позивачем зараховано в рахунок оплати природного газу за червень 2022 року 218 648,62 гривні, а також 45 000,00 гривень згідно платіжної інструкції № 2325 від 26.10.2022 на суму 45 000,00 гривень та 41 102,09 гривень згідно платіжної інструкції № 2326 від 11.11.2022 на суму 41 102,09 гривень (т. 1 а.с. 16, 21-37, 39).

За твердженням позивача, вартість поставленого природного газу за період червень-вересень 2022 року у розмірі 1 288 097,93 гривень відповідачем не сплачено, а саме за червень 2022 року у розмірі 84 642,93 гривень, за липень 2022 - 319 775,04 гривень, за серпень 2022 - 351 005,76 гривень та за вересень 2022 - 532 674,20 гривень.

Наявність заборгованості у розмірі 1 288 097,93 гривень визнається відповідачем.

Доказів сплати відповідачем заявленої до стягнення суми боргу повністю чи частково матеріали справи не містять.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті поставленого природного газу позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 1 288 097,93 гривень заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача за договором на постачання природного газу від 27.12.2021 року заборгованості в сумі 1 288 097,93 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, предметом доказування, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи зміст позовних вимог, предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням умов вказаного договору, а саме постачання природного газу позивачем, його прийняття та належна оплата відповідачем.

В силу положень частини першої статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно положень частини 1, 2, 3 статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором постачання природного газу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1, 2 розділу IX Кодексу газорозподільних мереж, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824 комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС) та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог нього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що обсяг фактично спожитого відповідачем газу у 2022 році, у тому числі за спірний період червень-вересень 2022 підтверджується даними з інформаційної платформи АТ "Вінницягаз" (т.1 а. с. 13) та актами купівлі-продажу природного газу, актами приймання-передачі (т. 1 а.с. 17-20).

У матеріалах справи містяться акти купівлі-продажу природного газу № 048/154-ОЕ-А1-062022 від 30.06.2022 року за червень 2022, та № 048/154-ОЕ-А1-072022 від 31.07.2022 року за липень 2022, акти приймання-передачі № 3011 від 31.08.2022 року за серпень 2022 та № 3112 від 30.09.2022 року за вересень 2022 року.

Дослідивши вказані акти купівлі-продажу природного газу, акти приймання-передачі за червень-вересень 2022 року, судом встановлено, що зазначені документи відображають зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та її вартість, підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін, а тому є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Судом встановлено, що зазначені первинні документи підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою відповідача без застережень та зауважень, що свідчить про те, що відповідач, як споживач погодився на передачу - прийняття природного газу та здійснення його оплати у обсягах та на суму зазначену у вказаних актах.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ, у строк передбачений договором, належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Доказів сплати заявленого до стягнення основного боргу у розмірі 1 288 097,93 гривень повністю чи частково (платіжні доручення, банківські виписки тощо) матеріали справи не містять, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду про стягнення несплаченої суми заборгованості за поставлений природний газ.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за поставлений та спожитий природний газ, враховуючи, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу відповідає фактичним обставинам справи та у повному обсязі визнається відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 288 097,93 гривень заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При розгляді справи судом враховано, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 288 097,93 гривень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 469 від 19.04.2023 року сплачено судовий збір у розмірі 19 321,48 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог частини 1 статті 130 ГПК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 9 660,74 гривень (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Витрати по сплаті судового збору у сумі 9 660,74 гривень (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову) відповідно до статей 129 - 130 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Авангард" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (22800, Вінницька обл., Вінницький (Немирівський) р-н, місто Немирів, вулиця Шевченка, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 04818298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вулиця Пристанційна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43418783) 1 288 097,93 гривень (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч дев`яносто сім гривень, 93 копійки) заборгованості та 9 660,74 гривень (дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень, 74 копійки) cудових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вулиця Пристанційна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43418783) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 9 660,74 гривень (дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень, 74 копійки), що становить 50 % судового збору сплаченого ним до Державного бюджету України при поданні позову згідно платіжної інструкції № 469 від 19.04.2023 року.

5. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник судового рішення у цій справі є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор Енергії" (67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вулиця Пристанційна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 43418783) з Державного бюджету України судового збору у розмірі 9 660,74 гривень (дев`ять тисяч шістсот шістдесят гривень, 74 копійки).

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення направити сторонам (позивачу - скріплений гербовою печаткою суду) рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: позивача - info@operator.in.ua, відповідача - avangard_nemirov@ukr.net.

Повний текст рішення складено та підписано 21 червня 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 67300, Одеська обл., Березівський р-н, місто Березівка, вулиця Пристанційна, будинок 1, info@operator.in.ua;

3 - відповідачу, 22800, Вінницька обл., Вінницький (Немирівський) р-н, місто Немирів, вулиця Шевченка, будинок 16, avangard_nemirov@ukr.net.