Рішення

від 20.06.2023 по справі 904/859/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023м. ДніпроСправа № 904/859/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та комерційна фірма "Мантисса", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Про-Світ", м. Дніпро

про стягнення сплаченої суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу, пені, 3% річних, інфляційних втрат

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та комерційна фірма "Мантисса" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Про-Світ" і просить суд стягнути сплачену суму попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн., пеню у розмірі 4 864,39 грн., 3% річних у розмірі 11 465,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 79 690,25 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу № 18061 від 18.06.2021 сплатив Відповідачу 250 000,00 грн. Однак Відповідач не поставив товар, передплату не повернув.

Ухвалою суду від 21.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.06.2023 від Позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій він просив суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, ухвалу суду від 21.02.2023 про відкриття провадження у справі направлено на його електронну пошту, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28, 29), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 32). Також 16.05.2023 Позивач подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів направлення Відповідачу вказаної ухвали суду (а.с. 34-37).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалась протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Про-Світ" (далі Відповідач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та комерційна фірма "Мантисса" (далі Позивач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 18061 (далі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити електроди на умовах, викладених далі, іменований за текстом "товар".

У п. 1.2 Договору передбачено найменування, кількість та ціна товару, зокрема сума з ПДВ 262 940,00 грн.

За умовами п. 1.3 Договору фактичні обсяги товару та суми поставок вказані у видаткових накладних, які є складовою і невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору орієнтовна сума Договору - 262 940,00 грн. Фактична загальна сума Договору складає суму, визначену на підставі сумарних даних у вартісному вираженні вироблених поставок, зафіксованих у видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна вказана у п. 1.2 угоди.

Згідно з п. 2.2 Договору оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі виставленого рахунку: 70% - передплата, 30% - на момент готовності до відвантаження.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 25 робочих днів з моменту 70% оплати.

За умовами п. 2.4 Договору здача-приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6 та Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7.

Відповідно до п. 2.5 Договору умови поставки ЕХW склад Продавця (р. Дніпро), згідно з Інкотермс (ред. 2000 р.).

Згідно з п. 2.6 Договору поставка товару супроводжується такими документами:

- рахунок-фактура;

- видаткова накладна;

- сертифікат якості.

За умовами п. 3.2 Договору у разі несвоєчасної поставки товару Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє один рік, але в будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов`язань, визначених Договором (п. 6.4 Договору).

25.06.2021 Відповідач виставив Позивачу рахунок на оплату № 8 від 25.06.2021 на суму 262 940,00 грн. При цьому, 70% від ціни товару становить 184 058,00 грн.

На виконання умов Договору Позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 574 від 30.06.2021 на суму 200 000,00 грн. та № 589 від 05.08.2021 на суму 50 000,00 грн. (а.с. 12-14).

Однак Відповідач не передав Позивачу товар у встановлений строк, попередню оплату у розмірі 250 000,00 грн. не повернув, що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення п. 2.3 Договору та оплату 70% передплати 30.06.2021, Відповідач повинен був поставити товар у строк до 04.08.2021 включно.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не здійснив поставку товару у встановлений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що доказів повернення суми передплати у розмірі 250 000,00 грн. чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у Позивача виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від Відповідача, який одержав суму попередньої оплати товару і не передав його, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вказувалось вище, за умовами п. 3.2 Договору у разі несвоєчасної поставки товару Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочення.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасну поставку товару за період з 06.08.2021 по 06.02.2022 у розмірі 4 864,39 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 4 864,39 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних (за прострочення повернення передплати) за період з 06.08.2021 по 14.02.2023 у розмірі 11 465,75 грн. та інфляційні втрати (за прострочення повернення передплати) за період з серпня 2021 року по січень 2023 року у розмірі 79 690,25 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 11 465,75 грн. підлягає задоволенню.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 79 690,25 грн. підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн., пені у розмірі 4 864,39 грн., 3% річних у розмірі 11 465,75 грн., інфляційних втрат у розмірі 79 690,25 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Позивач надав суду:

- Договір про надання правової допомоги № 611 від 16.01.2023, укладений між Позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро Станіслава Казанцева "ДЖАСТІС" (Адвокатське бюро);

- Специфікацію № 1 від 16.01.2023 до Договору про надання правової допомоги № 611 від 16.01.2023;

- квитанцію про переказ грошових коштів № 0.0.2830929357.1 від 23.01.2023;

- прибуткові касові ордери № 01 від 15.02.2023, № 02 від 24.03.2023;

- акт надання послуг № 1 від 24.03.2023;

- ордер серія АЕ № 1181063 від 15.02.2023 (а.с. 24, 25, 33, 40, 41).

Так, згідно з п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № 611 від 16.01.2023 (далі Договір № 611) Клієнт доручає, а Адвокатське бюро, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси Клієнта в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю сторін, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 611 розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором, встановлюється у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Згідно з п. 3.2 Договору № 611 розмір гонорару Адвокатського бюро визначаються сторонами у Специфікації, яка є невід`ємним додатком цього Договору. На вимогу Клієнта Адвокатським бюро складається детальний розрахунок (Калькуляція) вартості послуг за кожною Специфікацією.

За умовами п. 3.3 Договору № 611 розмір витрат на правову допомогу підтверджується актами про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Відповідно до п. 3.4 Договору № 611 розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Специфікацією № 1 від 16.01.2023 до Договору № 611 сторони погодили такий перелік послуг з надання правової допомоги, їх вартість та порядок розрахунків:

1. Перелік юридичних послуг, що надаються за цією Специфікацією:

Супровід судового процесу щодо стягнення заборгованості з контрагента ТОВ "НВП "Про-Світ" у сумі 250 000,00 грн.

2. Вартість послуг, зазначених у п. 1 цієї Специфікації, складає 15 000,00 грн.

3. Порядок оплати:

5 000,00 грн. сплачуються Клієнтом в момент підписання цієї Специфікації;

5 000,00 грн. сплачуються Клієнтом до 16.02.2023;

5 000,00 грн. сплачуються Клієнтом до 16.03.2023.

Вартість послуг, зазначених у п. 2 цієї Специфікації, визначена із розрахунку, що судова справа, в якій надаються послуги за цим Договором, складається з 3 судових засідань. Кожне наступне судове засідання сплачується Клієнтом окремо із розрахунку 2 000,00 грн. за одне судове засідання.

До переліку послуг, що надаються за цією Специфікацією, не включені послуги із супроводу судового процесу в апеляційній інстанції та/або касаційній інстанціях, вартість яких погоджується сторонами окремо.

4. За фактом надання послуг Клієнт оплачує гонорар, який складає 10,00% від суми, яка буде присуджена на користь Клієнта за результатами надання послуг за цим Договором. Гонорар сплачується Клієнтом протягом 3 днів з моменту перерахування грошових коштів на користь Клієнта від боржника/органу, що примусово виконує рішення суду/іншим шляхом або іншою особою, в якості виконання рішення суду у справі, в якій надаються послуги за цим Договором/прощення або розстрочення/відстрочення сплати боргу тощо. Розмір гонорару, зазначеного в цьому пункті, не включає в себе розмір вартості послуг, зазначеної в п. 2 цієї Специфікації.

Позивач сплатив Адвокатському бюро 15 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про переказ грошових коштів № 0.0.2830929357.1 від 23.01.2023, прибутковими касовими ордерами № 01 від 15.02.2023, № 02 від 24.03.2023.

24.03.2023 між Позивачем та Адвокатським бюро складено акт надання послуг № 1 на суму 15 000,00 грн., в якому окреслено обсяг наданих послуг (виконаних робіт).

При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суду також зауважує, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані, їх розмір не є завищеним.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Про-Світ" (49057, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 153 К, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41227771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича та комерційна фірма "Мантисса" (49061, м. Дніпро, пр. О. Поля, 127, кв. 93, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 13456747) сплачену суму попередньої оплати у розмірі 250 000,00 грн., пеню у розмірі 4 864,39 грн., 3% річних у розмірі 11 465,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 79 690,25 грн., судовий збір у розмірі 5 190,31 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

20.06.2023