Рішення

від 13.06.2023 по справі 907/81/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/81/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД», м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Голд», м. Хмельницький

про стягнення 797 130,16 грн

За участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНО Меблі ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Голд" про стягнення 504 314,32 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 35 221,67 грн пені, 253 621,43 грн штрафу та 3972,74 грн компенсації дощових стоків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору оренди нежитлових приміщень № 040822/21 від 04.08.2022 (з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог від 14.04.2023).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2023 справу № 907/81/23 розподілено головуючому судді Ушак І.Г.

Ухвалою суду від 06.02.2023 головуючим суддею Ушак І.Г. відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

Водночас, у зв`язку з припиненням повноважень судді Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату №02-02/52/23 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №907/81/23.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/81/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023.

Відповідно до ухвали від 20.03.2023 головуючий суддя Лучко Р.М. прийняв справу № 907/81/23 до провадження, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі №907/81/23 та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 04 квітня 2023 року.

Підготовче засідання 04 квітня 2023 року суд відклав відповідною ухвалою на 27 квітня 2023 року, зважаючи на відсутність у справі доказів повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 27 квітня 2023 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19 травня 2023 року, а також вказаною ухвалою судом прийнято до розгляду заяву позивача від 14.04.2023 про збільшення розміру позовних вимог - та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням змінених та збільшених позовних вимог.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 19.05.2023 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 13.06.2023 року.

Представник позивача в судове засідання 13.06.2023 не з`явився, від ТОВ «ЕНО Меблі ЛТД» 13.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання від 13.06.2023 про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, його представник в судові засідання жодного разу не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи ТОВ «Поділля Голд» було повідомлене належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання процесуальних документів суду на юридичну адресу відповідача та адрес електронної пошти.

Зокрема, ухвали суду від 27.04.2023 про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог і відкладення підготовчого засідання та від 19.05.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.06.2023, які надіслано судом на офіційну юридичну адресу відповідача (29000, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 26) вручені Товариству з обмеженою відповідальністю «Поділля Голд» 02.06.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за трек-номерами 8850101773305, 8850101816632 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованих відправлень за трек-номерами 8850101773305, 8850101816632.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 14.12.2022 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором оренди нежитлових приміщень №040822/1 від 04.08.2022 в частині сплати орендної плати за період з січня по березень 2023 року включно, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Голд» наявна заборгованість в розмірі 504 314,32 грн, на яку позивачем за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року нараховано 35 221,67 грн пені та 253 621,43 грн штрафу, які просить стягнути з відповідача у справі. Також, позивач просить стягнути з відповідача 3972,74 грн компенсації дощових стоків в період з 01.01.2023 по 31.03.2023.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

04 серпня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі Лтд» (надалі - Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поділля Голд» (надалі - Відповідач/Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень №040822/1 (надалі - Договір) за умовами п. 1.1. якого Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 1434,20 м.кв., яке обладнане електромережею, будівля на Генплані 218, шо розташоване за адресою: 89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Свалявська, 76 (далі - Об`єкт), а Орендар, в свою чергу, зобов`язався прийняти Об`єкт, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення Договору повернути Об`єкт Орендодавцеві в належному стані.

Пунктами 1.4., 2.1. Договору визначено обов`язок Орендаря використовувати Об`єкт виключно відповідно до мети орендного користування, якою є зберігання зерна, кукурудзи та інших зернових культур.

Право Орендодавця на володіння та користування об`єктом, в тому числі право передавати об`єкт в оренду за даним Договором передбачено умовами Договору оренди об`єктів нерухомості №01-04/2022-Пн від 01.04.2022, укладеного між Орендодавцем та власником об`єкту (п. 1.3. Договору).

Згідно з Актом приймання-передачі від 15.08.2022 Орендодавцем на виконання умов Договору передано, а Орендарем, в свою чергу, прийнято Об`єкт оренди в строкове платне користування.

Відповідно до п. 4.1. Договору орендна плата на дату укладення Договору становить 160 266,69 грн, що еквівалентно 4302,60 Євро в місяць, включаючи ПДВ, з розрахунку вартості 1 кв.м. - 3,00 Євро, що складає 111,75 гривень. Курс гривні до євро визначається згідно курсу НБУ, що складає 37,2488 грн на дату укладення Договору.

Перший місяць оренда сплачується не пізніше 15 серпня 2022 року. Наступний рахунок виписується на 20 число кожного місяця та передається Орендарю для оплати до першого числа, до якого Орендар зобов`язується сплатити наданий йому рахунок, тобто сплатити орендну плату за наступний місяць.

Крім того, відповідно до п. 4.2. Договору визначено обов`язок Орендаря окремо компенсувати водопостачання та водовідведення, електроенергію, дощові стоки пропорційно до площі Об`єкта оренди відповідно до виставлених Орендодавцем рахунків та показників лічильників.

Згідно з п. 6.1. Договору орендна плата сплачується в національній валюті, за обмінним курсом євро до гривні НБУ, що діє на момент формування рахунку, шляхом перерахування Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця або вноситься готівкою в касу Орендодавця. Орендна плата сплачується щомісячно, авансом, не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує місяцю, за який сплачується орендна плата у розмірі, передбаченому п. 4.1. Договору.

Додаткові угоди, рахунки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), крім паперових документів надсилаються в сканованому вигляді з електронної адреси Орендодавця - dyrektsia@eno.ua на електронну адресу Орендаря - podillyagold@gmail.com і мають юридичну силу з дати їх надання/відправлення.

Відповідно до п. 4.4. Договору, цей Договір набирає чинності з 15.08.2022 та діє по 14.08.2023 року включно.

Позивач в заяві про збільшення позовних вимог та в розрахунку заборгованості по орендній платі станом на 31.03.2023 стверджує, що за час дії Договору Орендар не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме не оплатив у визначений Договором строк орендну плату за період з січня по березень 2023 року включно в сумі 504 314,32 грн, а також Відповідачем не компенсовано позивачу сплату за дощові стоки за вказаний період в розмірі 3972,74 грн, в результаті чого виникла заборгованість, стягнення якої разом з нарахованими на суму заборгованості по орендній платі пенею та штрафом є предметом судового розгляду в даній справі.

На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати та компенсації дощових стоків суду надано:

- рахунок-фактуру №ЕМ-0001989 від 20.12.2022 про нарахування Орендарю 166 882,50 грн орендної плати за січень 2023 року;

- рахунок-фактуру № ЕМ-0000188 від 20.01.2023 про нарахування Орендарю 170 045,32 грн орендної плати за лютий 2023 року та компенсацію 1362,49 грн дощових стоків в січні 2023 року;

- рахунок-фактуру № ЕМ-0000295 від 20.02.2023 про нарахування Орендарю 167 103,09 грн орендної плати за березень 2023 року;

- рахунок-фактуру №ЕМ-0000422 від 01.03.2023 про нарахування Орендарю компенсації 1764,07 грн дощових стоків в лютому 2023 року;

- рахунок-фактуру №ЕМ-0000534 від 20.03.2023 про нарахування Орендарю компенсації 846,18 грн дощових стоків в березні 2023 року, -

які виставлялися відповідачу в період з січня по березень 2023 року включно та згідно з якими Орендарю за вказаний період нараховано 504 030,91 грн орендної плати та 3972,74 грн компенсації дощових стоків.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підсудності.

Підсудність даного спору визначається за правилами ч. 3 ст. 30 ГПК України, відповідно до якої встановлено виключну підсудність спорів, що виникають з приводу нерухомого майна господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Щодо суті спору.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не спростовано факт користування ним нерухомим майном - нежитловим приміщенням площею 1434,20 м.кв., яке обладнане електромережею, будівля на Генплані 218, шо розташоване за адресою: 89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Свалявська, 76 на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №040822/1 від 04.08.2022.

Доказів припинення сторонами вказаного Договору та/або повернення об`єкту Оренди з оренди Орендарем матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом, в п.п. 4.1., 6.1. Договору сторонами обумовлено розмір орендної плати - 4302,60 Євро в місяць, включаючи ПДВ, з розрахунку вартості 1 кв.м. - 3,00 Євро (з ПДВ) на календарний місяць та визначено, що така сплачується в національній валюті, за обмінним курсом євро до гривні НБУ, що діє на момент формування рахунку авансом не пізніше останнього робочого дня місяця, що передує місяцю, за який сплачується орендна плата, а відповідно до п. 4.2. Договору відповідач зобов`язався додатково компенсувати позивачу вартість, зокрема, дощових стоків відповідно до виставлених Орендодавцем рахунків.

З аналізу норм ст. 204 Цивільного кодексу України випливає, що договори, укладені між сторонами, як цивільно правові правочини, є правомірними, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, відтак, зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Як свідчать зібрані у справі докази, відповідач свого обов`язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування орендованим приміщенням за період з січня по березень 2023 року включно за Договором належним чином і у встановлений строк не виконав, а також Відповідачем не компенсовано Позивачу вартість дощових стоків пропорційно орендованій площі, допустивши заборгованість перед Позивачем станом на 14.04.2023 року (дата оформлення заяви про збільшення позовних вимог) заборгованість по орендній платі за січень-березень 2023 року включно в розмірі 504 030,91 грн та 3972,74 грн компенсації дощових стоків.

Враховуючи вище зазначені обставини, зважаючи, що Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення 504 030,91 грн заборгованості по орендній платі та 3972,74 грн компенсації дощових стоків за період з січня по березень 2023 року включно згідно з Договором оренди нежитлових приміщень №040822/1 від 04.08.2022, - є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачами не спростованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 283,41 грн орендної плати слід відмовити, позаяк нарахування означеної суми орендної плати у вказаний період відповідачу документально не обґрунтовано.

Щодо пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Приписами ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2. Договору сторонами погоджено, що за порушення строків сплати орендних, компенсаційних та/або будь яких інших платежів в повному обсязі, Орендар на вимогу Орендодавця зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу до виконання зобов`язання в повному обсязі.

Позивач, з посиланням на вказаний пункт Договору просить стягнути з відповідача 35 221,67 грн пені, нарахованої за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 за несвоєчасну сплату орендної плати та компенсацію дощових стоків.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року, виходячи з розміру простроченого орендного платежу та компенсації комунальних послуг в цей період.

При цьому, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в цій частині, судом встановлено, що розмір пені за вказаний період становить 41 574,97 грн. Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з Відповідача нарахованої Позивачем за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року пені в сумі 35 221,67 грн.

Щодо штрафу.

Відповідно до положень п. 6.2. Договору у разі, якщо прострочення триває 10 днів і більше, незалежно від нарахування пені згідно з цим пунктом, за кожні 10 днів прострочення додатково стягується штраф у розмірі 10% сукупного розміру місячної орендної плати, компенсаційних та/або інших платежів за відповідний місяць, у якому допущено таке порушення.

Визнаючись з підставністю позову в частині заявленого позивачем до стягнення штрафу в розмірі 253 621,43 грн, нарахованого за прострочення оплати послуг терміном більш як 10 календарних днів, суд враховує, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 9 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17, від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі № 910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі № 922/1720/17, від 9 липня 2018 року у справі № 903/647/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 908/1843/17 та від 01 червня 2021 року в справі №910/12876/19.

Судом встановлено, що сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини щодо надання послуг, досягли згоди щодо умов Договору, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили такі умови, підписавши Договір та передбачивши, окрім нарахування пені за прострочення оплати послуг відповідно до п. 6.2. Договору, також і штраф у випадку, якщо термін прострочення оплати триває більше 10 календарних днів.

Доказів того, що під час укладення правочину сторони пропонували інші умови в частині відповідальності за порушення договірних зобов`язань надано не було, протоколу розбіжностей стосовно застосування до Замовника відповідальності у виді нарахування штрафних санкцій у разі порушення договірних зобов`язань, передбачених розділом 5 Договору, сторони не склали, тож дійшли висновку про можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши про різні види відповідальності, передбачені умовами Договору.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування Відповідачу згідно з п. 6.2. Договору штрафу за затримку сплати орендної плати більше 10 календарних днів, який за умовами договору нараховується в розмірі 10% сукупного розміру місячної орендної плати за кожні 10 днів прострочення додатково.

При цьому, здійснивши власний арифметичний розрахунок заявлених вимог в цій частині, судом встановлено, що розмір штрафу за вказаний період становить 303 767,92 грн. Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з Відповідача нарахованого Позивачу за період з 01.01.2023 року по 31.03.2023 року штрафу в сумі 253 621,43 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, зайво сплачений позивачем судовий збір в розмірі 0,05 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням Товариства.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Голд» (29000, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 26, код ЄДРПОУ 42953674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНО Меблі ЛТД» (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Свалявська, 76, код ЄДРПОУ 22071242) 504 030,91 грн (п`ятсот чотири тисячі тридцять гривень 91 копійку) заборгованості з орендної плати, 3972,74 грн (три тисячі дев`ятсот сімдесят дві гривні 74 копійки) компенсації дощових стоків, 35 221,67 грн (тридцять п`ять тисяч двісті двадцять одну гривню 67 копійок) пені, 253 621,43 грн (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот двадцять одну гривню 43 копійки) штрафу та 11 952,70 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 70 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 червня 2023 року.

Суддя Лучко Р.М.