Рішення

від 08.06.2023 по справі 910/2683/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2023Справа № 910/2683/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 182" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Адаменка М.В., Коршуна Т.О.;

відповідача: Кравченко О.П.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 182" (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - Товариство) про визнання неправомірними дій останнього щодо ненадання відповідей на пункти № 14 та № 15 адвокатського запиту від 20 липня 2022 року, в яких у відповідача запитувалась інформація: про поквартирні показники індивідуальних засобів розподільного обліку теплової енергії на початок та кінець опалювального сезону 2021-2022 років у будинку за адресою: місто Київ, Харківське шосе, будинок 182; про поквартирний обсяг донарахувань до мінімального споживання теплової енергії споживачам у вказаному будинку, а також про зобов`язання відповідача подати адвокату Коршуну Т.О. відповіді на зазначені питання з наданням завірених копій документів, в яких відображено ці показники.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 лютого 2023 року відкрито провадження в справі № 910/2683/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 березня 2023 року.

22 березня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшов відзив від 16 березня 2023 року № 20.2/УПНюр/1378, у якому останнє не погоджувалося із заявленими позовними вимогами ОСББ та вказувало на те, що права та інтереси позивача у даній справі відповідачем жодним чином не порушено. На думку відповідача, ним було надано вичерпну та деталізовану відповідь на адвокатський запит адвоката Коршуна Т.О. від 20 липня 2022 року за вх. № 1625. При цьому, оскільки витребовувана в пунктах № 14 та № 15 вищевказаного адвокатського запиту інформація є конфіденційною (міцстить персональні дані інших фізичних осіб), у відповідача були відсутні підстави для її надання на відповідний запит. Разом із відзивом на позовну заяву Товариство подано клопотання від 16 березня 2023 року № 20.2/УПНюр/1379 про відмову в задоволенні заявлених ОСББ витрат на правову допомогу в зв`язку з їх необґрунтованістю.

30 березня 2023 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 20 квітня 2023 року.

3 квітня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду ОСББ подало відповідь на відзив від 2 квітня 2023 року, в якому вказало, що запит адвоката Коршуна Т.О. не був спрямований на отримання інформації про конкретних фізичних осіб, а поданий виключно з метою отримання технічних відомостей про надані відповідачем послуги. Також позивач зазначив, що відмова у наданні витребовуваної на запит адвоката інформації порушує як право останнього, так і його клієнта - позивача у даній справі, на належну правову допомогу.

20 квітня 2023 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви до 18 травня 2023 року.

21 квітня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшли письмові пояснення від 17 квітня 2023 року № 20.2/УПНюр/2023, у яких відповідач вказав про те, що жодними діями: ані ненаданням відповіді на питання № 14 та № 15 адвокатського запиту, ані нарахуванням коштів за спожиті співвласниками будинку послуги Товариство не порушило права та законні інтереси ОСББ. При цьому, надання відповіді на вищевказні питання запиту жодним чином не може забезпечити позивачу захист його прав та інтересів щодо отримання ним житлово-комунальних послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

27 квітня 2023 року через загальний відділ діловодства суду ОСББ подало додаткову відповідь на відзив від 26 квітня 2023 року, в якій вказувало на необґрунтованість доводів відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 8 червня 2023 року.

У судових засіданнях представники ОСББ підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив і додатковій відповіді на відзив, та наполягали на їх задоволенні.

Представник Товариства проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2022 року адвокатом Коршуном Т.О., з метою надання професійної правничої допомоги ОСББ згідно договору про надання правової допомоги від 20 липня 2022 року № б/н, було направлено керівнику Товариства адвокатський запит від 20 липня 2022 року (далі - запит), у якому вказаний адвокат, керуючись приписами статей 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), просив відповідача в установлений законодавством 5-ти денний термін надати йому інформацію про визначення споживання теплової енергії співвласникам (мешканцям) будинку за адресою: місто Київ, Харківське шосе, будинок 182, за опалювальний сезон 2021-2022 років, а саме:

"1. Згідно якої методики (якими умовами) відбувся розподіл між споживачами будинку обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, обумовлених постачанням теплової енергії. Якщо ця методика визначена Товариством, прошу надати завірену копію цієї методики.

2. Який загальний обсяг теплової енергії, спожитої співвласниками будинку за опалювальний сезон 2021-2022 років, згідно показників будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей загальний обсяг.

3. Який загальний обсяг теплової енергії, спожитої по будинку для надання послуги з постачання теплової енергії (опалення будинку). Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей загальний обсяг.

4. Який загальний обсяг теплової енергії, спожитої по будинку для надання послуги з постачання гарячої води (гарячого водопостачання - ГВП). Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей загальний обсяг.

5. Який обсяг теплової енергії, витраченої для забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей обсяг.

6. Який обсяг теплової енергії, витраченої для забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи ГВП. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей обсяг.

7. Який обсяг теплової енергії витраченої на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей обсяг.

8. Який обсяг теплової енергії витраченої на опалення квартир (житлових приміщень) та нежитлових приміщень (вбудовано-прибудованих приміщень комерційного призначення) у будівлі. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей обсяг.

9. Яка мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на 1 кв.м. опалювальної житлової та нежитлової площі приміщень в будинку. Прошу надати розрахунок цього показника та зазначити на підставі чого проведено розрахунок.

10. Який загальний обсяг донарахувань до мінімального споживання теплової енергії споживачам будинку як житлової, так і нежитлової площі приміщень будинку. Прошу надати розрахунок цього показника та зазначити на підставі чого проведено розрахунок.

11. Який загальний обсяг споживання гарячої води співвласниками будинку за опалювальний сезон 2021-2022 років, згідно показників будинкового вузла комерційного обліку гарячої води. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей дальний обсяг.

12. Який загальний обсяг теплової енергії розподілений на опалення квартир, які оснащені індивідуальними засобами розподільного обліку теплової енергії за опалювальний сезон 2021-2022 років. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей загальний обсяг та розподіл.

13. Який загальний обсяг теплової енергії розподілений на опалення квартир, які не оснащені індивідуальними засобами розподільного обліку теплової енергії за опалювальний сезон 2021-2022 років. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено цей загальний обсяг та розподіл.

14. Які поквартирні показники індивідуальних засобів розподільного обліку теплової енергії на початок та кінець опалювального сезону 2021-2022 років. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено ці показники.

15. Який поквартирний обсяг донарахувань до мінімального споживання теплової енергії споживачам будинку. Прошу надати завірену копію документу, в якому відображено ці показники".

2 серпня 2022 року Товариство направило на адресу адвоката Коршуна Т.О. лист від 1 серпня 2022 року № ДЕЗ-1813, яким повідомило останнього про продовження строку розгляду його запиту до 20 робочих днів у зв`язку зі значним обсягом інформації, необхідної для підготовки відповіді.

29 серпня 2022 року Товариство надіслало на адресу адвоката Коршуна Т.О. відповідь на адвокатський запит від 19 серпня 2022 року № ДЕЗ-2324. Водночас відповідач відмовився надати відповідь на 14 та 15 питання його адвокатського запиту з посиланням на те, що запитувані дані містять конфіденційну інформацію щодо окремих фізичних осіб - співвласників будинку.

28 вересня 2022 року адвокатом Коршуном Т.О. було направлено на адресу Товариства вимогу від 27 вересня 2022 року про надання відповіді на його запит від 20 липня 2022 року в частині вищезазначених пунктів.

6 жовтня 2022 року Товариство направило на адресу вказаного адвоката лист від цієї ж дати № ДЕЗ-3011, у якому повторно зазначило, що надання відповіді на дані пункти адвокатського запиту приведе до розголошення персональних даних споживачів - співвласників даного будинку. Відтак, у відповідача відсутні законні підстави для надання такої інформації без згоди вказаних осіб.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2020 року в справі № 910/7164/19.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 в справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у вказаній нормі та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, відповідати вищевказаним критеріям охоронюваного законом інтересу.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У частині 2 статті 4 ГПК України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлене у заявлений спосіб.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, невизнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 2 вересня 2022 року в справі № 916/144/17.

Частиною 1 статті 24 Закону 5076-VI передбачено, що адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Як вбачається з матеріалів справи, з позовом до господарського суду звернулось ОСББ, у той час як вищевказаний адвокатський запит підписаний та направлений адвокатом Коршуном Т.О. на підставі приписів статей 20, 24 Закону 5076-VI.

При цьому, преамбулою Закону 5076-VI визначено, що вказаний нормативно-правовий акт визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Тобто, спір у даній справі виник у зв`язку із особливим правовим статусом Коршуна Т.О. як адвоката, з яким, власне, і пов`язуються гарантії адвокатської діяльності.

Звернення з адвокатським запитом (як один із способів реалізації професійних прав адвоката) пов`язується з наданням правової допомоги клієнту і в такому вимірі зазначений спосіб отримання інформації покладає на адресата окрім обов`язку його своєчасного розгляду (протягом п`яти днів) і надання вичерпної й достовірної запитуваної інформації/документів (за відсутності для цього обмежень), також і відповідальність за неналежний розгляд адвокатського запиту (частина 3 статті 24 Закону № 5076-VI). Адже за певних обставин це може розцінюватися як перешкоджання адвокатській діяльності. Тобто, суб`єкт, якому адресовано адвокатський запит, не може діяти усупереч вимог закону та прийнятого на його виконання підзаконного акта, якщо задоволення адвокатського запиту саме цього і вимагає.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року в справі № 0840/2810/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що в даному випадку спір виник виключно між відповідачем та адвокатом Коршуном Т.О. внаслідок здійснення останнім своєї професійної діяльності.

При цьому, до матеріалів справи не було додано оригіналу чи належним чином засвідченої копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 20 липня 2022 року № б/н, на який позивач посилається як на підставу направлення адвокатом Коршуном Т.О. відповідного адвокатського запиту в його інтересах.

У зв`язку з цим, суд позбавлений можливості визначити кінцеву мету здійснення такого запиту, зокрема, для захисту яких саме прав та інтересів ОСББ було укладено даний договір і яким чином здійснення вказаного адвокатського запиту та отримання відповіді на нього повинне їх поновити/захистити.

Крім того, у своєму позові ОСББ просило суд зобов`язати відповідача вчинити певні дії не на свою користь, а на користь адвоката Коршуна Т.О.

Також у позові міститься вимога про зобов`язання відповідача надати адвокату Коршуну Т.О. завірені копії документів, які містять витребовувану інформацію.

За частиною 2 статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Проте, у разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Отже, прийняття судом рішення про задоволення позовної вимоги у частині надання завірених копій документів, які містять витребовувану інформацію, може призвести до порушення права відповідача на отримання відшкодування фактичних витрат, понесених при виготовленні таких документів.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки стаття 24 Закону № 5076-VI регулює правовідносини, які виникають виключно між адвокатом та особою або органом, яким направлено відповідний адвокатський запит, і ОСББ не є суб`єктом цих правовідносин, позов останнього є необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.

У той же час, адвокат ОСББ, як належний позивач у вказаних правовідносинах, не позбавлений можливості звернутися з окремим позовом до відповідача, якщо вважає вищезазначені дії останнього неправомірними.

Разом із цим, якщо ОСББ вважає, що його право на професійну правничу допомогу, визначене статтею 59 Конституції України, порушене, воно також не позбавлене права звернутися з відповідним позовом до свого представника - адвоката Коршуна Т.О., оскільки саме ця особа надавала йому професійну правничу допомогу в рамках укладеного між ними договору про надання правової допомоги від 20 липня 2022 року № б/н.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19 червня 2023 року.

Суддя Є.В. Павленко