Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/3813/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023Справа № 910/3813/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти» членів трудового колективу державного підприємства роздрібної торгівлі № 228 «Молоко»

про стягнення 44 282,19 грн,

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти» членів трудового колективу державного підприємства роздрібної торгівлі № 228 «Молоко» про стягнення 44 282,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії внаслідок необлікованого споживання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 у справі № 910/3813/23 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача борг за необліковану електричну енергію у розмірі 43 302,78 грн, 3% річних у розмірі 327,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 651,97 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

05.06.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Такий правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Як встановлено у ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З огляду на викладене, дослідивши заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність необхідності викликати сторони в судове засідання для розгляду вказаної заяви.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Частиною 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Так, з указаної заяви представника позивача вбачається, що останнім заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції.

При цьому, суд встановив, що подана заява відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки заяву подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому, позивачем дотримано вимоги ч. 1 ст. 124 ГПК України та зазначено у позовній заяві про те, що орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції позивачем надано копії: договору про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020; додаткових угод №№ 2, 3, 4, 6 до договору про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020; акта № 152 від 01.06.2023 за договором про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020.

Окрім того, матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3942 від 26.11.2009 та копію довіреності № 78/2023 від 22.03.2023, виданій адвокату Іваненко Ірині Петрівні, якими підтверджуються повноваження вказаної особи на представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, судом встановлено, що 15.04.2020 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (надалі - Об`єднання) (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 308-20 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Об`єднання зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усним дорученням останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

30.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Об`єднанням укладено додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої вирішено п. 5.1. Договору викласти у новій редакції, а саме: визначено строк дії Договору до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

28.04.2021 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Об`єднанням укладено додаткову угоду № 3 до Договору, якою Договір вирішено викласти в новій редакції.

Відповідно до п. 1.3. Договору (в редакції додаткової угоди № 3) сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг.

Приймання-передача послуг за цим Договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим Договором (п. 3.1. Договору в редакції додаткової угоди № 3).

Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога (п. 4.2. Договору в редакції додаткової угоди № 3).

Відповідно до п. 4.3. Договору (в редакції додаткової угоди № 3), вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядається справа), про що складається відповідний акт наданих послуг.

Відповідно до п. 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 3), цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковими угодами № 4 від 24.12.2021 та № 6 від 19.12.2022 до Договору строк дії цього договору продовжувався та востаннє продовжено до 31.12.2023.

Із акта № 152 від 01.06.2023 судом встановлено, що відповідно до Договору та на замовлення клієнта Об`єднанням надано професійну правничу допомогу в рамках справи № 910/3813/23, яка розглянута Господарським судом міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти» членів трудового колективу державного підприємства роздрібної торгівлі № 228 «Молоко» про стягнення 44 282,19 грн заборгованості необлікованої електричної енергії по акту про порушення № 003934 від 16.02.2022, в наступному обсязі: збір доказів по справі, визначення засобів доказування, роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом; підготовка, формування та подача позовної заяви від 06.03.2023 № 3/06/42647 про стягнення 44 282,19 грн заборгованості; підготовка заяви № 3/06/42647-1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Таком з акта № 152 від 01.06.2023 вбачається, що вказані вище послуги надавались адвокатом Іваненко І.П.

Відповідно до п. 2 акта № 152 від 01.06.2023, фіксована вартість наданих адвокатами виконавця послуг (розмір гонорару) в суді першої інстанції складає 10 000,00 грн.

Вказаний акт № 152 від 01.06.2023 підписаний та скріплений печатками позивача та Об`єднання.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, з огляду на те, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи, що позов у даній справі задоволено, виходячи із приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/3813/23 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукти" членів трудового колективу державного підприємства роздрібної торгівлі № 228 "Молоко" (просп. Науки, 43, м. Київ, 03028, ідентифікаційний код 30574217) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 41946011) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.06.2023.

Суддя Т.Ю. Трофименко