Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/9349/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/9349/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Літвінової М.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу № 910/9349/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Агро Транс» (45092, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Новий Мосир, вул. Молодіжна, 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніті Консалт» (02202, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11)

про стягнення 285 769,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Топ Агро Транс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Юніті Консалт» про стягнення 285 769,00 грн заборгованості, посилаючись на порушенням відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання за договором №ЮКВ00188 від 06.03.2020 перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2022 матеріали справи №910/9349/22 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 позовну заяву залишено без руху, установлено ТОВ «Топ Агро Транс» спосіб та строк усунення недоліків.

03.10.2022 до суду надійшла заява ТОВ «Топ Агро Транс» про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9349/22, розгляд справи визначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд даної справи, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 між ТОВ «Топ Агро Транс» (перевізник) та ТОВ «Юніті Консалт» (експедитор) було укладено договір №ЮКВ00188 перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України.

Згідно з п. 1.1 договору останній регулює відносини сторін, що виникають в процесі надання транспортно-експедиторських послуг, які полягають у плануванні, організації, здійсненні та забезпеченні експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів клієнтів експедитора автомобільним транспортом по території України та/або території інших держав. Даний договір регулює умови та порядок розрахунків між сторонами за належно надані відповідно до умов цього договору послуги.

У рамках цього договору експедитор та перевізник діють від свого імені та за дорученнями організацій, з якими вони мають прямі договори (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору на кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення (заявка), що складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику, у тому числі за допомогою факсимільного зв`язку або по електронній пошті.

Після одержання замовлення (заявки) перевізник акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 2 годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти (п. 2.7 договору).

У п. 2.8 договору визначено, що товарно-транспортна накладна, подорожній лист, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) встановленого зразка є основним документом, відповідно до якого здійснюється перевезення та за яким відбувається здача-приймання вантажу. Підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками відправника вантажу, перевізника (експедитора), одержувача вантажу та митних органів. В CMR має стояти штамп (печатка) або запис, що перевізником є особа, яка є таким за даним договором, за умови, що вона не виступає як фактичний експедитор.

Якщо в CMR відсутній штамп перевізника, то він зобов`язаний в рахунку і в акті виконаних робіт зазначити, що він надає експедиційні послуги (п. 2.9 договору).

У п. 3.2.15 договору сторони визначили, якщо перевізник надає послуги транспортними засобами, які він використовує на підставі договору оренди або в CMR в графі «Перевізник» зазначена особа, що не є стороною даного договору, вважається, що перевізник за даним договором надає транспортно-експедиційні послуги (фактично виступає експедитором), які полягають в організації перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів по території України та/або за її межами.

У силу п. 5.1 договору розмір плати за перевезення визначається за згодою сторін та вказується у транспортному замовленні (заявці) і може змінюватися за взаємною письмовою згодою сторін залежно від зміни умов перевезення вантажу.

Розрахунки між сторонами за даним договором відбуваються у безготівковому порядку шляхом оплати експедитором за рахунок коштів свого клієнта, однак не залежно від їх одержання, виставлених перевізником рахунків протягом 15 банківських днів з моменту отримання оригіналів наступних, оформлених належним чином документів: рахунок за виконані послуги; оригінал CMR з підписом і печаткою вантажоодержувача та датою розвантаження та митних органів (при міжнародних перевезеннях; акт виконаних робіт; податкова накладна (якщо перевізник платник ПДВ); контрольний лист прибуття/відбуття (п. 5.2 договору).

Перевізник зобов`язаний виписувати рахунок-фактуру, податкову накладну та акт виконаних робіт на день розвантаження відповідно до записів в CMR (п. 5.3 договору).

Якщо перевізник надає послуги відповідно до п. 2.9 договору, то він зобов`язаний в рахунку за надані послуги зазначати вартість експедиторських послуг (п. 5.4 договору).

Звертаючись до господарського суду, ТОВ «Топ Агро Транс» зазначило, що на виконання умов договору ним було погоджено заявку відповідача на перевезення вантажу № 93621 від 04.10.2020 за маршрутом Бельгія; Qugar BVBABrandstraat 8a9160 Lokeren Belgium - Україна; Григорівське шосе, 88, м. Харків, 61020. Фрахт: 4 600,00 євро в грн по курсу НБУ на день виставлення рахунку. Умови оплати: у термін 10 банківських днів на підставі виставлених рахунків, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та отримання оригіналу CMR і 2 завірених копій.

Надання позивачем замовленої відповідачем послуги з перевезення вантажу підтверджується відповідною CMR, копія якої долучена до матеріалів позовної заяви, а також актом надання послуг № 516 від 21.10.2021, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Так, відповідно до вказаних заявки та акту вартість перевезення вантажу становить 140 225,00 грн, з метою оплати якої відповідачу було виставлено рахунок № 516 від 21.10.2021.

Позивачем також було погоджено заявку відповідача на перевезення вантажу №98064 від 21.01.2022 за маршрутом Німеччина; DE37431 - Україна; Полтава. Фрахт - 4 050,00 євро в грн по курсу НБУ на день виставлення рахунку. Умови оплати: у термін 10 банківських днів на підставі виставлених рахунків, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та отримання оригіналу CMR і 2 завірених копій.

Надання позивачем замовленої відповідачем послуги з перевезення вантажу підтверджується CMR 878373, копія якої долучена до матеріалів позовної заяви, а також актом надання послуг № 104 від 22.02.2022, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Так, відповідно до вказаних заявки та акту вартість перевезення вантажу становить 130 769,00 грн, з метою оплати якої відповідачу було виставлено рахунок № 104 від 22.02.2022.

Крім цього, позивачем було погоджено заявку відповідача № 93327-ПР від 11.10.2021 на надання транспортно-експедиційної послуги за маршрутом Німеччина; 06188 Landsberg, Kothener Str. 8 - Україна; Покровка, Коломацький р-н, Харківська обл. Фрахт: 1 900,00 євро по курсу НБУ на день вивантаження. Умови оплати: оплата за фактом вивантаження впродовж 10 банківських днів з моменту отримання оригіналів (акт, рахунок, CMR та 2 завірених печаткою перевізника копії), якщо отримувач вантажу не має претензій до цілісності вантажу.

Надання позивачем замовленої відповідачем транспортно-експедиційної послуги підтверджується відповідною CMR, копія якої долучена до матеріалів позовної заяви, а також актом надання послуг № 518 від 13.10.2021, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Так, відповідно до вказаних заявки та акту вартість наданої транспортно-експедиційної послуги становить 57 810,00 грн, з метою оплати якої відповідачу було виставлено рахунок № 518 від 13.10.2021.

Однак, у порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач виставлені позивачем рахунки за надані послуги у повному обсязі не оплатив, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальній сумі 285 769,00 грн, вимога про стягнення якої і є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 929 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст. 316 ГК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та ч. 1 ст. 932 ЦК України встановлено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Судом встановлено, що права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №ЮКВ00188 перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України, укладеного 06.03.2020 між відповідачем, як експедитором, та позивачем, як перевізником, залученим експедитором для виконання доручень своїх клієнтів, а також разових замовлень (заявок) № 93621 від 04.10.2020, №98064 від 21.01.2022, № 93327-ПР від 11.10.2021.

Частиною 1 ст. 909 ЦК України, з якою кореспондується ч. 1 ст. 307 ГК України, визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 ГК України закріплено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Аналогічні приписи містяться і в частинах 2, 3 ст. 909 ЦК України.

Згідно зі ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17 травня 2007 року.

Так, стаття 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Судом встановлено, що наявними у матеріалах справи копіями міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), а також актами надання послуг № 516 від 21.10.2021, № 104 від 22.02.2022, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується належне виконання позивачем взятого на себе зобов`язання з перевезення вантажів згідно заявок № 93621 від 04.10.2020, № 98064 від 21.01.2022 та прийняття вказаних послуг відповідачем, що, відповідно, породжує виникнення у останнього обов`язку з оплати виконаних перевезень у розмірі та у строк, погоджені сторонами у п. п. 21, 22 заявок.

Крім цього, наявною у матеріалах справи копією міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), а також актом надання послуг № 518 від 13.10.2021, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками, підтверджується належне надання позивачем транспортно-експедиційної послуги у розумінні п. п. 2.9, 3.2.15 договору згідно заявки № 93327-ПР від 11.10.2021 та її прийняття відповідачем, у силу чого у останнього виник обов`язок з оплати вказаної послуги у розмірі та у строк, погоджені сторонами у п. п. 21, 22 відповідної заявки.

Однак, за твердженням позивача, отримана послуга була оплачена відповідачем лише частково, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 14 775,00 грн.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У силу ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що строк виконання відповідачем взятого на себе обов`язку з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажів та транспортно-експедиційної послуги є таким, що настав, однак, доказів його виконання у повному обсязі ТОВ «Юніті Консалт» суду не надано.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі встановлених обставин справи щодо порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у загальному розмірі 285 769,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно у позовній заяві позивач також просить суд компенсувати за рахунок відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 наведеної норми).

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У силу частини 2 вказаної норми за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою, позивачем до останньої було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн позивачем до матеріалів позовної заяви надано договір № 28-ЮП про надання правової допомоги від 29.08.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Топ Агро Транс» у Господарському суду міста Києва від 15.09.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Крючкової О.Б., акт № 1-000000319 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 09.09.2022, рахунок-фактуру № 000000-319 від 09.09.2022 на суму 30 000,00 грн, платіжне доручення № 5057 від 09.09.2022 на суму 30 000,00 грн.

Відповідно до ст. 26 Закону України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, ст. 1 Закону № 5076-VI визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, відповідно до п. 1.1 договору № 28-ЮП про надання правової допомоги, укладеного 29.08.2022 між Адвокатським бюро «Крючкова» та ТОВ «Топ Агро Транс» (клієнт), адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги клієнту, здійснення представництва/захисту клієнта в суді по справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ «ЮНІТІ КОНСАЛТ», а клієнт зобов`язується виконувати оплату таких послуг.

Послуги за договором надаються адвокатом Крючковою О.Б. та/або залученими до надання послуг іншими особами, визначеними та призначеними на розсуд адвоката (п. 1.2 договору).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1, 3 ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, у п. 4.1 договору сторони погодили, що вартість послуг, що надаються адвокатським бюро (гонорар), становить 30 000,00 грн.

Тобто з аналізу наведеного пункту договору слідує, що сторони обрали фіксований розмір для обчислення адвокатського гонорару, при якому не враховується фактична кількість часу, витраченого адвокатом на надання послуг клієнту.

Наданим до матеріалів позовної заяви актом № 1-000000319 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 09.09.2022, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками, підтверджується надання адвокатським бюро в особі адвоката Крючкової О.Б. правової допомоги позивачу у даній справі із зазначенням детального переліку наданих адвокатом послуг та визначенням їх загальної вартості у сумі 30 000,00 грн.

З метою розрахунку за отримані послуги позивачу було виставлено рахунок-фактуру № 000000-319 від 09.09.2022 на суму 30 000,00 грн, оплачений останнім у повному обсязі 09.09.2022 згідно платіжного доручення № 5057.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатським бюро в особі адвоката Крючкової О.Б. послуг на заявлену до розподілу суму.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України унормовано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Окрім цього, Верховним Судом уже неодноразово зазначалося, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України та практикою ЄСПЛ, суд вважає, що заявлений позивачем до розподілу розмір витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, складності та значення справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт, та відповідає критеріям реальності й розумності.

На підставі викладеного, керуючись правилом розподілу судових витрат, закріпленим ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені ТОВ «Топ Агро Транс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у силу ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніті Консалт» (02202, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11,код ЄДРПОУ 40729295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Агро Транс» (45092, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Новий Мосир, вул. Молодіжна, 10, код ЄДРПОУ 37580159) 285 769 (двісті вісімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн заборгованості, 30 000 (тридцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 4 286 (чотири тисячі двісті вісімдесят шість) грн 54 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 21.06.2023.

СуддяМ.Є. Літвінова