Рішення

від 07.06.2023 по справі 915/540/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Справа № 915/540/23

Адреса місцезнаходження суду: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.

Суддя Алексєєв А.П.

Секретар судового засідання Степанова І.С.

Позивач - Миколаївська міська рада, код 26565573 (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «Оксамит України», код 13854904 (54001, м. Миколаїв, вул. Cадова, 1).

Позовні вимоги: стягнення грошових коштів до місцевого бюджету із замовника будівництва на пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 146331, 88 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Авраменко Т.М.;

від відповідача не з`явився.

У позові зазначено, що відповідач, в зв`язку із будівництвом та введенням торговельно-адміністративного закладу в експлуатацію, відповідно до вимог чинного законодавства мав сплатити до місцевого бюджету кошти на пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту у розмірі 146331,88 грн. Проте, відповідач вимоги закону не виконав, в зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів.

Заяви і клопотання від сторін не надходили.

07.06.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступні обставини.

17.07.2020 року відповідач звернувся до позивача із заявою про початок будівництва торговельно-адміністративного закладу, яка містила прохання визначити розмір пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва. До заяви відповідач додав копію повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва, який розташовано за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Корабелів, 8а, кадастровий номер земельної ділянки: 4810136600:07:047:0032 та копію зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва на суму 3658297,00 грн.

Управлінням капітального будівництва Миколаївської міської ради за заявою відповідача було виконано розрахунок пайової участі, розмір якої дорівнює 146331,88 грн. (3658297 х 4%).

01.10.2021 року управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано декларацію МК101210930822 про готовність до експлуатації об`єкту, згідно якої датою початку будівництва вказано 01.07.2020 року, а датою закінчення будівництва 24.07.2021 року та строк введення об`єкту в експлуатацію ІІІ квартал 2021 року.

Станом на 10.04.2023 року (дату підписання позову) кошти до міського бюджету відповідачем не сплачені.

Несплату коштів відповідач мотивував скасуванням відповідного обов`язку на законодавчому рівні, що вбачається із змісту декларації про готовність до експлуатації об`єкту з незначними наслідками (СС1) МК101210930822, у якій відповідач зазначив правову підставу свого рішення - п.п. 3 п. 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 року, який набув чинності з 01.01.2020 року і яким виключено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підтвердження вищевикладених обставин позивач долучив до позову наступні документи у завірених копіях:

- заяву відповідача від 17.07.2020 року, яка адресована Миколаївському міському голові, у додаток до якої приєднано копію заяви на адресу управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 30.06.2020 року, повідомлення про початок виконання будівельних робіт МК061201831185 від 01.07.2020 року, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкту будівництва від 09.03.2020 року;

- розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва;

- декларацію про готовність до експлуатації об`єкту з незначними наслідками (СС1) МК101210930822 від 01.10.2021 року разом із заявою на адресу управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 23.09.2021 року щодо реєстрації декларації;

- довідку департаменту фінансів Миколаївської міської ради від 16.03.2023 року №6453/07.03-11/23-2.

Суд, дослідивши і оцінивши у судовому засіданні представлені позивачем письмові докази, керуючись положеннями ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77, 78, 86 ГПК України, дійшов висновку про їх належність, допустимість і достовірність.

З огляду на те, що відзиву на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог не надходило, питання щодо вірогідності наданих позивачем доказів відповідно до положень ст. ст. 79, 86 ГПК України судом не вирішувалося.

Таким чином, вищеперелічені обставини суд вважає доведеними позивачем з огляду на положення ч. 1 ст. 74 ГПК України та встановленими, тобто такими, що мали місце.

Як на правову підставу позову позивач послався на положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні №132-ІХ від 20.09.2019 року, зокрема положення п. 2 прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, ч. 3 ст. 11, ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 7, п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, ч. 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст. ст. 142, 145 Конституції України.

Суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

20.09.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні №132-ІХ, який набув чинності 17.10.2019 року.

Підпунктом 3 п. 13 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, положення якого набули чинності з 01.01.2020 року, виключено ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, якою встановлювався обов`язок замовників будівництва брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Проте абз. 2 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

- розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

При цьому, об`єкт відповідача не входить до визначеного абз. 2 п. 2 Розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні переліку об`єктів будівництва пайова участь у разі будівництва яких сплаті не підлягає.

Абзацом 2 п. 2 Розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні також встановлено, що:

- замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

- пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

- кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

- інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Частиною 3 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Таким чином, невиконання відповідачем покладеного законом обов`язку щодо сплати до міського бюджету коштів на пайову участь для створення і розвитку інфраструктури м. Миколаєва порушує відповідне право позивача на їх отримання та подальше розпорядження згідно із цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Положенням ст. 16 ЦК України кореспондуються положення ст. 20 ГК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Оксамит України», код 13854904 (54001, м. Миколаїв, вул. Cадова, 1) на користь Миколаївської міської ради, код 26565573 (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20) грошові кошти у сумі 146331 (сто сорок шість тисяч триста тридцять одна) грн. 88 коп. (отримувач: Миколаїв ГУК/Центральн. Рн/24170000, код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), р/р UA118999980314101921000014483).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Оксамит України», код 13854904 (54001, м. Миколаїв, вул. Cадова, 1) на користь Миколаївської міської ради, код 26565573 (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, р/рUA448201720344230028000027733, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 04056612) судовий збір сплачений за подання позовної заяви у сумі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2023 року.

СуддяА.П. Алексєєв