Рішення

від 21.06.2023 по справі 916/1525/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р. Справа № 916/1525/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу

за позовом: Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336),

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІКС-ОІЛ ІНЖИНІРИНГ" (65104, м. Одеса, пр. Глушка Академіка, 29; код ЄДРПОУ 35198717),

про стягнення 15773,45 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІКС-ОІЛ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення матеріальної шкоди (завданих збитків) в сумі 15773,45 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору підряду № 45251/18/6 від 31.01.2018. За твердженням позивача, при виконанні зазначеного договору відповідачем спричинено позивачу збитки, які виразились у неналежному виконанні відповідачем умов договору. За розрахунками позивача сума збитків становить 15773,45 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/1525/23 визначено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначена ухвала суду не отримана відповідачем у справі, про що свідчить повернуте на адресу суду поштове повідомлення з відміткою пошти „адресат відсутній за вказаною адресою (т. 1, а.с. 196-198).

Станом на 21.06.2023 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи завантаженість судді, а також принцип незмінності складу суду, приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумного строку, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 31 січня 2018 року між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа (надалі - позивач або замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю „СТІКС-ОІЛ ІНЖИНІРИНГ (надалі - відповідач або підрядник) був укладений Договір підряду № 45251/18/6 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни виконує власними та залученими силами та засобами всі передбачені Договором роботи: проектування та встановлення конденсаційного тепло утилізатора котельні по вул. Гризодубової, 84-Б, в м. Біла Церква Київської області (ДК021:2015-45251000-1 Будівництво електростанцій і теплових станцій).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни, виконує власними та залученими силами та засобами всі передбачені Договором роботи на об`єкті, забезпечує необхідну якість робіт у відповідності до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки замовнику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а замовник зобов`язується передати підряднику фронт робіт, прийняти та оплатити об`єкт.

Вартість виконання робіт за цим Договором складає: 2827381,20 грн, в тому числі ПДВ 20% (п. 3.1. Договору).

Розділом 4 Договору встановлено, що замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне фінансування будівництва об`єкта, розрахунки із підрядником за виконані роботи і витрачені та/або залучені матеріали. Замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 90 % від вартості договірної ціни на початок виконання робіт та придбання матеріалів. Остаточну оплату за виконані підрядником роботи замовник виконує з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання проектних робіт, Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) (далі „Акт) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) (далі „Довідка) та виконавчої документації. Усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони-отримувача платежу.

Згідно умов п. 5.4. Договору, орієнтовний термін виконання робіт та здачі закінченого об`єкта: „1 жовтня 2018 р.. Зазначена дата може змінюватися, що затверджується сторонами у додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до умов п. 9.4. Договору, підрядник забезпечує виконання робіт у відповідності з затвердженою проектною та будівельними нормами та правилами, діючими на території України.

Розділом 10 Договору встановлено, що після виконання всього комплексу робіт, обумовлених Договором, підрядник повинен здати, а замовник прийняти виконані роботи в відповідності з нормами і правилами, діючими в Україні. В разі відмови від підписання Акту та Довідки, замовник зобов`язаний надати письмову мотивовану відмову підряднику протягом трьох робочих днів. В разі, якщо такий документ на адресу підрядника не надійде, Акт та Довідка вважаються підписаними, а об`єкт прийнятим без будь-яких зауважень та застережень. У випадку необґрунтованого ухилення замовника від прийняття виконаних робіт і підписання відповідних документів (Акту та Довідки), роботи вважаються виконаними та прийнятими замовником без будь-яких зауважень та застережень у день закінчення строку здачі-прийняття робіт, визначеного на підставі цього Договору.

Договір вступає в силу після його підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та скріплення та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року, положення цього договору діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 20.1. Договору).

Відповідно до умов Договору, позивачем, як замовником, було здійснено оплату в сумі 2827381,20 грн задля виконання відповідачем зазначених робіт, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідачем виконані роботи з проектування та встановлення конденсаційного тепло утилізатора котельні по вул. Гризодубової, 84-Б, в м. Біла Церква Київської області. Виконані роботи були прийняті замовником (позивачем) на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт № 1/2, № 3, № 2/2 за листопад 2018 року. Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані повноважною особою замовника без зауважень.

В подальшому, в 2021 році Північним офісом Держаудитслужби ревізію проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року, за результатами якої складено Акт ревізії від 09.02.2022 № 71-30/25 (надалі - Акт ревізії).

В ході проведення вищезазначеної ревізії виявлені порушення законодавства, зокрема, в порушення вимог п. 6.4.3, 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» TQB «Стікс-Оіл Інжиніринг» завищено вартість та обсяг виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 15,77 тис. грн., чим завдано Підприємству матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму. Різниця між обсягом та вартістю виконаних робіт викладені у Акті вибіркових контрольних обмірів виконаних робіт підрядником ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» .

Вибірковим контрольним обміром виконаних робіт підрядником ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг», що проводився за участю начальника відділу Північного офісу Журибеда В.М. та представників підприємства позивача відповідно до укладеного договору підряду від 31.01.2018 № 45251/18/6 з КП БМР «БЦТМ» щодо встановлення конденсаційного тепло утилізатора котельні по вул. Гризодубової, 84, в м. Біла Церква Київської області, виявлено невідповідність між фактично виконаними роботами та обсягами, вказаними в актах вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт № 1/1 від 30.11.2018 та Акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року № 2/2 від 30.11.2018.

Так, в актах приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року № 2/2 від 30.11.2018 зазначено завищений обсяг і вартість виконаних робіт ніж фактично встановлено, чим завищено обсяг і вартість виконаних робіт на загальну суму 15773,45 грн, а саме:

- двері металопластикові 1x2,2 різниця в обсягах 1 шт. на суму 712,31 грн;

- світильник вибухозахищений - 1 шт. на суму 3017,07 грн.;

- установка вимикачів незаглибленого типу при відкритій проводці - 0,06 шт. на суму 55,44 грн;

- вимикач незаглиблений - 6 шт. на суму 399,00 грн;

- установка штемпельних розеток - 0,03 шт. на суму 44,94 грн;

- розетка з заземлювачем - 3.00 шт. на суму 176,82 грн;

- коробка відгалуджувальна - 10,00 шт. на суму 623,90 грн;

- прокладання гофрованих труб із кріпленням, діаметр,25 мм - 0,90 шт. на суму 1933,84 грн;

- труба гофрована, діаметр.16 ПВХ-16- 90 шт. на суму 427,50 грн;

- затягування у прокладені трубки або металеві рукава - 0,90 шт. на суму 333,53 грн;

- прокладення коробів металевих - 0,20 шт. на суму 1412,08 грн та порушено п. 6,4.3, п. 6.4.7 ДСТУ БД. 1.1-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Ревізією встановлено, що ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» всього прямі витрати по об`єкту 12180,69 грн, прибуток - 868,38 грн, адміністративні витрати на суму - 95,47 грн. Разом по Акту - 13144,54 грн, ПДВ 2628,91 грн. Разом з ПДВ - 15773,45 грн.

21 лютого 2022 року Північним офісом Держаудитслужби було заявлено вимогу № 262671-14/1382-2022 щодо усунення КП БМР «БЦТМ» виявлених ревізією порушень законодавства.

29 березня 2022 року позивач на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІКС-ОІЛ ІНЖИНІРИНГ" направив претензію № 227 з вимогою сплатити суму збитків у розмірі 15773,45 грн, протягом десяти робочих днів. Відповідач на претензію не відреагував, суму збитків позивачу не перерахував.

Позивач зазначає, що відповідач відмовляється добровільно відшкодовувати завдані збитки у розмірі 15773,45 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що 31 січня 2018 року між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради „Білоцерківтепломережа і Товариством з обмеженою відповідальністю „СТІКС-ОІЛ ІНЖИНІРИНГ був укладений Договір підряду № 45251/18/6.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни виконує власними та залученими силами та засобами всі передбачені Договором роботи: проектування та встановлення конденсаційного тепло утилізатора котельні по вул. Гризодубової, 84-Б в м. Біла Церква Київської області (ДК021:2015-45251000-1 Будівництво електростанцій і теплових станцій).

Вартість виконання робіт за цим Договором складає: 2827381,20 грн, в тому числі ПДВ 20% (п. 3.1. Договору).

Розділом 4 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі ф. № КБ-2в та КБ-3.

Згідно з п. 9.4. Договору, підрядник забезпечує виконання робіт у відповідності з затвердженою проектною та будівельними нормами та правилами, діючими на території України.

Суд вважає, що укладений між сторонами Договір № 45251/18/6, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Як слідує з матеріалів справи, роботи за Договором виконувались підрядником згідно умов Договору та робочого проекту. Роботи не являються прихованими. Фактичний обсяг виконаних робіт замовник був зобов`язаний перевірити в процесі їх прийняття.

Виконані роботи були прийняті замовником на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт № 1/2, № 3, № 2/2 за листопад 2018 року. Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані повноважною особою замовника без зауважень. Відповідачем виконано робіт на суму 2827381,20 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно зі статтею 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Предметом позову у цій справі є вимоги Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІКС-ОІЛ ІНЖИНІРИНГ" про стягнення матеріальної шкоди (завданих збитків) в сумі 15773,45 грн.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 45251/18/6 від 31.01.2018.

За позицією позивача, недоліки у виконаних відповідачем роботах полягають у невідповідності між фактично виконаними роботами та обсягами, вказаними в актах вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт № 1/1 від 30.11.2018 та Акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року № 2/2 від 30.11.2018. В актах приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року № 2/2 від 30.11.2018 зазначено завищений обсяг і вартість виконаних робіт ніж фактично встановлено, чим завищено обсяг і вартість виконаних робіт на загальну суму 15773,45 грн. Ревізією встановлено, що ТОВ Стікс-Оіл Інжиніринг всього прямі витрати по об`єкту 12180,69 грн, прибуток - 868,38 грн, адміністративні витрати на суму - 95,47 грн. Разом по Акту - 13144,54 грн, ПДВ 2628,91 грн, що разом з ПДВ складає 15773,43 грн.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до розділу 10 Договору, після виконання всього комплексу робіт, обумовлених Договором, підрядник повинен здати, а замовник прийняти виконані роботи в відповідності з нормами і правилами, діючими в Україні. В разі відмови від підписання Акту та Довідки, замовник зобов`язаний надати письмову мотивовану відмову підряднику протягом трьох робочих днів. В разі, якщо такий документ на адресу підрядника не надійде, Акт та Довідка вважаються підписаними, а об`єкт прийнятим без будь-яких зауважень та застережень. У випадку необґрунтованого ухилення замовника від прийняття виконаних робіт і підписання відповідних документів (Акту та Довідки), роботи вважаються виконаними та прийнятими замовником без будь-яких зауважень та застережень у день закінчення строку здачі-прийняття робіт, визначеного на підставі цього Договору.

Таким чином, саме на замовника покладено обов`язок прийняти виконані роботи та в разі наявності невідповідності роботи певним якісним і кількісним параметрам негайно заявити про це, в протилежному випадку, позбавляє його права надалі посилатися на їх наявність.

Враховуючи приписи зазначених норм права та умов Договору, відсутність переліку зауважень у виконаних відповідачем роботах, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані без будь-яких зауважень і застережень, виконані відповідачем роботи, обумовлені Договором та не заявив про наявність відступів або недоліків після перевірки виконаної роботи, суд приходить до висновку, що позивач погодився, як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Матеріалами справи свідчать, що обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Таким чином, умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Отже, зобов`язання за Договором сторонами виконано повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, на суму, що не перевищує договірну ціну робіт за Договором, а за приписами статті 853 ЦК України позивач втратив право в подальшому посилатися на відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як встановлено судом та було зазначено вище, акти та довідки були підписані позивачем без зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості відображених в них робіт, виконання таких робіт було ним погоджено. Відтак, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов Договору щодо вартості робіт, висновки Акту ревізії не можуть змінювати умов Договору, які є обов`язковими для контрагентів, оскільки Договір недійсним не визнавався, а відповідно такі висновки Акту ревізії не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами Договору, умови зобов`язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення підлягає задоволенню.

Отже, Акт ревізії не може підміняти собою договірної основи діяльності сторонами в частині виконання обов`язку замовника під час прийняття виконаних робіт заявити про наявність якісних або кількісних недоліків, в протилежному випадку, дане право втрачається.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи, суд зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем договірних зобов`язань, які б спричинили шкідливий результат для зобов`язаного контрагента.

Поряд з цим, матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, завищення їх обсягів та вартості.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, позивач повинен довести усі елементи складу цивільного правопорушення, в тому числі факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Суд зазначає, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків, зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/9046/20.

Виходячи з наведеного та вимог статті 74 ГПК України, саме на позивача, який звернувся з позовом, покладено обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Виходячи із матеріалів справи, позивач не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні Договору, що мала виявитись у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно, і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто, під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення складено і підписано 21 червня 2023 р.

Суддя Нікітенко С.В.