Рішення

від 21.06.2023 по справі 922/1586/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1586/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО Х" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС К.М." про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЕНЕРГО Х" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "БАРС К.М.", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості - 81.187,60 грн, 3% річних - 2.673,82грн, інфляційні втрати - 19.542,29 грн, пеню - 36.767,98 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу електричної енергії від 05.12.2017 №293 в частині своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії за договором купівлі-продажу електричної енергії від 05.12.2017 №293.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2023 з урахуванням малозначності справи №922/1586/23 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною першою статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позову та строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

Позивачу було встановлено строк для подачі відповіді на відзив відповідача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено на юридичні адреси позивача та відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 01.05.2023 року, через Електронний кабінет.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі вручено не було та остання була повернута за зворотною адресою, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ЕНЕРГО Х" (постачальник) та ТОВ "БАРС К.М." (споживач) був укладений Договір купівлі-продажу електричної енергії від 05.12.2017 №293 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в межах встановленої (дозволеної) потужності, а споживач зобов`язується прийняти поставлену постачальником електричну енергію та оплатити її на умовах цього Договору.

Споживач зобов`язаний, зокрема, проводити оплату за електричну енергію відповідно до додаткової угоди №2 до даного Договору (підпункт 2.4.3. пункту 2.4).

Пунктом 3 Додаткової угоди від 05.12.2017 №2 до Договору передбачено, що споживач здійснює 100% оплату електричної енергії до 30 числа місяця, що передує розрахунковому.

Договір набирає чинності з 01.01.2018 і діє до 31.12.2018. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік (пункт 6.1. Договору).

Додатковою угодою №2 (додаток №2 до Договору) сторони передбачили, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу за вільними цінами (пункт 1).

На виконання умов Договору в період лютий-квітень 2022 ним була поставлена відповідачеві електрична енергія в загальній кількості 13.976,00 кВт*год на суму 62.049,65 грн, про що свідчать акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за лютий 2022, березень 2022, квітень 2022. Крім того, станом на 01.02.2022 заборгованість відповідача за електричну енергію становила 19.137,95 грн.

Обсяги споживання електричної енергії в період лютий-квітень 2022 підтверджуються довідкою АТ "Харківобленерго" про фактичні обсяги купівлі електричної енергії ТОВ "Енерго Х" по споживачу ТОВ "БАРС К.М." (лист АТ "Харківобленерго" від 16.02.2023 №56К-01/04-689)

08.03.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 06.03.2023 №24, в якій підписати та повернути акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за Договором, а також перерахувати позивачеві кошти в сумі 81.187,60 грн. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість за Договором не сплатив.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір). Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до такого договору встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, на виконання умов Договору позивачем була поставлена відповідачеві електрична енергія на загальну суму 81.187,60 грн (з урахуванням заборгованості станом на 01.02.2022), про що свідчать Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за лютий 2022, березень 2022, квітень 2022. Зазначені документи були надіслані позивачем відповідачеві засобами поштового зв`язку.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості з оплати поставленої позивачем електричної енергії в розмірі 81.187,60 грн не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 81.187,60 грн.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних - 2.673,82 грн, інфляційні втрати - 19.542,29 грн, пеню - 36.767,98 грн.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 4.5. Договору. Згідно з ним у разі несвоєчасної оплати коштів, передбачених пунктом 3.3. Договору, споживач оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, від суми яка підлягає сплаті за кожен день прострочення.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що при розірванні або призупиненні дії даного Договору в разі сплати споживачем суми, яка менше вартості електричної енергії, фактично спожитої в розрахунковому місяці, споживач зобов`язується здійснити оплату відсутньої суми протягом 5 банківських днів з моменту надання постачальником підписаного Акту здачі-приймання.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 по справі №910/18557/20 зазначив, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Разом із тим, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази розірвання або призупинення дії спірного Договору, як то передбачено пунктом 6.5 (усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово). В свою чергу призупинення постачання електричної енергії відповідачеві з 01.05.2022, як про це зазначає позивач у позовній заяві, не є тотожним призупиненню дії даного Договору, а лише свідчить про відсутність постачання електричної енергії позивачем.

Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для застосування положень пункту 4.5., а отже позовна вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 05.05.2022 по 17.04.2023 у сумі 36.767,98 грн є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіркою наданих розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що:

1) арифметично вірна сума 3% річних за період з 01.02.2022 по 17.04.2023 становить 2.700,34 грн. Втім, з огляду на приписи частини другої статті 237 ГПК України (при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог) стягненню підлягають 3% річних у сумі 2.673,82 грн.

2) арифметично вірний розмір інфляційних втрат за період з 05.05.2022 по 17.04.2023 становить 14.505,41 грн. В іншій частині (5.036,88 грн) інфляційні втрати нараховані безпідставно.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача суми основної заборгованості - 81.187,60 грн, 3% річних - 2.673,82грн, інфляційних втрат - 14.505,41 грн. В частині стягнення пені - 36.767,98 грн та інфляційних втрат - 5.036,88 грн суд відмовляє, як безпідставно нараховані.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1.883,52 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (800,48 грн) залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРС К.М." (61045, м. Харків, вул. Семена Кузнеця, буд. 62-А, код ЄДРПОУ 38879270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 95, код ЄДРПОУ 38000735)

- суму основної заборгованості - 81.187,60 грн;

- 3% річних - 2.673,82грн;

- інфляційні втрати - 14.505,41 грн;

- витрати зі сплати судового збору - 1.883,52 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "21" червня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля