Рішення

від 16.05.2023 по справі 214/1098/19

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1098/19

2/214/1233/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 травня 2023 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Попкової Ю.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

представника відповідача-1 Ліфшиць З.О.,

представника відповідача-2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу№214/1098/19 за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Ковалик Марини Федорівни до ОСОБА_4 , ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗЕМЛІ ПІВДНЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про усунення порушень прав на землю шляхом відновлення меж земельної ділянки до існування порушення, визнання права власності, скасування кадастрового номеру земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії, -

Представники:

від позивача адвокат Ковалик М.Ф.,

від відповідача-1 адвокат Ліфшиць З.О.,

від відповідача-2 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

від третьої особи-1 ОСОБА_7 ,

від третьої особи-2 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ковалик М.Ф., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою, у подальшому уточнивши зміст та збільшивши пред`явлені вимоги (а.с.105-108 т.1), просила суд: усунути порушення прав ОСОБА_1 на землю, а саме перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення стану земельної ділянки, що існував до порушення її прав у відповідності до меж земельної ділянки, конфігурація якої змінена при отриманні кадастрового номеру на земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_4 , та визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 в межах згідно з державним актом від 04 березня 1997 року; скасувати раніше присвоєний кадастровий номер на земельну ділянку ОСОБА_4 за №1211000000:06:154:0001, площею 0,0282, для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_4 внести зміни до плану меж земельної ділянки та точок межових знаків земельної ділянки, зазначених у плані меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою, підготовленої на замовлення ОСОБА_1 ; зобов`язати ПП «Землі Півдня» підготувати технічну документацію по земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 для присвоєння кадастрового номеру; стягнути з ПП «Землі Півдня» судові витрати в розмірі 1538 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу 8000 грн. 00 коп.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 листопада 1996 року ОСОБА_10 набула у власність житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з надвірними будівлями, сараєм, туалетом, водопроводом та огорожею, що знаходяться на земельній ділянці розміром 1041 кв.м. та за життя належали спадкодавцеві на підставі договору купівлі-продажу від 26 серпня 1987 року. За державним актом на земельну ділянку №869 від 04 березня 1997 року, виданим на підставі рішення ради народних депутатів №579/2 від 11 грудня 1996 року, ОСОБА_10 передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, з яких: під будівлями 0,0528 га, під ріллю 0,0472 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. У 2017 році ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Пріма-КР» із заявою про відновлення в натурі меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою, підготовленої ТОВ «Пріма-КР», за даними Публічної кадастрової карти України відомості щодо вказаної земельної ділянки до Державного земельного кадастру не внесені. При замовленні у 1997 році геодезичних вимірів для отримання державного акту згідно з планом земельної ділянки первинне встановлення її меж із суміжними земельними ділянками виконувалось по лінії Є-Ж (по стіні будівлі гаражу), по лініям Ж-З, З-А по існуючому дерев`яному паркану. При виконанні нових польових геодезичних робіт встановлено, що місцеположення точок №3, 4, 6 знаходиться всередині гаражу (точки 3, 4 на відстані 52 см від стіни гаражу, точки 6 на відстані 61 см від стіни гаражу), що належить власникові суміжної земельної ділянки. Конфігурація будівлі гаража з боку земельної ділянки по АДРЕСА_1 змінена відповідно до плану земельної ділянки. Так, під час розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі на місцевості меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 , межі земельної ділянки не було погоджено із сумісним землекористувачем ОСОБА_1 , у зв`язку з чим кадастровий план за №121100000:06:154:0001 встановлений з порушенням закону. З метою виправлення виявленої технічної помилки у відомостях в Державному земельному кадастрі ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. З відповідей Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області стало відомо, що помилку у відомостях Державного земельного кадастру допущено не з вини органу; державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 121100000:06:154:0001 проведено на підставі документації із землеустрою, розробленої у 2012 році ПП «Землі Півдня», а 23 лютого 2013 року Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою здійснено державну реєстрацію речового права права власності на цю земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (до перейменування Косарева). Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_1 не має можливості отримати кадастровий номер на свою земельну ділянку, що призводить до порушення її права на користування земельною ділянкою, переданою їй у приватну власність. На переконання представника, порушення були допущені ще під час продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 колишнім власником ОСОБА_11 , так як для отримання кадастрового номеру на земельну ділянку під цим домоволодінням було виготовлено технічну документацію по проекту землеустрою, до якої додано акт погодження меж із суміжними землекористувачами співвласниками земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_1 , що призвело до зміни конфігурації земельної ділянки. Зважаючи на викладене, з метою захисту своїх порушених прав, керуючись положеннями ст.152 ЗК України, правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 11 липня 2018 року у справі №263/11779/16-ц, позивач, діючи через представника, вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 31 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям загального позовного провадження, призначенням підготовчого судового засідання (а.с.33-34 т.1).

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами та заперечуючи проти їх задоволення, представником відповідача ПП «Землі Півдня» - Стоян О.О. подано відзив на позов (а.с.42-44 т.1). Свої заперечення представник відповідача мотивував наступним. Так, на підставі заяви ОСОБА_11 та договору на виконання робіт №153/з від 01 червня 2012 року ПП «Землі Півдня» було виконано комплекс робіт по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0282 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд за вказаною адресою підтверджувалось свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2003 року №2-3120 та державним актом на правом приватної власності на землю серії ДП №033759, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №18810 від 08 червня 2004 року. Основою для відновлення меж земельної ділянки були матеріали, виконані земельно-кадастровим бюро при Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів в 2003 році на замовлення ОСОБА_11 . Координати кутів повороту меж земельної ділянки по АДРЕСА_3 визначені в умовній системі координат без прив`язки до пунктів державної геодезичної мережі. Згідно з Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, затвердженим постановою КМУ від 18 серпня 2010 року №749 (діяв до 01 січня 2013 року), для визначення та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, переданій у власність без проведення її державної реєстрації, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи раніше розробленої справи відомостей про обробку теодолітного ходу та розрахунку координат поворотних точок меж земельної ділянки, ПП «Землі Півдня» виконано комплекс робіт по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за фактичним використанням. Межі земельної ділянки відновлено з боку суміжного землекористувача ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) ( АДРЕСА_1 ) по стіні нежитлової будівлі гаражу та по існуючому паркану, що був встановлений на момент виконання робіт. За результатами вимірювання площа земельної ділянки становила 0,0282 га, що відповідає площі, вказаній у державному акті на право приватної власності на землю серії ДП №033759, зареєстрованому в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №18810 від 08 червня 2004 року. Межі земельної ділянки також були погоджені із суміжними землекористувачами і землевласниками по АДРЕСА_5 ( ОСОБА_14 ), 30/2 ( ОСОБА_15 ), 34/2 ( ОСОБА_16 ) у м. Кривому Розі. До складу технічної документації із землеустрою акт встановлення та погодження меж земельної ділянки від 07 червня 2012 року також був долучений у відповідності до приписів ст.55 Закону України «Про землеустрій» та п.3.14 інструкції «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками». При цьому, договором №153/з від 01 червня 2012 року на виконання робіт із землеустрою було передбачено, що замовник (тобто ОСОБА_11 ) самостійно погоджує межі земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. За повідомленням ОСОБА_11 , у зв`язку з недобросусідськими відносинами ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 відмовилась від узгодження меж, хоча й зазначено, що земельний спір по межі між ними був відсутній, оскільки з моменту передачі земельної ділянки у власність межі не змінювались. Підтвердженням цьому був акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 11 травня 2010 року. На підставі розробленої технічної документації із землеустрою відомості про земельну ділянку було внесено в автоматизовану систему Державного земельного кадастру та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 121100000:06:154:0001. Права ОСОБА_17 ніяким чином не були звужені чи порушені при виготовленні технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а також ніким не оспорюються та не порушуються.

У відзиві на змінену позовну заяву (а.с.139-142 т.1) представник відповідача ПП «Землі Півдня» - Патрашкова О.Ю. додатково зазначила, що ПП «Землі Півдня» ніяким чином не перешкоджає ОСОБА_1 у користуванні належною їй земельною ділянкою, ніяким чином не змінювало та не могло змінити конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки на дану земельну ділянку відсутня технічна документація. Державний акт на земельну ділянку за своїм характером є правовстановлюючим документом та не є проектом технічної документації на земельну ділянку, в ньому лише зазначається розмір земельної ділянки та умовна конфігурація. З урахуванням положень ст.107 ЗК України та відмови у погодженні меж земельної ділянки ОСОБА_1 , основою для відновлення меж земельної ділянки були матеріали, виконані земельно-кадастровим бюро при Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів в 2003 році на замовлення ОСОБА_11 . Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування кадастрового номеру земельної ділянки, належної ОСОБА_4 , представник зауважила, що втручання будь-яких органів, службових та посадових осіб, громадян у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану зі здійсненням державної реєстрації земельних ділянок забороняється (ч.7 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Можливість скасування кадастрового номера передбачена лише у випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, встановлених законом (ч.6 ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Підстави скасування державної реєстрації визначені положеннями ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051. У розрізі із цими нормами, вимога позивача в цій частині фактично є незаконною та невиконуваною. Що стосується вимоги позивача про зобов`язання ПП «Землі Півдня» виконати технічну документацію по належній їй земельній ділянці, то вона є незаконною та підлягає залишенню без задоволення, оскільки ПП «Землі Півдня» здійснює свою діяльність на договірних засадах із замовником, на умовах свободи в укладенні договору та виборі контрагента, визначенні умов договору, який є відплатним. Примушування підприємства до вчинення дій всупереч засадам його діяльності є неприпустимим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Городніченко В.А. не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виклавши свою позицію у письмових поясненнях (а.с.39, 50-51). Представник зазначила, що 1/4 частина житлового будинку з господарчими спорудами та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2013 року. Земельна ділянка належала колишньому власникові ОСОБА_11 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №033759 від 08 червня 2004 року, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2003 року. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 04 лютого 2013 року, Управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області підтверджено кадастровий номер земельної ділянки 121100000:06:154:0001 та опис її меж. 28 жовтня 2014 року працівниками відділу земельних відносин та будівництва Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради було здійснено обстеження території домоволодінь по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 у присутності їх власників, про що складено акт. На момент обстеження огородження поміж цими домоволодіннями було демонтоване, але в наявності був річак, де воно раніше встановлювалось. При обстеженні власниками домоволодінь були проведені заміри рулеткою та встановлено суперечність розмірів земельної ділянки із зазначеними у кадастровому плані та в державному акті від 08 червня 2004 року серії ДП №033759. Беручи до уваги технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленої у 2012 році ПП «Землі Півдня», встановлено, що межові знаки не встановлювались, так як кути повороту співпадали з твердими елементами ситуації кутами повороту існуючої огорожі (демонтованої у жовтні 2014 року). Крім того, в узгодженні меж земельної ділянки у 2012 році ОСОБА_1 як суміжний землекористувач за адресою: АДРЕСА_1 відмовила, що відображено в акті встановлення та погодження меж земельної ділянки від 07 травня 2012 року. Враховуючи відсутність погодження межі, ПП «Землі Півдня» мало було рекомендувати власникові домоволодіння по АДРЕСА_3 для вирішення цього питання звернутися до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради. Однак, у вказаній технічній документації ПП «Землі Півдня» взяло до уваги акт погодження від 11 травня 2010 року, а не акт від 07 травня 2012 року, що суперечить чинному законодавству України. Крім того, зі слів ОСОБА_1 , в акті погодження меж від 11 травня 2010 року підпис їй не належить, а по батькові не відповідає дійсності. Указані суперечності в межах земельних ділянок було виявлено при складанні технічної документації ТОВ «Пріма-КР» на замовлення ОСОБА_1 у 2014 році. Невідповідність конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 призвела до виникнення земельного спору із власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Остапенко М.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (в уточненій редакції), виклавши свою позицію у письмових поясненнях (а.с.228-231 т.1). Представник зазначила, що у позові ОСОБА_1 просить усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та, серед іншого, визнати за нею право власності на цю земельну ділянку в межах згідно з державним актом від 04 березня 1997 року. За даними відділу у Криворізькому районі Головного управління Дергеокадастру в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 ( ОСОБА_18 ) є власником земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю від 04 березня 1997 року №869. Державний акт за своїм характером є правовстановлюючим документом, виданим державною, тобто видачою акта держава визнала за позивачем та таким чином підтвердила факт набуття нею права власності на цю земельну ділянку. В силу ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, що передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру. Проте, відповідно до абз.1, 2 п.2 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру; у разі, якщо відомості про них не внесено до Державного земельного кадастру, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників. Таким чином, належна позивачеві земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі державного акту від 04 березня 1997 року №869, тобто до 2004 року, вже є сформованою: визначена її площа, межі, хоча й інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру.

Що стосується земельної ділянки, належної ОСОБА_4 та розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , то за інформацією відділу у Криворізькому районі Головного управління Дергеокадастру в Дніпропетровській області, згідно з даними Державного земельного кадастру, державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 121100000:06:154:0001, площею 0,0282 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд здійснено на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ПП «Землі Півдня» у 2012 році на замовлення ОСОБА_11 . Право власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_4 зареєстроване 23 лютого 2013 року Третьою Криворізькою державною нотаріальною конторою. Попередньому власникові ОСОБА_11 ця земельна ділянка належала на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 08 червня 2004 року №18810, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2003 року №2-3120. Найпершому власникові земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (який залишив її у спадок ОСОБА_11 ) ОСОБА_19 земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю №610 від 27 січня 1997 року.

Таким чином, право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 виникло раніше (27 січня 1997 року), аніж на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (04 березня 1997 року), належну ОСОБА_1 . Отже, земельна ділянка по АДРЕСА_3 згідно з приписами абз.1, 2 п.2 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» була сформована раніше. Окремо представник зауважила, що за інформацією з пояснювальної записки, що є невід`ємною частиною технічної документації виготовленої ТОВ «Пріма-КР» на замовлення ОСОБА_1 , остання звернулася з приводу відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки відповідно до державного акта та закріплення її меж з боку інших суміжних землекористувачів по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , у зв`язку з наявністю з ними спору. Також зазначено, що ці землекористувачі не погодили ОСОБА_1 межі її земельної ділянки. Разом з тим, вказаних власників позивач не залучила до участі у справі нарівні з ОСОБА_4 .

Що стосується заявленої ОСОБА_1 вимоги про скасування раніше присвоєного кадастрового номеру на земельну ділянку ОСОБА_4 за №1211000000:06:154:0001, площею 0,0282 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_4 внести зміни до плану меж земельної ділянки та точок межових знаків земельної ділянки, зазначених у плані меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою, підготовленої на замовлення ОСОБА_1 така вимога є безпідставою та суперечить чинному законодавству. Представник зазначила, що скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером призведе до скасування права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 за відсутності на те підстав, а відтак і протиправного позбавлення його права власності, в той час як таке право захищається державою та є непорушним. Зміна власника чи користувача земельної ділянки чи зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номеру. Позивач має довести порушення її прав на землю, а саме порушення меж належної їй на праві власності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , щоб могло бути підставою для внесення змін до Державного земельного кадастру. Таких доказів нею не надано.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ПП «Землі Півдня» підготувати технічну документацію по земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 для присвоєння кадастрового номеру, то такі вимоги суперечать чинному законодавству. За приписами ст.ст.26, 27 Закону України «Про землеустрій», замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору; взаємовідносини між ними регулюються законодавством України і договором. Згідно зі ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відтак, ПП «Землі Півдня», будучи розробником документації із землеустрою, вправі обирати з яким замовником укладати договір на виконання землевпорядних робіт, а з яким ні.

Присутні в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ковалик М.Ф. (приймаючи участь в режимі відеоконференції) позовні вимоги в уточненій редакції підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача ПП «Землім Півдня» Патрашкова О.Ю. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у поданому відзиві на первісну та уточнену позовні заяви.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Ліфшиць З.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх недоведеними та безпідставними. На її переконання, з боку відповідача жодних порушень прав ОСОБА_1 не було допущено, а всі наведені нею в позові доводи та посилання є надуманими та не відповідають дійсності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Городніченко В.А. про свою участь в судовому засіданні не заявила, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.166 т.1, а.с.141, 188 т.2).

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області правом на участь в судовому засіданні також не скористались, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у поданих письмових поясненнях.

У ході перебування справи у провадженні суду вчинені такі процесуальні дії та прийняті рішення, у тому числі за заявами та клопотаннями учасників справи:

-ухвалою суду від 23 липня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с.60-62 т.1);

-ухвалою суду від 27 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в уточненій редакції прийнято до розгляду; виключено Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, та залучено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.177-179 т.1);

-ухвалою суду від 11 серпня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника відповідача ПП «Землі Півдня» про заміну неналежного відповідача залишено без розгляду (а.с.36 т.2 п.21 протоколу с/з);

-ухвалою суду від 11 серпня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача про виклик спеціаліста ОСОБА_20 для допиту в судовому засіданні (а.с.37 т.2 п.31 протоколу с/з). У ході судового розгляду представник позивача відмовилась від його допиту.

-ухвалою суду від 11 серпня 2021 року закрито підготовче провадження по справі з призначенням до судового розгляду по суті (а.с.51-52 т.2);

-ухвалою суду від 13 грудня 2022 року задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Міссона Д.В. про його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (а.с.148-149 т.2).

-ухвалою суду від 16 травня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача адвоката Ковалик М.Ф. про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/поновлення провадження не вживались.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, врахувавши позицію учасників справи, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками об`єктів нерухомості, що розташовані на суміжних земельних ділянках:

- ОСОБА_1 (попереднє прізвище до розірвання шлюбу та відновлення дошлюбного прізвища ОСОБА_18 , а.с.12 т.1) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 листопада 1996 року після смерті ОСОБА_21 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить житловий будинок площею 48,2 кв.м., розташований на земельній ділянці 1041 кв.м., до якого примикають надвірні будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11 т.1);

- ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2013 року, укладеного з ОСОБА_11 та посвідченого державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Ситник О.О., належить житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.25, 26 т.1).

Судовим розглядом також встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є власниками суміжних земельних ділянок:

- ОСОБА_1 (попереднє прізвище - ОСОБА_18 ) є власником земельної ділянки площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю від 04 березня 1997 року №869, виданим на підставі рішення виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів №579/2 від 11 грудня 1996 року (а.с.9, 10 т.1);

- ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2013 року, укладеного з ОСОБА_11 та посвідченого державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Ситник О.О. належить земельна ділянка площею 0,0282 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1211000000:06:154:0001.

Як вбачається зі ст.ст.79, 79-1 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Таким чином, земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав, підлягає формуванню у встановленому порядку, із визначенням площі, меж, місця розташування.

У відповідності до ст.ст.90, 91 ЗК України, власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Власники земельних ділянок зобов`язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки власників земельних ділянок.

Спір у справі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник з приводу, як зазначила позивач, зміни ним меж земельної ділянки та конфігурації при отриманні кадастрового номеру на належну йому земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті чого змінено межі належної їй земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , чим створено перешкоди у користуванні земельною ділянкою та виключено можливість отримання кадастрового номеру на неї. Зважаючи на це, представник позивача просила суд: усунути порушення прав ОСОБА_1 на землю, а саме перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відновлення стану земельної ділянки, що існував до порушення її прав у відповідності до меж земельної ділянки, конфігурація якої змінена при отриманні кадастрового номеру на земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_4 , та визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 в межах згідно з державним актом від 04 березня 1997 року; скасувати раніше присвоєний кадастровий номер на земельну ділянку ОСОБА_4 за №1211000000:06:154:0001, площею 0,0282, для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_4 внести зміни до плану меж земельної ділянки та точок межових знаків земельної ділянки, зазначених у плані меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою, підготовленої на замовлення ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір в цій частині вимог, заявлених безпосередньо до ОСОБА_4 , суд виходить з такого.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ч.1ст.15 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2ст. 16 ЦК України.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (ст.391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову відповідно.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Відповідно до ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.152 ЗК України,держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, саме власник земельної ділянки або її користувач має право вимагати усунення відповідних перешкод.

Таким чином позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання внести зміни в технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки є негаторним. Поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом внесення змін в технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

У відповідності до ст.79-1 ЗК України, межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як вбачається зі ст.ст.106, 107 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за №391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості.

У пунктах 4.1-4.3 Інструкції зазначено, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст.186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно із п.3.12 Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Аналіз зазначених норм свідчить, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

При цьому ст.198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки не може слугувати підставою для відмови у затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 455/856/18-а, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, та Верховним Судом у постановах відтравня 2020 року у справі № 404/3048/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 454/805/13-а та від 27 січня 2021 року у справі №818/2225/17.

Згідно ст. 377 ЦК України,до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2013 року, укладеного з ОСОБА_11 та посвідченого державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори Ситник О.О. належить земельна ділянка площею 0,0282 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1211000000:06:154:0001. Попередньому власникові ОСОБА_11 ця земельна ділянка належала на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 08 червня 2004 року №18810, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 вересня 2003 року №2-3120. Найпершому власникові земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (який залишив її у спадок ОСОБА_11 ) ОСОБА_19 земельна ділянка належала на підставі державного акта на право приватної власності на землю №610 від 27 січня 1997 року.

У свою чергу, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , право приватної власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю від 04 березня 1997 року №869, виданим на підставі рішення виконкому Криворізької міської Ради народних депутатів №579/2 від 11 грудня 1996 року (а.с.9, 10 т.1).

Таким чином, право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 виникло раніше (27 січня 1997 року), аніж на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (04 березня 1997 року), належну ОСОБА_1 . Отже, земельна ділянка по АДРЕСА_3 згідно з приписами абз.1, 2 п.2 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» була сформована раніше.

Попередні суміжні землекористувачі при виготовленні документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 погодили ОСОБА_11 межі земельної ділянки в натурі, яка передавалась їй у власність. При виготовленні технічної документації ПП «Землі Півдня» було використано попередні дані та ніяким чином межі чи конфігурацію не змінено. Тобто, ОСОБА_4 перейшло право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власникові ОСОБА_11 і межі якої зі сторони земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , вже були погоджені попередніми землекористувачами та як це вбачається зі схеми розташування земельної ділянки без порушення меж. Жодних дій, які б свідчили про зміну меж земельної ділянки чи її конфігурації ОСОБА_4 не вчиняв. Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено порушення її прав на земельну ділянку з боку ОСОБА_4 .

Також слід зазначити, що у пояснювальній записці ТОВ «Пріма-КР» до технічної документації, розробленої на замовлення ОСОБА_1 (а.с.13-14 т.1), зазначено, що остання звернулася до ТОВ «Пріма-КР» для відновлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки відповідно до державного акта та закріплення меж з боку присадибних садиб межовими знаками. Звернення її було обумовлене земельним спором із суміжними землекористувачами не тільки по АДРЕСА_3 (тобто з ОСОБА_4 ), а й по АДРЕСА_6 , АДРЕСА_2 , які до участі у справі в якості співвідповідачів нею не були залучені. Неналежне визначення позивачем кола відповідачів виключає можливість вирішення виниклого спору.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , в межах згідно з державним актом від 04 березня 1997 року, то така вимога взагалі є безпідставною, оскільки позивачем не доведено порушення чи оспорювання її права власності з боку відповідачів. Так, речове право ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії ДП, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 04 березня 1997 року за №869 (а.с.9 т.1), цей правовстановлюючий документ є дійсним, ніким не оспорювався, а відтак ОСОБА_1 є власником цієї ділянки з 04 березня 1997 року. У даному випадку держава вже офіційно визнала за позивачем і підтвердила факт набуття права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , видавши державний акт на право приватної власності на землю, що не визначає необхідності у додатковому визнанні за нею права власності у судовому порядку за відсутності спору про це.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про скасування кадастрового номеру, присвоєного земельній ділянці відповідача ОСОБА_4 площею 0,0282 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої по АДРЕСА_3 , шляхом зобов`язання ОСОБА_4 внести зміни до плану меж земельної ділянки та точок межових знаків та приведення у відповідність документації, підготувавши нову технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку згідно плану меж земельної ділянки та точок межових знаків земельної ділянки зазначених у плані меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою підготовленого на замовлення ОСОБА_1 , то такі вимоги є безпідставними та суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з п.29 Порядку ведення Державного земельного кадастру, кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки. Аналогічні приписи визначено ч.9 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Таким чином,аналізом вказанихприписіввстановлено, що кадастровий номер земельної ділянки лежить в основі її державної реєстрації, а відтак скасування кадастрового номеру фактично означатиме скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на неї.

У ч.10ст.24Закону України«Про Державнийземельний кадастр»передбачено,державна реєстраціяземельної ділянкискасовується Державнимкадастровим реєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі:поділу чиоб`єднання земельнихділянок;якщо протягомодного рокуз дняздійснення державноїреєстрації земельноїділянки сечовеправо нанеї незареєстровано звини заявника;ухвалення судомрішення проскасування державноїреєстрації земельноїділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відтак, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:154:0001 призведе до скасування права власності на земельну ділянку відповідача ОСОБА_4 та протиправного позбавлення його права власності на неї, яке відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України захищається державою, а згідно з ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.6 ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки з номером 1211000000:06:154:0001 шляхом зобов`язання будь-кого внести зміни до плану земельної ділянки та точок межових знаків та підготування нової документації із землеустрою на земельну ділянку ані ЗакономУкраїни «ПроДержавний земельнийкадастр»,ані Порядкомведення Державногоземельного кадастру не передбачено.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч.2 ст.78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Для зобов`язання відповідача ОСОБА_4 вчинити дії щодо внесення змін до Державного земельного кадастру щодо, зокрема, відомостей про межі земельної ділянки у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки, позивачеві слід було довести порушення її прав на землю з боку ОСОБА_4 . Однак належних та допустимих доказів, які б свідчили про дійсність допущення ним з технічної точки зору порушення меж земельної ділянки позивача та зміну її конфігурації, позивач суду не надала, клопотань про призначення судової земельно-технічної експертизи не заявляла, в той час як суд належним чином роз`яснював сторонам їх процесуальні права та обов`язки, надавши вдосталь часу для їх реалізації як на стадії підготовчого провадження, так і судового розгляду.

На переконання суду, пред`явлення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов`язання вчинити певні дії та вимога про скасування кадастрового номеру на його земельну ділянку за відсутності на то правових підстав, фактично є намаганням позивача ревізувати на свою користь земельні правовідносини, що склались між попередніми землекористувачами та які є обов`язковими для них. До того ж сама по собі позовна вимога про скасування кадастрового номеру на земельну ділянку відповідача ОСОБА_4 єне тільки не доведеною, але й не є ефективним способом захисту прав позивача у розрізі із характером правовідносин, що склались між сторонами. За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 в частині, що пред`явлені до ОСОБА_4 .

Вирішуючи спір у частині вимог, заявлених безпосередньо до ПП «Землі Півдня», а саме про зобов`язання підготувати технічну документацію по земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 для присвоєння кадастрового номеру, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про землеустрій», замовниками документаціїіз землеустроюможуть бутиоргани державноївлади,Рада міністрівАвтономної РеспублікиКрим,органи місцевогосамоврядування,землевласники іземлекористувачі,а такожінші юридичніта фізичніособи. Розробникамидокументації ізземлеустрою є: юридичніособи,що володіютьнеобхідним технічнимі технологічнимзабезпеченням тау складіяких працюєза основниммісцем роботисертифікований інженер-землевпорядник,який євідповідальним заякість робітіз землеустрою; фізичні особи-підприємці,які володіютьнеобхідним технічнимі технологічнимзабезпеченням тає сертифікованимиінженерами-землевпорядниками,відповідальними заякість робітіз землеустрою. Розробникомкомплексного планупросторового розвиткутериторії територіальноїгромади,генерального планунаселеного пункту,детального планутериторії єсуб`єкт господарювання,що відповідаєкритеріям,визначеним частиноюдругою цієїстатті,та відповіднодо законуможе розроблятимістобудівну документацію. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Згідно з ч.1 ст.626, ч.1 ст.627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного та справедливості.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (загальнодоступна інформація), Приватне підприємство «Землі Півдня» зареєстроване як юридична особа з 07 серпня 2006 року, юридична адреса: 50065, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 62, прим.41, код ЄДРПОУ 34565541, та здійснює свою господарську діяльність за такими видами КВЕД: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний) та інші: 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.31 Агентства нерухомості; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Тобто, у розумінні Закону України «Про землеустрій» ПП «Землі Півдня» є розробником документації із землеустрою, а відтак діє на договірних засадах на умовах укладення двостороннього, оплатного договору із замовником.

Виходячи із принципів свободи договору та вибору контрагента, підприємство вправі самостійно вирішувати, з ким співпрацювати, а з ким ні. Відтак, зобов`язання відповідача у судовому порядку до вчинення дій щодо безоплатного складання технічної документації для ОСОБА_1 , яка з ПП «Землі Півдня» договір не укладала, з цього приводу не зверталась, фактично є протиправним та свідчитиме про безпідставне втручання суду у господарську діяльність суб`єкта, що є неприпустимим. Таким чином, позовні вимоги в цій частині слід залишити без задоволення.

З огляду на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з урахуванням ст.141 ЦПК України правові підстави для компенсації понесених позивачем процесуальних витрат по справі шляхом їх стягнення з відповідачів відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимогипредставника ОСОБА_1 адвоката Ковалик Марини Федорівни до ОСОБА_4 , ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗЕМЛІ ПІВДНЯ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про усунення порушень прав на землю шляхом відновлення меж земельної ділянки до існування порушення, визнання права власності, скасування кадастрового номеру земельної ділянки, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання судового рішення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗЕМЛІ ПІВДНЯ», код ЄДРПОУ 34565541, юридична адреса: вул. Світлогірська, буд.74, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: вул. Володимира Великого, буд.32,м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, юридична адреса: вул. Філософська, буд.39-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Повне рішення суду складене 29 травня 2023 року.

Суддя А.В. Ткаченко