Ухвала

від 13.06.2023 по справі 473/4927/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019150190001072, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2023 року відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенську Миколаївської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_6 ,

захисник - ОСОБА_7 ,

представник потерпілого

(в режимі відеоконференції) - ОСОБА_8 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2023 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Ухвалено, на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Ухвалено, стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради витрати на лікування ОСОБА_9 в сумі 2 099,55 грн.

Ухвалено, стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 у відшкодування майнової шкоди - 26 408,50 грн., моральної шкоди - 60 000 грн. та витрат на правову допомогу - 27 000 грн.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 13 844, 04 грн.

Ухвалено, стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь потерпілого ОСОБА_9 завдану йому майнову шкоду, яка полягає у витратах на лікування в сумі 27 224,95 грн., та витратах пов`язаних з ремонтом транспортного засобу в сумі 98 000 грн., а також завдану моральну шкоду в сумі 1 361,25 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинувачений ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуваний вирок, виправдавши його за ч. 2 ст. 286 КК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 наголошує на тому, що обґрунтовуючи стягнення на користь потерпілого ОСОБА_9 моральної шкоди, судом першої інстанції встановлено, що мало місце порушення правил дорожнього руху не тільки обвинуваченим, а й потерпілим.

Апелянт вважає, що саме порушення водієм ОСОБА_9 правил дорожнього руху стало наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди, оскільки він неодноразово проїжджаючи до місця свого проживання з центра міста знав і передбачав, що на головній дорозі по вул. Омельяновича- Павленка в зоні перетину з вул. Садовою існує обмеження швидкості руху 40 км/год., а тому, не побачивши в зоні своєї видимості мотоцикл з перевищенням швидкості на 30 км/год. з правого боку, був впевнений, що перетне перехрестя без наслідків.

Крім того, водій мотоцикла ОСОБА_9 , рухаючись з суттєвим перевищенням швидкості, на момент виникнення небезпеки для руху, а саме в момент виїзду автомобіля ВАЗ 2121 на головну дорогу, жодних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, маючи відповідний час для реагування, не вжив, що підтверджується протоколом огляду предмета від 28.06.2019 р., а саме відеозапису дорожньо-транспортної пригоди від 28.06.2019 р., наданого власницею магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по вул. Омельяновича-Павленка в м. Вознесенську Миколаївської області ОСОБА_10 , а також висновком експертів № 21-1032/1033 від 06.04.2021 р.

На думку апелянта, суд, при ухвалені вироку, досліджуючи докази по справі, акцентував увагу на тому, хто з учасників пригоди мав переважне право проїзду, не надавши належної оцінки тому, хто на кого наїхав, оскільки у даному випадку, згідно з відеозаписом, на автомобіль ВАЗ 2121, під керуванням ОСОБА_5 , на мотоциклі наїхав саме потерпілий ОСОБА_9 .

З урахуванням наведеного, вважає, що за таких обставин дорожньо-транспортної пригоди та доказів по справі, його кримінальна відповідальність, як водія автомобіля «ВАЗ 2121», за ст. 286 КК України виключається, оскільки дії водія мотоцикла «Suzuki V- Strom 1000», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідали у сукупності вимогам п. п. 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням пригоди.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

28.06.2019 р. приблизно о 14.00 год. водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2121», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався у світлий час доби по проїжджій частині вулиці Садової з боку вулиці Київської, виїжджаючи на головну дорогу вулиці Омельяновича-Павленка на перехресті вулиць Омельяновича-Павленка та Садової зі швидкістю приблизно 10 км/год., у цей же час, з правої сторони для автомобіля марки «ВАЗ 2121», по вулиці Омельяновича-Павленка, рухався по правій стороні дороги мотоцикл марки «Suzuki», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 зі швидкістю 64 км/год. У районі перехрестя вулиць Омельяновича-Павленка та Садової у м. Вознесенську Миколаївської області, водій ОСОБА_5 , порушуючи вимоги п. п. 1.3,1.5, 2.3 «б», 12.3, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху, а саме на перехресті нерівнозначних доріг вулиць Омельяновича-Павленка та Садової, рухаючись по другорядній дорозі вул. Садової, повинен був надати дорогу транспортному засобу марки «Suzuki», який наближався до даного перехрестя проїжджих частин по головній дорозі вул. Омельяновича-Павленка, не залежно від напрямку його подальшого руху, при цьому він об`єктивно мав таку технічну можливість.

Водій ОСОБА_5 , не надавши перевагу у русі мотоциклу марки «Suzuki», який рухався по перехресній дорозі, маючи можливість його завчасно виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху свого транспортного засобу, аж до повної його зупинки, не зупинивши керований ним автомобіль марки «ВАЗ 2121», перед перехрестям, виїхав на головну дорогу вулиці Омельяновича-Павленка, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевказаних транспортних засобів, а саме передньою правою частиною (правим переднім крилом, правими дверима) автомобіля марки «ВАЗ 2121», з передньою частиною (переднім колесом, трубчатим захисник каркасом) мотоциклу марки «Suzuki», під керуванням водія ОСОБА_9 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу марки «Suzuki» ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді садна у ділянці обличчя, тулуба, нижніх та верхніх кінцівок, закритий перелом правої променевої кістки, відкритий перелом кісток правої гомілки з раною, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Дій водія автомобіля «ВАЗ 2121», в даній ситуації не відповідали вимогам п.п. 16.11, 16.3 та вимогам, що пред`являються до водіїв за наявності дорожнього знаку 2.1 п. 33 Правил дорожнього руху «Дати дорогу» та з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора та представника потерпілого, які вважали вирок законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд доходить наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій за 2 ст. 286 КК України, ґрунтується на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 КПК України.

В ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, виклавши при цьому свою версію події, яка судом була спростована на підставі ретельно та всебічно досліджених у судовому засіданні доказах із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Так, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту - це дія або бездіяльність особи, яка керує транспортним засобом, пов`язана з порушенням однієї або кількох вимог Правил дорожнього руху або інших нормативних актів, що регламентують безпеку дорожнього руху чи експлуатацію транспорту.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, включає три обов`язкові ознаки: а) суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); б) суспільно небезпечні наслідки (спричинення потерпілому середньої тяжкості, тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння смерті); в) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Диспозиція статті 286 КК України сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед Правила дорожнього руху, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений статтею 286 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень Правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 статті 286 КК, тобто тільки такі порушення Правила дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення Правил дорожнього руху можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі по собі (без порушення інших правил Правила дорожнього руху) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у ст. 286 КК України; б) порушення, які самі по собі (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце.

Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення Правил дорожнього руху, які мали місце під час конкретної дорожньо-транспортної пригоди, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Тільки порушення Правила дорожнього руху, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку дорожньо-транспортної пригоди, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2121», рухаючись по вул. Садовій з боку вулиці Київської, виїжджаючи на головну дорогу вулиці Омельяновича-Павленка зі швидкістю приблизно 10 км/год., порушуючи вимоги п. п. 1.3,1.5, 2.3 «б», 12.3, 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху, не надавши перевагу у русі мотоциклу марки «Suzuki», який рухався по перехресній дорозі, маючи можливість його завчасно виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху свого транспортного засобу, аж до повної його зупинки, не зупинивши керований ним автомобіль марки «ВАЗ 2121», перед перехрестям, виїхав на головну дорогу вулиці Омельяновича-Павленка, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевказаних транспортних засобів, та водій мотоциклу марки «Suzuki» - ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді садна у ділянці обличчя, тулуба, нижніх та верхніх кінцівок, закритий перелом правої променевої кістки, відкритий перелом кісток правої гомілки з раною, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Такий висновок достатньо вмотивований і ґрунтується на доказах, які були предметом дослідження суду першої інстанції, зокрема на показаннях самого обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_12 , а також даних, що містяться у протоколах огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.06.2019 р. та від 15.02.2020 р.; огляду відеозапису, наданого власницею магазину «Good Market», від 28.06.2019 р.; висновках експерта № 250 від 19.07.2019 р. щодо виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень; висновках судових автотехнічних експертиз № 19-784 від 29.10.2019 р.,№ 19-785 від 29.10.2019 р., № 19-1110 від 31.10.2019 р.; висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 19-786 від 30.10.2019 р.; протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 12.01.2020 р.; висновку експертів № 21-1032/1033 комп`ютерно-технічної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 06.04.2021 р., тощо.

При цьому, спростовуючи твердження сторони захисту про те, що саме дії водія мотоцикла ОСОБА_9 , які не відповідали вимогам Правил дорожнього руху, і стали причинною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції навів в ухваленому вироку дані висновку комп`ютерно-технічної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи обставин ДТП №21-1032/1033 від 06.04.2021 р., у якому зазначено, що у даній ситуації, з технічної точки зору, небезпека для руху була створена саме діями водія автомобіля ВАЗ 2121, які не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, далі небезпечна обстановка переросла в аварійну, вже внаслідок неможливості запобігання дорожньо-транспортної пригоди водієм мотоциклу, під час його руху зі швидкістю, яка перевищувала обмеження пунктом 12.4 Правил дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що при проїзді перехрестя вулиць Омельяновича-Павленка та Садової у м. Вознесенську Миколаївської області, водій ОСОБА_5 не врахував дорожню обстановку, що склалася на момент здійснення маневру. Його дії були неправильними, оскільки він, перед виїздом з другорядної дороги на головну, не дотримався дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не зупинився перед виїздом на головну дорогу і не переконався у відсутності небезпеки для руху та не надав дороги мотоциклу марки «Suzuki», під керуванням водія ОСОБА_9 , який наближався по головній дорозі і мав перевагу в русі, чим створив аварійну ситуацію. При цьому, водій мотоцикла «Suzuki» - ОСОБА_9 не зобов`язаний був враховувати можливість грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм, він не зобов`язаний був та не мав можливості передбачити, що автомобіль, яким керував ОСОБА_5 не надасть дорогу, не зупиниться перед виїздом на головну дорогу на вимогу знаку і не пропустить його транспортний засіб.

За наведеного, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що в причинному зв`язку із суспільно небезпечними наслідками, що настали перебували дії саме водія ОСОБА_5 , який створив небезпечну дорожню обстановку, яка переросла в аварійну ситуацію.

Інших переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, умотивованість його висновків з питань правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність обвинувачений в апеляційній скарзі не навів, а тому підстав для задоволення його апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 лютого 2023 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3