Рішення

від 20.06.2023 по справі 159/5081/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/5081/22

Провадження № 2-о/159/30/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Шокот С.Т.

представника заявника - Мацелика А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Мацелика Андрія Костянтиновича, який діє в інтересах релігійної організації «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району, з участю заінтересованих осіб: виконавчого комітету Ковельської міської ради, Велицької сільської об`єднаної територіальної громади Ковельського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі,

в с т а н о в и в :

13 грудня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 , який діє в інтересах релігійної організації «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району, про встановлення факту належності релігійній організації договору дарування житлового будинку, що посвідчений 29.07.2002 приватним нотаріусом Дудою Л.В., реєстраційний номер 1315, серія ВАА №428468.

Заява мотивована тим, що 29.07.2002 ОСОБА_5 подарував релігійній громаді с.Підріжжя житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , про що складений і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дудою Л.В. договір дарування, реєстраційний номер 1315. На час посвідчення договору дарування громада мала зареєстровану назву «Свято-Михайлівська громада Української Православної Церкви» (код 21743053), однак нотаріусом у договорі обдарованою особою зазначена «Церковна громада с.Підріжжя». З 21.02.2019 церковна громада має назву Релігійна організація «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району. Через розбіжності у написанні назви церковної громади у статутних документах і договорі дарування державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради відмовлено у реєстрації за громадою права власності на подарований житловий будинок. У зв`язку із смертю дарувальника і припиненням нотаріальної діяльності нотаріусом Дудою Л.В. неможливо внести зміни у договір дарування, тому заявник просить встановити факт належності документа в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 заяву підтримав.

Від Велицької сільської об`єднаної територіальної громади Ковельського району надійшла заява про відсутність заперечень щодо встановлення юридичного факту, справу просили розглядати у відсутності представника територіальної громади.

Належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є спадкоємцями дарувальника ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явились, пояснень не надали, заперечень проти задоволення заяви не направили.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

До таких фактів законодавець у статі 315 ЦПК України відносить: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18), у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18.

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" міститься роз`яснення про те, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документів, відповідно до чинного законодавства. Поряд з цим, суд може встановити факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документу, що посвідчує трудовий стаж.

Питання встановлення факту приналежності правовстановлюючого документа юридичній особі віднесено до юрисдикції загального суду і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Господарський процесуальний кодекс не передбачає можливості встановлення юридичного факту в порядку господарського судочинства. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» юридична особа сплачує за заяву про встановлення юридичного факту судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цій справі необхідність встановлення факту належності документів пов`язана із реалізацією заявником права власності на нерухоме майно.

Судом встановлено, що листом від 26.08.2022 реєстратором Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської ради Мацелику А.К., як представнику релігійної громади відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору дарування від 29.07.2002 №1315 через невідповідність найменування обдарованої особи і найменування юридичної особи заявника.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі статтею 2 Закону 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 зазначено, що правовідносини, які виникли щодо придбаного до 01 січня 2013 року нерухомого майна, підлягають застосуванню норми ЦК чинні на момент виникнення правовідносин.

За матеріалами справи 29.07.2002 приватним нотаріусом Дудою Л.В. посвідчено за №1315 договір дарування, за умовами якого ОСОБА_5 , що проживав в АДРЕСА_1 подарував, а Церковна громада с.Підріжжя в особі священика ОСОБА_4 прийняла у дар цілий житловий будинок АДРЕСА_2 і належить дарителю на підставі свідоцтва про право власності, виданого Підрізькою сільською радою 12.07.2002 на підставі рішення Підрізької сільської ради від 29.05.2000 №2 та зареєстроване у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 12.07.2002 за Р№11.

Оригінал нотаріальної справи зберігається у Волинському державному нотаріальному архіві і містить окрім договору дарування, свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на житловий будинок, довідку про реєстрацію права власності і довідку про відсутність заборон на розпорядження нерухомим майном.

Відповідно до статті 128 ЦК УРСР 1963 року, чинного на час укладення договору дарування, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому (стаття 243 ЦК УРСР).

Згідно зі статтею 244 ЦК УРСР до договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 цього Кодексу.

Договір купівлі-продажу (дарування) житлового будинку повинен бути нотаріально посвідченим, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Договір підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Церковна громада с.Підріжжя отримала від ОСОБА_5 в дар житловий будинок в АДРЕСА_1 , та починаючи з дня укладення договору фактично володіє нерухомим майном, що не заперечується територіальною громадою.

Право власності на нерухоме майно за обдарованою особою не зареєстровано.

Перешкодою для реєстрації права власності є невідповідність найменування обдарованої особи в договорі і у статутних документах.

Згідно з довідкою №225 від 13.10.1976 рішенням Ради з питань релігії від 31.10.1968 №75 зареєстровано релігійну громаду Михайлівської православної церкви в с.Підріжжя Ковельського району Волинської області.

24.12.1991 Волинською обласною державною адміністрацією проведено реєстрацію статуту релігійної громади «Свято-Михайлівської громади Української православної церкви» діяльність якої поширюється на с.Підріжжя Ковельського району.

Згідно із Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Свято-Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району (ЄДРПОУ 21743053) вперше була внесена до ЄДР шляхом включення відомостей про юридичну особу 03.03.2009. Реєстр функціонує з 2004 року.

На даний час релігійна громада має назву релігійна організація «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району, про що зазначено у виписці з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, на час нотаріального посвідчення договору дарування від 29.07.2002 нотаріусом не зазначена повна назва церковної громади села Підріжжя.

Недолік договору дарування не може бути усунений в позасудовому порядку.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 29.05.2006).

З матеріалів спадкової справи №733/06 до майна померлого ОСОБА_5 вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 не увійшов до складу спадкового майна.

За приписами Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» № 987-XII релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

Досліджені судом докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що обдарованою особою за нотаріально посвідченим договором дарування від 29.07.2002 є релігійна громада заявника.

За викладених обставин заяву про встановлення факту належності документа належить задовольнити.

Керуючись статтями 76-81, 263-265, 268, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах релігійної організації «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району - задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що релігійній організації «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви»с.Підріжжя Ковельського районуналежить договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 , що посвідчений 29.07.2002 приватним нотаріусом Дудою Л.В., реєстраційний номер 1315, серія ВАА №428468.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників :

Заявник - релігійна організація «Михайлівська релігійна громада Української православної церкви» с.Підріжжя Ковельського району, код ЄДРПОУ 21743053, адреса: с.Підріжжя вул.Велицька, 6а Ковельського району.

Представник заявника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа - виконавчий комітет Ковельської міської ради, код ЄДРПОУ 04051313, адреса: м.Ковель вул.Незалежності, 73.

Заінтересована особа - Велицької сільської об`єднаної територіальної громади Ковельського району, код ЄДРПОУ 04333916, адреса: с.Велицьк вул.Перемоги, 88 Ковельського району.

Заінтересована особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_6 .

Повне судове рішення складено та підписано 20.06.2023.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК