Ухвала

від 19.06.2023 по справі 361/4781/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4781/23 провадження № 2-н/361/1223/23

19.06.2023

У Х В А Л А

«19» червня 2023 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., перевіривши заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Русанівське» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та належних працівнику сум при звільненні з роботи,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить стягнути з ПП «Русанівське» на свою користь нараховані, але не виплачені суми у розмірі 115332 грн. 25 коп.

Відповідно до частини першої статті 160Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 161ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011 року до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. Відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб`єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.

Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та наявністю документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

Так, заявником, всупереч зазначених вимог, до заяви не додано належним чином оформленого документу на підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та довідки-розрахунку середньомісячної/середньоденної заробітної плати від ПП «Русанівське», які б підтверджували заявлені вимоги, а саме, заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 115332 грн. 25 коп., а надані витяги з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) не є доказами нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.

Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов`язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.

Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також суд не наділений повноваженнями в межах наказного провадження здійснювати розрахунки сум.

З огляду на те, що заявлена вимога не відповідає змісту і завданню наказного провадження у цивільному процесі, вбачається за необхідне, що слід відмовити у видачі судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 163, 165, 353 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Русанівське» про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та належних працівнику сум при звільненні з роботи - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин