Ухвала

від 04.04.2023 по справі 761/6206/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6206/23

Провадження № 1-кс/761/4314/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката

ОСОБА_4 подану в інтересах ТОВ «Охота» на бездіяльність детектива Бюро економічної безпеки України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №72022000220000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2022

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 подана в інтересах ТОВ «Охота» на бездіяльність детектива Бюро економічної безпеки України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №72022000220000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2022.

Ініціатор скарги зазначає, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2022 року, справа №761/14668/22, було надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні магазину ТОВ «Охота», який розташований за адресою: місто Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 108д, в ході обшуку було вилучено товар, на який не було накладено арешт, як на тимчасово вилучене майно, що протиправно утримується з 11.08.2022 року без достатньої правової підстави.

Адвокат ОСОБА_4 , у своїй скарзі просить повернути законному власнику належне майно, вилучене 11.08.2022 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/14668/22, про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно опису вилученого, оскільки майно вилучене в ході обшуку, не має жодного відношення до предмету розслідування, а отже не може бути доказом чи знаряддям злочину та/або речовим доказом, який містить ознаки інкримінованого злочину.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримала в повному обсязі, зазначила, що обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді, в резолютивній частині якої було зазначено перелік речей, які мають бути вилучені, так в ухвалі вказано про відшукання товарів військового призначення, які ввезено на територію України під виглядом гуманітарної допомоги, без належного оформлення дозвільних документів. Вказала, що при вилученні речей, не було встановлено їх відповідності критеріям ст. 98 КПК України, вилучені речі були придбані власником відповідно до укладених цивільно-правових угод, в той же час, арешт на вилучене під час обшуку майно накладено не було, просила клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 , заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що наразі Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, вказав, що жодних підтверджуючих документів щодо походження товару органу досудового розслідування надано не було, крім того, було призначено експертизу щодо вартості майна, зазначив, що вилучено під час обшуку 11.08.2022 у ТОВ «Охота» майно не має статусу тимчасово вилученого, оскільки на їх вилучення під час обшуку було надано дозвіл ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2023.

Слідча суддя, розглянувши скаргу, заслухавши думку учасників, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали, документи, що долучено в судовому засіданні вважає що скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000220000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2022.

11.08.2022 проведено обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва № 761/14668/22, про проведення обшуку за адресою: місто Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 108д, в приміщенні магазину ТОВ «Охота».

Відповідно до вказаної ухвали надавався дозвіл з метою виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, документування та здобуття доказів кримінально-протиправної діяльності, відшукання та вилучення речових доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме: товарів військового призначення (бронежилетів, тактичних шоломів, інших предметів військового спорядження), які ввезено на територію України під виглядом гуманітарної допомоги та/або контрабандним (позамитним) шляхом, а також фіксування факту наявності та/або відсутності документів, які вказують про клас захисту та походження зазначених товарів та документів щодо ввезення вказаних товарів через митний кордон України (декларацій, митних декларацій, листів щодо сприяння швидкому проходженню митного контролю, листів благодійних організацій, чеків, товарно-транспортних накладних, інших документи, що мають відношення до ввезення), які можуть містити інформацію, що має доказове значення у даному кримінальному провадженні, зокрема свідчити про наявність або відсутність ознак злочинів, викривати осіб причетних до скоєння злочинів, містити відомості, що підтверджують або спростовують їх вину, пом`якшують чи обтяжують покарання.

Під час проведення обшуку було вилучено ряд речей у вигляді касок, бронежилетів, оптичних прицілів, прицілів, коліматорів, монокулярів та інше, в той же час, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, не містили опису індивідуальних ознак щодо майна, яке планувалося віднайти, у протоколі обшуку не зазначено, що вказане майно відповідає вимогам, вказаним у рішенні про дозвіл на проведення обшуку, тому вилучене майно набуло статусу тимчасово вилученого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Як вбачається із положень ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

З матеріалів скарги вбачається, що оскаржується детективів Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні № 72022000220000002, яка полягає у неповерненні ТОВ «Охота» тимчасово вилученого майна.

Відповідно до положень ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; підстави для обшуку; житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб, яких планується відшукати, а також їхній зв`язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; обґрунтування того, що доступ до речей, документів або відомостей, які можуть у них міститися, неможливо отримати органом досудового розслідування у добровільному порядку шляхом витребування речей, документів, відомостей відповідно до частини другої статті 93 цього Кодексу, або за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом, а доступ до осіб, яких планується відшукати, - за допомогою інших слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Зазначена вимога не поширюється на випадки проведення обшуку з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Водночас, однією із засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи питання щодо обмеження права власності особи під час кримінального провадження, суду слід керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства України, які безпосередньо регулюють питання можливого обмеження права власності.

Згідно пункту 7 частини 2 статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, розпоряджатися чи користуватися ним.

Абзац другий частини п`ятої статті 171 КПК України зобов`язує сторону обвинувачення звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після його вилучення, якщо таке майно було вилучено під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Сукупний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні після спливу строків, визначених у ч. 5 ст. 171 КПК, може мати лише один статус - арештованого.

В той же час даних, щодо арешту майна вилученого під час проведення обшуку 11.08.2022 за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Садова, 17, у приміщенні магазину ТОВ «Охота», слідчій судді надано не було.

Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ст. 170, ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так й іншими нормативно-правовими актами, зокрема статтею 41 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Враховуючи наведене та обставини, що встановленні при розгляді даної скарги, слідча суддя вважає, що скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Охота» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 303, 307, 309 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого детектива Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні 72022000220000002, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2022 повернути ТОВ «Охота» майно, вилучене за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд. 108 д, згідно протоколу обшуку від 11.08.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1