Рішення

від 08.06.2023 по справі 946/4603/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/4603/22

Провадження № 2/946/1175/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та складається із земельної ділянки, площею 0,0467 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0052, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , яка була власницею вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.12.2014 року на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 заповіт не залишала. Спадкоємцем першої черги є донька ОСОБА_1 . Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.01.2021 року по цивільній справі №946/5135/20 було визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та складається із: 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 ; 13/25 частин земельної ділянки, площею 0,0872 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0043, переданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої АДРЕСА_1 . Державним реєстратором відмовлено у реєстрації права власності на успадковану земельну ділянку з кадастровим номером 5110600000:01:025:0043, оскільки між співвласниками не було попереднього визначення розміру часток, через що неможливо визначити розмір частки, яка належала померлій на праві спільної сумісної власності. Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5110600000:01:025:0043 вже не існує, то приймати спадщину на неї вже не можна. Вказана земельна ділянка 16.03.2015 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок була поділена та були утворені дві окремі земельні ділянки площею 0,0405 за з кадастровим номером 5110600000:01:025:0051 та площею 0,0467 га з кадастровим номером 5110600000:01:025:0052. Державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори Сажнєвою Т.А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0467 га з кадастровим номером 5110600000:01:025:0052, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що є непорозуміння щодо вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.06.2023 року позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування залишені без розгляду.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки адвокат Константинов В.І. надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розділи земельну ділянку, площею 0,0872 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0043, та визнати право власності на земельну ділянку, площею 0,0467 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0052, розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Ізмаїльської міської ради Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Представник ОСОБА_4 адвокат Рудніченко І.Ф. надала суду заяву, в якій вказала, що не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст.5ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 23.10.2018 року (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема, у виді: 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.07.2006 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №13/82 від 03.09.2007 р.; 13/25 частин земельної ділянки, площею 0,0872 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0043 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 05.12.2014 року на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.12,13,14-15).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.01.2021 року та матеріалами справи встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №55450622 від 13.03.2019 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.09.1978 року та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 23.04.2005 року (а.с.8, 7).

Позивачка ОСОБА_1 13.03.2019 року, у встановлений законом строк, звернулась до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_2 відповідно до ст.1241 ЦК України, немає.

Постановою державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Сажнєвої Т.А. №1377/02-32 від 18.10.2019 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що між співвласниками не було попереднього визначення розміру часток, через що неможливо визначити розмір частки, яка належала померлій на праві спільної сумісної власності (а.с.9-10).

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.01.2021 року, справа №946/5135/20, визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та складається із: 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 ; 13/25 частин земельної ділянки, площею 0,0872 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0043, переданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої АДРЕСА_2 ріг АДРЕСА_3 . Рішення суду набрало законної чинності 16.02.2021 року (а.с.17-18).

Письмовою відповіддю Відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №466/356-22 від 20.06.2022 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що 06.08.2014 року в державному земельному кадастрі сформована земельна ділянка загальною площею 0,0872 га з кадастровим номером 5110600000:01:025:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 16.03.2015 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки шляхом поділу раніше сформованих земельних ділянок були утворені дві окремі земельні ділянки площею 0,0405 за з кадастровим номером 5110600000:01:025:0051 та площею 0,0467 га з кадастровим номером 5110600000:01:025:0052 (а.с.16).

Згідно зі ст.88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки. При продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники мають переважне право купівлі частки відповідно до закону.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачки неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог щодо визнання права власності на майно, та вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0467 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0052, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 13, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 до Ізмаїльської міської ради Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ 26569223, про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку, площею 0,0467 га, кадастровий номер 5110600000:01:025:0052, передану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко