Рішення

від 20.06.2023 по справі 320/3764/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2023 року м.Київ № 320/3764/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінатліон» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінатліон» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19.08.2022 №291946 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві та Державну податкову службу України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінатліон» з переліку ризикових платників податків.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки воно не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи.

Суд своєю ухвалою від 22.02.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача, Головного управління ДПС у м.Києві, 31.03.2023 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та правомірним, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних не було надано копії первинних документів.

Відповідач, ДПС України, не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Дінатліон» зареєстровано 05.11.2013, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 10741020000047490.

Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Основним видом діяльності ТОВ «Дінатліон» є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 73.11 Рекламні агентства.

Офіс підприємства знаходиться за юридичною адресою: 04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, оф. 502. На підприємстві наявні інші основні засоби (транспортні засоби, нежитлове приміщення).

ТОВ «Дінатліон» перебуває на обліку у Шевченківській ДПІ Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач закуповує для реалізації Ттовар по коду УКТЗЕД - 2505, а саме пісок річковий. Серед постійних покупців - ТОВ «Астор і Ко» (основний), згідно договору поставки №1708/1-18 від 17.08.2018, ТОВ «Виробнича компанія «Ардіс» (код 40726399), згідно Договору поставки №20/08/21 від 21.08.2020 р., ТОВ «БК Наше місто» (код 35725299), згідно Договору поставки № 1901/09-1 від 09.01.2019.

Позивач закуповує товар, по коду УКТЗЕД - 2505, а саме Пісок річковий, у постачальників ТОВ «Аверс груп» (код 42565186) згідно договору поставки № 4 від 04.02.2021р. ТОВ «Катран Аква Плюс» (код 42867439) згідно договору поставки № 2601/1-2020 від 26.10.2020.

Товар по коду УКТЗЕД- 6810, а саме Залізобетонні вироби (блоки ФБС, плити перекриття, кільця), позивач частково закуповує у постачальників: ТОВ «Стромат спецбетон» (код 39038754), згідно договору №146/ПБ-19 від 11.12.2019, ПП «Ресурс Буд» (код 36506383), згідно договору №РББ-210138 від 15.04.2021р. та ТОВ «Артма» (код 34804018), згідно рахунків-фактур.

Також, позивач частково виготовляє ЗБВ самостійно шляхом формування в металоформи бетонної суміші БСГ. Бетонну суміш БСГ та металопродукцію (круг, арматуру) для виготовлення Залізобетонних виробів, позивач закуповує у постачальників; ТОВ «Астор і Ко», згідно договору поставки №Б/30/07/18 від 30.07.2018, ПП «Будіндустрія 1» (код 34763197), згідно договору поставки №21/01/11-2 від 11.01.2021, ТОВ «Виробнича компанія АРДІС» (код 40726399), згідно договору поставки № 22/09-17 від 01.09.2017, ТОВ «Стромам Спецбетон» (код 39038754), згідно Договору №146/ПБ-19 від 11.12.2019, ТОВ «Вартіс» (код 34350636), згідно Договору № 169/20 від 18.06.2020.

Позивач реалізує товар по коду УКТЗЕД - 6810, а саме залізобетонні вироби (блоки ФБС, плити перекриття, кільця) таким постійним покупцям: ТОВ «КБК Максбуд» (код 40577057) згідно Договору поставки №200515-1 від 15.05.2020, ТОВ «Метконбуд» (код 40023479), згідно Договору поставки №200608-1 від 08.06.2020, ТОВ «Рембуд Теремки» (код 34913768), згідно Договору поставки №20/12/09-1 від 09.12.20 р., ТОВ «Софіябуд» (код 41600453), згідно Договору поставки № 21/04/29-3, ТОВ «Новобуд» (код 41600317), згідно Договору поставки № 21/04/29-2, тощо.

Для виготовлення залізобетонних виробів на балансі Товариства є металоформи, в штаті товариства є наймані працівники на посаді - бетоняр.

Перевезення залізобетонних виробів здійснюється вантажним автомобільним транспортом, який орендує позивач.

Позивач також надає послуги (транспортні послуги) з перевезення вантажів, вантажним автомобільним транспортом по коду УКТЗЕД/ДКПП - 49.41 таким постійним покупцям як ТОВ «Астор і Ко», згідно договору на перевезення вантажів №П/16/01/20 від 16.01.2021, ТОВ «Ресурс Буд» (код 36506383), згідно Договору про надання послуг №АВ-2021/0 від 04.01.2021, ТОВ «Стромат Спецбетон» (код 39038754), згідно договору перевезення вантажів №ПВ/2020/12/021 від 31.12.2020, ТОВ «ТД» Керрот» (код42123760), згідно Договору №ПВ/18/01-21 від 18.01.2021 та іншим.

Також, позивач частково замовляє транспортні послуги у ТОВ «Артма».

Перевезення вантажів здійснюється вантажним автомобільним транспортом, який орендує позивач.

Щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Дінатліон» (далі - покупець) та ТОВ «Катран Аква Плюс» (далі - Постачальник) укладено договір поставки від 02.09.2019 №90902-2.

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити такий товар.

Крім того, ТОВ «Дінатліон» (далі - покупець) та ТОВ «Катран Аква Плюс» (далі - постачальник) укладено договір поставки від 26.10.2020 за №2608/1-2020.

На виконання зазначеного вище договору від 02.09.2019 №90902-2, а також з метою підтвердження реального руху товарів контрагентом ТОВ «Катран Аква Плюс» на адресу позивача складено видаткові накладні: №14 від 03.09.2019, №15 від 4.09.2019, №16 від 5.09.2019, №17 від 16.09.2019, №18 від 16.09.2019,№19 від 18.09.2019, №20 від 20.09.2019, №21 від 23.09.2019, №22 від 25.09.2019.

На виконання зазначеного вище договору від 26.10.2020 за №2608/1-2020, а також з метою підтвердження реального руху товарів контрагентом ТОВ «Катран Аква Плюс» на адресу позивача складено видаткові накладні: №1-47 від 19.07.2021, №39 від 26.11.2020, №38 від 24.11.2020, №1-33 від 23.11.2020, №36 від 16.11.2020, №35 від 11.11.2020, №34 від 30.10.2020, №19-20 від 21.10.2021, №19-16 від 20.10.2021, №19-15 від 6.10.2021, №19-12 від 28.09.2021, №1-51 від 18.08.2021, №1-50 від 12.08.2021, №1-46 від 19.07.2021, №1-43 від 8.07.2021, №1-41 від 06.07.2021, №1-39 від 16.06.2021, №1-37 від 26.05.2021, №1-36 від 25.05.2021, №1-35, від 26.04.2021, №6 від 1.03.2021, №5 від 11.02.2021, №2 від 2.02.2021, №1-30 від 25.01.2021, №1 від 22.01.2021, №19- 17 від 8.11.2021.

Вищевказані видаткові накладені повністю відповідають встановленій формі та змісту, яка висувається законодавством до первинного документу,, зокрема в видаткових накладних детально зазначено: номер та дату, обсяг, ціну та номенклатуру товару, що дає підстави для відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку як Позивача, так і його контрагента, підтверджує рух товару.

Видаткові накладні підписані та кріплені печатками сторін.

На виконання зазначених вище договору від 2.09.2019 за №90902-2 та від 26.10.2020 за №2608/1-2020, а також з метою підтвердження реального транспортування товару контрагентом ТОВ «Катран Аква Плюс» на адресу позивача складено товарно-транспортні накладні за період з 2019 по 2021, перелік яких додається до даного позову.

В подальшому, з метою виконання покладених на себе податковим законодавством обов`язків ТОВ «Катран Аква Плюс» виписало на адресу позивача податкові накладні, що є свідченням повного постачання товару та прибуття як податкових обов`язків так і права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Податкові накладні були зареєстровані в повному обсязі, відповідали формі та порядку заповнення, що затверджено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, зокрема на адресу позивача було складено податкові накладні №5 від 03.09.2020, №6 від 18.09.2019, №7від 20.09.2019, №8 від 23.09.2019,№10 від 16.09.2020, №11 від 03.09.2019, №12 від 4,09.2019, №13 від 05.09.2019, №25 від 28.09.2022, №1від 11.11.2020, №1 від 30.10.2020, №2 від 16.11.2020, №3від 26.05.2022, №4 від 24.11.2020, №5 від 26.11.2020, а також податкові накладні №№2, З, 4, 10, 13, 14, 15, 34, 47, 50, 51 за 2021 рік.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Катран Аква Плюс» проведено у безготівковій формі, що підтверджується фільтрованою випискою за період з 01.09.2019 по 31.12.2019, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, яка отримана сформована позивачем у АТ КБ «ПриватБанк».

Також, між ТОВ «Дінатліон» (далі - Покупець) та ТОВ «НК Енергогруп» (далі - Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 27.01.2020 року за №ДГ-5032095.

На виконання зазначеного вище договору, а також з метою твердження реального руху товарів контрагентом ТОВ «НК Енергогруп» на адресу позивача складено рахунки - фактури: СФ-0001219, СФ-0001330, СФ-0001005, СФ-0001130, СФ-0001237, СФ-0000574, СФ-0001260, СФ-0001150, СФ-0001034, СФ-0001370, СФ-0001280, СФ-0000687, СФ-0001063, СФ-0001068, СФ- 0001171, СФ-0001391, СФ-0000137, СФ-0000138, СФ-0000715, СФ-0001310, СФ- 0001090, СФ-0000178, СФ-0001104, СФ-0000731.

На виконання зазначеного вище договору від 27.01.2020 за №ДГ-5032095, а також з метою підтвердження реального руху товарів контрагентом ТОВ «НК Енергогруп» на адресу позивача складено видаткові накладні, згідно переліку, що додається до позовної заяви за період 2020-2022 років.

Вищевказані видаткові накладені повністю відповідають встановленій формі та змісту, яка висувається законодавством до шинного документу, зокрема в видаткових накладних детально визначено: номер та дату, обсяг, ціну та номенклатуру товару, що дає підстави для відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку як позивача, так і його контрагента, підтверджує товару.

В подальшому, з метою виконання покладених на себе податковим законодавством обов`язків ТОВ «НК Енергогруп» виписало на адресу Позивача сові накладні, що є свідченням повного постачання товару та набуття як податкових обов`язків так і права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Податкові накладні були зареєстровані в повному обсязі, відповідали формі та порядку заповнення, що затверджено центральним органом виконавчої І, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так зокрема на адресу позивача було складено податкові накладні №№ 36, 37, 38, 42, 53, 65, 70, 71, 72, 76, 87, 94, 100, 134, 153, 163, 164, 173, 182, 191, 197, 200, 205, 216, 227, 236, 255, 258, 325, 334, 350 за 2019 рік; податкові накладні №№ 43, 114, 115, 149, 175, 182, 196, 224, 226, 236, 237, 246, 309, 360, 361, 362, 363, 383, 384, 385, 398, 399, 400, 407, 411, 419, 456, 507, 518, 521, 567, 569, 577, 578, 579, 585, 599, 600, 601, 602, 615, 641, 645, 651, 656, 661, 666, 681, 688, 713, 729, 730; за 2020 рік; податкові накладні №№ 2, 11, 20, 22, 26, 29, 40, 42, 48, 53, 54, 58, 73, 75, ;92, 95, 100, 106, 109, 114, 128, 129, 135, 147, 151, 158, 161, 173, 189, 197, 202; за 2021 рік: податкова накладна №9 за 2022 рік.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «НК Енергогруп» проведено у безготівковій формі, що підтверджується фільтрованою випискою за період з 01.09.2019 по 31.12.2019, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022, яка отримана сформована позивачем у АТ КБ «ПриватБанк».

19.08.2022 засобами електронного зв`язку в особистому електронному кабінеті платника податків надійшло рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки останній здійснює формування податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників ТОВ «Катран Аква-Плюс» (42867439) та ТОВ «НК Енергогруп» (39187845).

Позивач вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 74.1 пункту 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, зокрема, затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних":

платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (пункт 5).

у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6);

у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Додатком 1 до "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8).

Пунктом 6 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія прийняла рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що Позивач оформлює операції від ризикових контрагентів постачальників, а саме: ТОВ «Катран Аква-Плюс» та ТОВ «НК Енергогруп».

Водночас, в оскаржуваному рішенні відповідач в рядку "Податкова інформація" детально не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив в чому саме полягає ризиковість згаданих операцій». Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

До аналогічний висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Суд наголошує, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Водночас позивач надав суду документи, які підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ «Катран Аква-Плюс» та ТОВ «НК Енергогруп», зокрема: договори поставки, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні документи, а також банківські виписки по взаєморозрахункам, натомість відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів, які би підтверджували ризиковість проведених операцій між позивачем та згаданими контрагентами.

Судом, поміж іншого, досліджено також документи, які свідчать про реалізацію товару, який отримано позивачем від ТОВ «Катран Аква Плюс», що свідчить про рух придбаних активів.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були витребувані у позивача на підтвердження невідповідності критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 19.08.2022 №291946 є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача ГУ ДПС у м.Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині підлягають частковому задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 5368,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.02.2023 №3986.

Зважаючи часткове задоволення позову, згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить частково стягнути у розмірі 4026,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправним рішенням якого було порушено права позивача.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України до судових витрат крім судового збору належать витрати, пов`язані з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження розміру вказаних судових витрат позивач надав до суду договір про надання правничої допомоги вiд 2.02.2023 №б\н, укладений з адвокатським бюро «Олега Пилипченка», акт №1402/1 приймання-передачі наданих послуг від 14.02.2023, рахунок-фактура №1302/1 від 13.02.2023 та рахунок-фактура №0702/1 від 7.02.2023.

За умовами зазначеного договору адвокатське бюро «Олега Пилипченка» взяло на себе зобов`язання надавати позивачу правничу (правову) допомогу у формі, в обсязі та на умовах, в порядку та спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

Сторони договору погодили, що гонорар складається з погодинної та фіксованої оплати послуг за надану Адвокатом Адвокатського бюро правничу (правову) допомогу.

Погодинна вартість послуг Адвоката Адвокатського бюро встановлюється та оплачується Клієнтом згідно з розцінками Адвокатського бюро «Олега Пилипченка», а саме з розрахунку 2000, 00 (дві тисячі гривень 00 коп.) грн. за 1 годину роботи Адвоката, без ПДВ.

Фіксована оплата послуг Адвоката Адвокатського бюро установлюється для послуг зі складання процесуальних документів, листів, заяв та інших письмових документів.

Відповідно до п.4.4 договору, розмір гонорару визначається рахунком за надані послуги, що є невід`ємною частиною договору та сплачується на банківський рахунок бюро на протязі 5 днів з моменту отримання клієнтом.

Згідно п.4.5 договору, за результатами наданих послуг та сплати обумовленої суми гонорару підписується акт прийому-передачі виконаних послуг.

Відтак, клієнт сплатив авансовий платіж у розмірі 16 000,00 (шістнадцяти тисяч гривень 00 коп.) грн. та в подальшому платіж за надання правничої допомоги у розмірі 22 000,00 (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) грн., а в загальному 38 000,00 (тридцять вісім тисяч гривень 00 коп.) грн., яка включатиме: вивчення та аналіз наданих первинних та фінансово-господарських документів; надання консультацій та роз`яснень; правовий аналіз та узагальнення судової практики по правовому питанню; виготовлення копій, збір і підготовка доказів; підготовка та подання до суду позовної заяви.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, зокрема, те, що дана справа є справою незначної складності, та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу по складанню позову у сумі 16000,00 грн

Вказаний розмір витрат, на переконання суду, обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

Відтак, на користь позивача слід присудити витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м.Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19.08.2022 №291946 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінатліон» (код ЄДРПОУ 38965081) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33\19) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінатліон» (код ЄДРПОУ 38965081, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, оф. 502) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінатліон» (код ЄДРПОУ 38965081, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 7, оф. 502) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.