Постанова

від 14.06.2023 по справі 480/6221/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 р.Справа № 480/6221/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

представник позивача Сивенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 16.02.23 по справі № 480/6221/21

за позовом Комунального підприємства "Житловик Білопілля"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Житловик Білопілля", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 припису ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області № 5 від 26 березня 2021 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, виданого комунальному підприємству «Житловик Білопілля».

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року адміністративний позов Комунального підприємства "Житловик Білопілля" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що здійснюючи перевірку на предмет дотримання порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, ГУ Держпроспоживслужби в Сумській області діяло у спосіб та у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Так, за наслідками перевірки було встановлено, що позивач за період з 23.09.2019 по 28.02.2021 безпідставно застосував нові тарифи при визначенні вартості послуг, які надаються КП «Житловик Білопілля», оскільки в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019, до споживачів застосовуються тарифи, встановлені відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019. Враховуючи зазначене, підприємство за період з 23.09.2019 по 28.02.2021 має нараховувати за послуги з вивезення побутових відходів за тарифом, затвердженим рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 29.03.2019 № 46. Зауважив, що суб`єктом господарювання - КП "Житловик Білопілля" всупереч вимогам Закону не було укладено нові договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами, які б відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року №690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» та вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами і типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" та додатку до Правил, проте застосовано затверджені рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради 28.08.2019 № 145 нові тарифи, що призвело до необґрунтованих нарахувань плати за надані послуги споживачам.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржуваний припис видано з додержанням вимог чинного законодавства та з урахуванням дійсних обставин справи, в свою чергу позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування виявлених порушень та незаконності винесеного припису.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

13.06.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про перенесення судового засідання, в якому він, посилаючись на активні бойові дії у Сумській області, з метою уникнення небезпеки для життя за здоров`я представника Головного управління та відсутності можливості особисто прибути в суд, просив суд перенести судове засідання на іншу дату та забезпечити проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 313 КАС України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди повинні організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (SHULGA v. UKRAINE, № 16652/04, § 28, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів (MUSIYENKO v. UKRAINE, № 26976/06, § 24, ЄСПЛ, від 20 січня 2011 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції не визнавав участь представника відповідача обов`язковою, і наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.02.2021 Комунальному підприємству «Житловик Білопілля» було направлено повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 05.02.2021 № 1379/24/21 про те, що згідно річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) з 22.03.2021 по 26.03.2021 на Комунальному підприємстві «Житловик Білопілля» буде проводитися планова перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с. 63, т. 1).

На підставі направлення від 19.03.2021 № 3258-24/21, яке вручене директору Комунального підприємства «Житловик Білопілля» під підпис (а.с. 64, т. 1), та наказу від 19.03.2021 № 494-ОД (а.с. 65, т. 1) посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області у період з 22.03.2021 по 26.03.2021 була проведена документальна планова перевірка з питань дотримання Комунальним підприємством «Житловик Білопілля» вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт № 7 від 26.03.2021 (а.с. 5-43, т. 1).

Висновками вказаного акту перевірки окрім інших встановлено наступне порушення. З 23.09.2019 КП «Житловик Білопілля» застосовуються тарифи на послуги з вивезення побутових відходів, які затверджені рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, здійснювані КП «Житловик Білопілля» у розмірі: для населення 113,47 грн./куб.м; для бюджетних організації - 130,49 грн./куб.м; для інших споживачів 153,19 грн./куб.м. При цьому в порушення діючого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» підприємством не були укладені зі споживачами договори на надання послуг з вивезення побутових відходів відповідно до типових, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 "Про затвердження правил надання послуг з поводження з побутовими відходами". Враховуючи зазначене підприємство не мало підстав для застосування тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145. Таким чином, КП «Житловик Білопілля» в період з 23.09.2019 повинен застосовувати тарифи затверджені рішення виконавчого комітету Білопільської міської ради від 29.03.2019 № 46 у розмірі: для населення - 72,77 грн./куб.м; для бюджетних організації 83,69 грн./куб.м; для інших споживачів 98,23 грн./куб.м. За період з 01.10.2019 по 28.02.2019 підприємством зайво нараховано споживачам 342409,90 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 7 від 26.03.2021 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області винесло припис № 5 від 26 березня 2021 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (далі - припис), відповідно до пунктів 2, 3 якого від КП «Житловик Білопілля» вимагалося:

- провести перерахунок вартості послуг за період з 23.09.2019 по 28.02.2021 по тарифам, затвердженим рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 29.03.2019 № 46 на суму 342 409,90 грн. у термін до 01.06.2021 (пункт 2 припису);

- застосовувати нарахування за послуги з вивезення побутових відходів за тарифами затвердженими рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 за умови укладення зі споживачами договору відповідно до типового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (пункт 3 припису) (а.с. 44-45, т. 1).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані пункти 2, 3 припису Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 26.03.2021 № 5 про виконання законних вимог щодо усунення порушень формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року №5007-VІ (надалі - Закон №5007-VІ) визначено основні засади цінової політики і врегульовано відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення", органами державного контролю та спостереження у сфері ціноутворення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі Закон № 877-V).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Так, згідно частини 1 статті 5 наведеного Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб`єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб`єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та вносить відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 15 листопада року, що передує плановому.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Вимоги до оформлення річних та комплексного планів здійснення заходів державного нагляду (контролю), внесення змін до них та звіту щодо їх виконання визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 2 статті 5 Закону № 877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України "Про захист прав споживачів". Також, цим законом встановлюються права споживачів, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частина 3 статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Згідно статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів" за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов`язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов`язаний приймати їх до сплати.

Продавець (виконавець) зобов`язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014р. за № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» було утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та покладено на неї функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Згідно ж із п.2 вказаної постанови Державна інспекція України з контролю за цінами була ліквідована.

Згідно підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності продуктів та захисту споживачів (далі Держпродспоживслужба), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює: державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно із підпунктом 11 пунктом 4 Положення про Головне Управління Держпродспоживслужби в Сумській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 р. №162 у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, Головне Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме, серед іншого, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Згідно статті 18 Закону №5007-VІ уповноважені органи мають право проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки та реалізувати в зв`язку з цим відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону №5007-VІ Кабінету Міністрів України надано повноваження на здійснення державного регулювання цін, визначення повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону №5007-VІ визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Таким чином, системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що відповідач, здійснюючи перевірку на предмет дотримання порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно частини 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як свідчать матеріали справи 10.02.2021 Комунальному підприємству «Житловик Білопілля» було направлено повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 05.02.2021 № 1379/24/21 про те, що згідно річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) з 22.03.2021 по 26.03.2021 на Комунальному підприємстві «Житловик Білопілля» буде проводитися планова перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с. 63, т. 1).

На підставі направлення від 19.03.2021 № 3258-24/21, яке вручене директору Комунального підприємства «Житловик Білопілля» під підпис (а.с. 64, т. 1), та наказу від 19.03.2021 № 494-ОД (а.с. 65, т. 1) посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області у період з 22.03.2021 по 26.03.2021 була проведена документальна планова перевірка з питань дотримання Комунальним підприємством «Житловик Білопілля» вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатами якої складено акт № 7 від 26.03.2021 (а.с. 5-43, т. 1).

Висновками вказаного акту перевірки окрім інших встановлено наступне порушення. З 23.09.2019 КП «Житловик Білопілля» застосовуються тарифи на послуги з вивезення побутових відходів, які затверджені рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 «Про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, здійснювані КП «Житловик Білопілля» у розмірі: для населення 113,47 грн./куб.м; для бюджетних організації - 130,49 грн./куб.м; для інших споживачів 153,19 грн./куб.м. При цьому в порушення діючого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» підприємством не були укладені зі споживачами договори на надання послуг з вивезення побутових відходів відповідно до типових, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 "Про затвердження правил надання послуг з поводження з побутовими відходами". Враховуючи зазначене підприємство не мало підстав для застосування тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145. Таким чином, КП «Житловик Білопілля» в період з 23.09.2019 повинен застосовувати тарифи затверджені рішення виконавчого комітету Білопільської міської ради від 29.03.2019 № 46 у розмірі: для населення - 72,77 грн./куб.м; для бюджетних організації 83,69 грн./куб.м; для інших споживачів 98,23 грн./куб.м. За період з 01.10.2019 по 28.02.2019 підприємством зайво нараховано споживачам 342409,90 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 7 від 26.03.2021 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області винесло припис № 5 від 26 березня 2021 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (далі - припис), відповідно до пунктів 2, 3 якого від КП «Житловик Білопілля» вимагалося:

- провести перерахунок вартості послуг за період з 23.09.2019 по 28.02.2021 по тарифам, затвердженим рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 29.03.2019 № 46 на суму 342 409,90 грн. у термін до 01.06.2021 (пункт 2 припису);

- застосовувати нарахування за послуги з вивезення побутових відходів за тарифами затвердженими рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 за умови укладення зі споживачами договору відповідно до типового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (пункт 3 припису) (а.с. 44-45, т. 1).

Надаючи оцінку встановленим обставинами справи, доводам апеляційної скарги та припису ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області № 5 від 26 березня 2021 року в оскаржуваній частині (пунктам 2, 3 припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, виданого комунальному підприємству «Житловик Білопілля»), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Згідно частини 3 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання

Одночасно абзацом 2 пункту 3 Постанови КМУ від 10.12.2008 №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами" передбачено, що Договір про надання послуг укладається між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до Типових договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами згідно з додатками 1 і 2 до цих Правил.

З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», яким визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, передбачено нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг, змінено підходи до формування тарифів, запроваджено відповідальність за неналежне виконання договору як для виконавців комунальних послуг, так і споживачів цих послуг.

З 01.05.2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020 року №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон №1060).

Згідно із змінами, внесеними Законом №1060 до Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-VIII, договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Нові договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону, нарахування плати за комунальні послуги з поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до умов договорів, укладених до 01.05.2019, а до споживачів застосовуються тарифи, встановлені відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019 року.

Разом з тим треба відмітити, що після 01.05.2019 у органів місцевого самоврядування та НКРЕКП відсутні повноваження щодо встановлення (у тому числі за результатами коригування) тарифів на комунальні послуги, що надавалися виконавцями комунальних послуг за відповідними договорами, укладеними до 01.05.2019.

Таким чином, застосування тарифів на комунальні послуги, передбачених статтею 5 Закону (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), які встановлені уповноваженими органами (органами місцевого самоврядування та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) після 01.05.2019, може здійснюватися виключно в умовах переходу на нові договори про надання комунальних послуг.

Судом встановлено, що КП "Житловик Білопілля" всупереч вимогам Закону не уклало нові договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами, які б відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами" і типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, проте застосовано затверджені рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 нові тарифи, що призвело до необґрунтованих нарахувань плати за надані послуги.

Представник позивача в судовому засіданні не спростував твердження відповідача про те, що нові договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами, які б відповідали вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами" і типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, ним не були укладені. Крім того, позивач надав до суду договори, датовані 2015 роком.

Щодо розміру зайво нарахованих коштів 342 409,90 грн. слід зазначити, що під час перевірки, на вимогу відповідача про надання інформації та документів №1, в тому числі пов`язаних з ціноутворенням, КП «Житловик Білопілля» було надано довідку про нарахування послуги за вивезення твердих побутових відходів та різницю з попереднім тарифом (рішення Білопільської міської ради №46 від 29.03.2019 р.) за період з 01.10.2019 р. по 28.02.2021 р., відповідно до якої різниця в нарахуванні становить 342 409,90 грн.

Отже, посилання представника позивача на те, що відповідачем невідомо як було визначено різницю у розмірі 342 409,90 грн. спростовується наданою позивачем довідкою з розрахунком різниці в нарахуванні.

Крім того, листом №30 від 22.03.2021 р. позивач повідомив про те, що нарахування послуги з вивезення твердих побутових відходів проводиться на підставі договорів про надання послуги з управління багатоквартирними будинками і що тариф на дані послуги включено до загального тарифу.

Під час перевірки директор позивача ОСОБА_1 визнав виявлені порушення та повідомив про те, що такі порушення будуть усунені, що зафіксовано за допомогою відеозапису.

Також судом встановлено, що відносно директора КП «Житловик Білопілля» ОСОБА_1 як відповідальної особи за виявлені під час перевірки порушення складено протокол №2 від 26.03.2021 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 165-2 КУпАП (порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів) та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №3 від 14.04.2021 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550,00 грн. Накладений штраф було сплачено, що підтверджується відповідною квитанцією.

Вищевказане, на думку колегії суддів, свідчить про факт визнання керівником позивача вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-2 КУпАП, а саме порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Таким чином, позивач, визначаючи ціну із застосуванням тарифів, визначених рішенням Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 без дотримання вимог Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ "Про житлово-комунальні послуги" отримав необґрунтовану виручку у сумі 342 409,90 грн.

Згідно з ч.2 ст. 20 Закону №5007-VІ cума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №808/3059/17 від 13.02.2020 акт перевірки - носій доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для здійснення державного нагляду (контролю).

На підставі висновків акту перевірки № 7 від 26.03.2021 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області винесло припис № 5 від 26 березня 2021 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін (далі - припис), відповідно до пунктів 2, 3 якого від КП «Житловик Білопілля» вимагалося:

- провести перерахунок вартості послуг за період з 23.09.2019 по 28.02.2021 по тарифам, затвердженим рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 29.03.2019 № 46 на суму 342 409,90 грн. у термін до 01.06.2021 (пункт 2 припису);

- застосовувати нарахування за послуги з вивезення побутових відходів за тарифами затвердженими рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради від 28.08.2019 № 145 за умови укладення зі споживачами договору відповідно до типового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (пункт 3 припису) (а.с. 44-45, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем доведено перед судом правомірність прийняття спірного припису в оскаржуваній частині. В свою чергу, позивачем не спростовано факт допущення ним порушень, виявлених під час перевірки.

З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування припису в оскаржуваній частині.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року по справі №480/6221/21 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі № 480/6221/21 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Комунального підприємства "Житловик Білопілля" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 21.06.2023 року