Постанова

від 20.06.2023 по справі 826/17237/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17237/17 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Бєлової Л.В., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2018 року у справі №826/17237/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0054881207,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЄВРО-ТРАНС Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0016041401 від 13.12.2018 на суму 515 063,500 гри., у тому числі 343 375,00 грн. за податковим зобов`язанням та 171 688,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на відсутність технічної можливості вчасно зареєструвати податкові накладні, оскільки правоохоронними органами було вилучено, зокрема комп`ютерну техніку на якій були встановлені програми "M.E.Doc IS" модуль "M.E.Doc IS Звітність", електронні печатка та підпис.

Рішенням Окружний адміністративний суд міста Києва від 08.06.2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.11.2017 №0054881207 в частині застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 31816,95 грн. Відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС УКРАЇНА" у задоволенні адміністративного позову в іншій частині. Вирішив питання судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції констатував про документальне підтвердження позивачем його технічної неспроможності вчасно зареєструвати податкові накладні, що на думку суду свідчить про відсутність підстав для застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 31816,95 грн. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних №9, №12 від 27.03.2017 зареєстрованих 18.04.2017, №27 від 28.02.2017 - зареєстровані 11.04.2017, №28, 29 від 28.02.2017 - зареєстрованих 14.04.2017.

Відповідач, не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову в цій частині, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник доводить про порушення позивачем строків реєстрації ПН в ЄРПН протягом строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Також відповідач подав клопотання про заміну його правонаступником.

У зв`язку з реформуванням податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи органом, який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі наявні підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС та здійснення заміни відповідача у справі відповідно до статті 52 КАС шляхом заміни Головного управління ДФС у м.Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, яке утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код 44116011).

Сторони у справі в судове засідання не з`явились.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Судом першої інстанції установлено, що контролюючим органом проведену камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТРАНС УКРАЇНА" за січень-березень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 7 листопада 2017 року № 12986/26-15-12-07-20/39534628, до якого листом від 23.11.2017 № 37991/10/26-15-12-07-14 внесено зміни у зв`язку з допущеною помилкою, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення 30.11.2017 №0054881207, яким був визначений штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 43 418,04 грн.

Позивач не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення у вигляді затримки реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246).

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Зі змісту Акта перевірки вбачається порушення Позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних:

№ 9 від 27.03.2017, № 12 від 27.03.2017- на 3 календарні дні;

№ 16 від 23.02.2017, № 23 від 27.02.2017, № 26, № 24 від 28.02.2017, № 19, № 20 від 23.02.2017, № 11, № 12 від 21.02.2017, № 15 від 22.02.2017, № 17, № 18, №21 від 23.02.2017, № 24, № 25 від 28.09.2017 - на 16 календарних дні;

№27 від 28.02.2017 - на 27 календарних днів;

№28, №29 від 28.02.2017 - на 30 календарних дні.

Так, як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.03.2017 слідчим другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень, слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Копійкою К.В. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 757/7981/17-к від 10.02.2017 було проведено обшук у офісі Позивача за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 5, та слідчим другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень, слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Шаманіним В.М. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/7939/17-к від 22.02.2017 було проведено обшук у офісі Позивача за адресою: АДРЕСА_1 , в ході яких було вилучено первинні фінансово- господарські документи та речі, у т.ч. комп`ютерну техніку, на якій були встановлені програми "M-E.Doc ІБ" модуль "М.Е.Пос ІБ Звітність" за допомогою якої проводилась процедура реєстрації податкових накладних, електронні печатка та підпис, програма 1С Підприємництво, за допомогою якої здійснювався бухгалтерський облік підприємства та зберігались дані по бухгалтерському обліку в електронному вигляді. Також була вилучена комп`ютерна техніка на якій встановлено програму "Клієнт-Банк", за допомогою якої здійснювались розрахунки та в якій містилася інформація про рух коштів в безготівковій формі.

На зазначені речі, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2017 у справі № 757/12994/17-к було накладено арешт, з моменту їх вилучення вони зберігалися у слідчого другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень.

З метою відновлення доступу до вилучених речей позивач звернувся до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою на ухвалу про накладення арешту від 13.03.2017 у справі № 757/12994/17-к, яку цей суд 04.04.2017 залишив без задоволення, а ухвалу про накладення арешту - без змін.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до слідчого відділу Прокуратури м.Києва з клопотаннями про повернення тимчасово вилучених речей, у задоволенні яких йому було відмовлено листами від 29.03.2017 № 17/1/2-56-17 та від 23.05.2017 № 17/1/2-56-17.

Також, з доданих позивачем до позову документів убачається, що з метою відновлення можливості здійснювати господарську діяльність та виконання своїх обов`язків, 20.03.2017 ним було подано заявки та отримано нові посилені сертифікати підписувача ЕЦП ТОВ "ЄВРО-ТРАНС Україна"; укладено договір від 20.03.2017 №200320171 з ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання електронних документів; протягом 22-31 березня 2017 року направлено електронні запити до ДФС України, щодо встановлення та відновлення первинних документів в програмному забезпеченні за січень-березень 2017 року, а також проведено звірку взаєморозрахунків зі всіма контрагентами за період з січня по березень 2017 року, оскільки вся бухгалтерська документація, в тому числі в електронному вигляді була вилучена та на неї накладено арешт.

У результаті зазначених вище дій позивача, реєстрація податкових накладних стала технічно можливою з 31.03.2017.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, затримка реєстрації податкових накладних була обумовлена вилученням правоохоронними органами, зокрема, первинних фінансово- господарських документів та речей, у т.ч. комп`ютерної техніки, на якій були встановлені програми "M.E.Doc IS" модуль "M.E.Doc IS Звітність", електронні печатка та підпис.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням, відтак для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних, необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Тому, для підтвердження факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків умисно не вчиняв дії, спрямовані на таку реєстрацію.

Як установлено судом першої інстанції, позивач документально підтвердив об`єктивну неможливість та технічну неспроможність вчасної реєстрації податкових накладних № 16 від 23.02.2017, № 23 від 27.02.2017, № 26, № 24 від 28.02.2017, № 19, № 20 від 23.02.2017, № 11, № 12 від 21.02.2017, № 15 від 22.02.2017, № 17, № 18, № 21 від 23.02.2017, № 24, № 25 від 28.09.2017, в результаті чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 31816,95 грн.

Водночас, суд першої інстанції констатував про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних №9, № 12 від 27.03.2017 - зареєстрованих в ЄДПН 18.04.2017, №27 від 28.02.2017 - зареєстрованої в ЄДПН 11.04.2017; №28, №29 від 28.02.2017 - зареєстрованих 14.04.2017.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 у справі № 826/10414/16 за аналогічних спірних правовідносин, наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судами, з урахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати передбачений Податковим кодексом України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. В межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.10.2018 у справі № 818/1073/17.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

У силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.

Тож, висновок суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0054881207 в частині застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 31816,95 грн є обґрунтованим та законним.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2023 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Л.В. Бєлова Я.М. Собків