Постанова

від 20.06.2023 по справі 815/6280/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

справа № 815/6280/15

адміністративне провадження № К/9901/26150/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Хохуляк В.В.., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2016 року (суддя Самойлюк Г.П.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 року (головуючий суддя Стас Л.В., судді: Турецька І.О., Градовський Ю.М.)

у справі № 815/6280/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лампочка»

до Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лампочка» (далі - позивач, товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Іллічівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області, далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 04.01.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 року, задовольнив позов.

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 21.10.2015 року № 0001652204 та № 0001622204.

При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Зобов`язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами, копії яких приєднано до матеріалів справи (податкові, видаткові накладні, банківські виписки). Крім цього судами був врахований в якості доказу висновок експертного економічного дослідження №162, складений 05.11.2015р. ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", яким встановлено, що висновки акта перевірки державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 1635/15-03-22-01-0301/35749786 від 02.10.2015р. не підтверджуються в повному обсязі та документально необґрунтовані. Також при проведенні експертного економічного дослідження встановлено, що дані регістрів бухгалтерського обліку позивача відповідають даним відповідних первинних документів, на підставі яких формувались показники вказаних регістрів.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Касаційна скарга обґрунтована тим, що до перевірки позивачем не надано первинні документи, які б підтверджували фактичну передачу товарів та їх перевезення на адресу покупців, а саме довіреності на отримання ТМЦ від покупців та товарно-транспортні накладні.

Доводи касаційної скарги дублюють доводи апеляційної скарги.

За приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1635/15-03-22-01-0301/35749786 від 02.10.2015 року з висновками про порушення, зокрема:

- п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 14 253 832 грн;

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 707 196,00 грн;

- п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність здійснення господарських операцій, пов`язаних з реалізацією товарів з контрагентами, наведеними в п. 3.1.1.1 акту на суму без ПДВ - 243 266 386,00 грн.

За результатами перевірки 21.10.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001622204, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 21 380 748 грн, з яких за основним платежем 14 253 832 грн та за штрафними санкціями 7 126 916 грн;

- № 0001652204, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2014 року (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 707 196 грн та нараховано штрафні санкції в сумі 353 598 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що в періоді, що перевірявся, Товариством (продавець) укладались договори поставки та виписувались видаткові накладні щодо реалізації фруктів та овочів на загальну суму 291 919 662,2 грн. (243 266 386 грн без ПДВ) на адресу наступних підприємств: ТОВ "ГАРАЗД ПРАВО" (код ЄДРПОУ 33448113, на загальну суму з ПДВ28717678,79 грн.), ТОВ "ЮВЕНТУ-ГРУП"(код ЄДРПОУ 35380085, на загальну суму з ПДВ 1500005,61 грн.), ПП "МАЄЛ» (код ЄДРПОУ 35572895, на загальну суму з ПДВ 25770000,00 грн.), ТОВ «ІНФОЛІХТ» (код ЄДРПОУ 35724866, на загальну суму з ПДВ 1314617,62 грн.), ТОВ «ТАНДЕМ-АІ» (код ЄДРПОУ 35979641, на загальну суму з ПДВ 1064726,00 грн.), ПП «КІНОС» (код ЄДРПОУ 37009035, на загальну суму з ПДВ 1200000,00 грн.), ТОВ «КИЇВ МЕП 2010» (код ЄДРПОУ 37013222, на загальну суму з ПДВ 792874,00 грн.), ТОВ «ДФ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37474520, на загальну суму з ПДВ 1478875,20 грн.), ТОВ «РОКФОР МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 37658078, на загальну суму з ПДВ 9876073,78 грн.), ТОВ «ПРОДМАРКЕТ 2012» (код ЄДРПОУ 37881509, на загальну суму з ПДВ 60000,00 грн.), ТОВ «СПЕЦТОРГ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38322487, на загальну суму з ПДВ 1200000,00 грн.), ТОВ «ЕКО МАКСІ ФРУКТ» (код ЄДРПОУ 38428339, на загальну суму з ПДВ 1753533,60 грн.), ТОВ «АЙПІТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38441983, на загальну суму з ПДВ 1200000,00 грн.), ТОВ «БУДМАЙСТЕР ЛТД» (код ЄДРПОУ 38445108, на загальну суму з ПДВ 101907254,00 грн.), ТОВ «ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 38487897, на загальну суму з ПДВ 3314709,08 грн.), ТОВ «ІННАН» (код ЄДРПОУ 38520415, на загальну суму з ПДВ 1000000,00 грн.), ТОВ «ЄВРОКОФОРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 38547730, на загальну суму з ПДВ 3000000,69 грн.), ТОВ «ТЕОКОМ» (код ЄДРПОУ 38633143, на загальну суму з ПДВ 6684022,81 грн.), ТОВ «ВАЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38702845, на загальну суму з ПДВ 30000,90 грн.), ТОВ «Г.Н.Т. НОВА ГРУП» (код ЄДРПОУ 38703613, на загальну суму з ПДВ 800000,00 грн.), ТОВ «ФЛАВЕР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38747776, на загальну суму з ПДВ 1504442,44 грн.), ТОВ «МІРРА ТОРГ» (код ЄДРПОУ 38774532, на загальну суму з ПДВ 9999958,31 грн.), ТОВ «ДЖЕСТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 38800970, на загальну суму з ПДВ 140000,00 грн.), ТОВ «БК ЕВРОБУД» (код ЄДРПОУ 38866277, на загальну суму з ПДВ 4279520,00 грн.), ТОВ «БІЗНЕС КОІН» (код ЄДРПОУ 38905551, на загальну суму з ПДВ 3000001,42 грн.), ТОВ «ЕВРОБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 38987503, на загальну суму з ПДВ 3000004,43 грн.), ТОВ «БК «РЕГІОН БУД» (код ЄДРПОУ 39087749,00, на загальну суму з ПДВ 1000000,00 грн.), ТОВ «ГОЛДЕН ТОРГ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39152608, на загальну суму з ПДВ 1000000,00 грн.), ТОВ «АБВ-БУД»(код ЄДРПОУ 39152676, на загальну суму з ПДВ 1000000,00 грн.), ТОВ «БУД-ГАРАНТ ГРУП»(код ЄДРПОУ 39161554, на загальну суму з ПДВ 2500000,00 грн.), ТОВ «БРАЙС» (код ЄДРПОУ 39201529, на загальну суму з ПДВ 15383516800 грн.), ТОВ «РУНІОН»(код ЄДРПОУ 39227149, на загальну суму з ПДВ 121000,00 грн.), ТОВ «ПМ-ГРУП ЛІМІТЕД»(код ЄДРПОУ 39245393, на загальну суму з ПДВ 42972311,73 грн.), ТОВ «ДАРЛАН ГРУП» (код ЄДРПОУ 39296846, на загальну суму з ПДВ 2560000,00 грн.), ТОВ «ДІВАЙС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39331293, на загальну суму з ПДВ 7284500,00 грн.).

Як зазначено в касаційній скарзі, вартість реалізованих фруктів та овочів в сумі 243 266 386 грн на адресу вищевказаних покупців, включено до складу рядка 02 «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» декларації з податку на прибуток за 2014 року.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих документів не підтверджено реалізацію товару на загальну суму 243 266 386,00 грн, оскільки до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували фактичну передачу товарів та їх перевезення на адресу покупців, а саме: довіреності на отриманні ТМЦ від покупців, товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо. Факт придбання товариством зазначеного товару (фруктів, овочів) за зовнішньоекономічними контрактами, його вартість та наступна реалізація не є спірним між сторонами.

Податковий орган стверджує, що перевіркою встановлено відвантаження товару невстановленим особам, тоді як доказів відвантаження товару саме контрагентам позивач не надав.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Суд погоджується з доводами судів попередніх інстанцій, що довіреність на отримання ТМЦ не є документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції з реалізації товару, тобто не містить даних про її виконання, а тому не служить обґрунтуванням для облікових записів та не є підставою для відображення господарської операції в обліку. Водночас, дані, що зазначаються в довіреностях не відображаються у регістрах бухгалтерського та податкового обліку платника податку та не здійснюють впливу на показники бухгалтерського обліку.

До того ж, як встановлено судами, та не спростовано контролюючим органом в касаційній скарзі, за умовами договорів, укладених між ТОВ "Лампочка" та його контрагентами, по факту здійснення відповідних господарських операцій з реалізації товарно-матеріальних цінностей виписувались видаткові накладні. Видаткові накладні підписувались безпосередньо директором ТОВ "Лампочка", а, як зазначено позивачем, прийняття товару здійснювалось директорами цих підприємств (контрагентів), відтак посилання відповідача на відсутність довіреностей на отримання ТМЦ є необґрунтованими.

Також, за умовами договорів, укладених між Товариством (продавець) та контрагентами (покупці), доставка товару здійснюється на умовах самовивозу (силами та транспортом покупців). Товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцями за кількістю, вказаній в передавальних документах. За умовами договорів товариством не здійснювалась організація перевезень товарів, які ним продавались (місцем поставки товарів є склад продавця).

Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій, що в даному конкретному випадку позивач не є учасником транспортних відносин, у зв`язку з чим наявність у нього транспортних документів не є обов`язковою.

Суд не приймає до уваги довід податкового органу, що судами не досліджено транспортування товарів від митного посту до холодильних камер, які орендує товариство, з огляду на те, що факт придбання товариством овочів та фруктів та їх наявність на складах позивача не поставлено під сумнів в ході перевірки. Інших доводів, щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства касаційна скарга не містить.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих рішень.

Доводи касаційної скарги дублюють доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції. Інших доводів, що суди першої та апеляційної інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій відповідачем не наведено.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Іллічівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.01.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 року у справі № 815/6280/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: В.В. Хохуляк В.П. Юрченко