Рішення

від 20.06.2023 по справі 943/455/23

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/455/23

Провадження № 2/943/555/2023

20 червня 2023 року

Буський районний суд Львівської області

головуючого-судді - Кос І.Б.,

за участю секретаря - Дутки С.І.

за участю представника позивача - адвоката Лукащука Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лукащука Я.М. звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив ухвалити рішення, яким позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лукащука Я.М. звернувся до суду із указаним позовом. Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про арешт майна боржника від 25 жовтня 2013 року щодо нерухомого майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 у, зокрема: земельної ділянки площею 2,4552 га із кадастровим номером 4620683600:05:000:0001 (рілля) та земельної ділянки площею 0,1802 га із кадастровим номером 4620688300:04:000:0020 (сіножаті). В обгрунтування заявленого позову представник позивача покликається на те, що 25 жовтня 2013 року відповідач наклав арешт на вищевказані земельні ділянки позивача через несплату ним аліментів на утримання його дочки ОСОБА_3 , заборгованість по яких становила суму в розмірі 14020 грн. Згодом, 30 травня 2016 року відповідачем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення зі сплати вказаних аліментів у зв`язку із досягненням дітьми (дочкою позивача) повноліття. При цьому, позивачем до вказаної позовної заяви долучено письмову заяву дочки ОСОБА_2 від 13.03.2023, у якій остання повідомляє про те, що вона не претендує на сплату заборгованості по аліментах в сумі 14020 грн. від свого батька ОСОБА_1 (позивача у цій справі). Відтак, представник позивача просив заявлені позовні вимоги задовольнити повністю, скасувавши спірний арешт нерухомого майна.

Ухвалою судді від 20.03.2023 року відкрито спрощене позовне провадження із призначенням судового засідання та викликом сторін у справі.

Ухвалою суду від 19.05.2023 року до участі в даній цивільній справі залучено ОСОБА_2 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лукащук Я.М. заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити, виходячи із вищенаведених мотивів та обгрунтувань. Проти заочного розгляду справи через повторну неявку відповідача в судове засідання та ненадання ним відзиву на позовну заяву, позивач та його представник у судовому засіданні не заперечили.

Відповідач Буський РВ ДВС ЗМУ МЮ явку свого повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, незважаючи на повідомлення його судом про дату, час і місце розгляду справи, відзиву не подав, будь-яких клопотань не заявляв, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направивши до суду письмову заяву від 10.06.2023 року, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, а позовні вимоги свого батька вона підтримує.

Ураховуючи згоду позивача та його представника на заочний розгляд справи, зважаючи на повторну неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, а також не подав відзиву на позовну заяву, відтак суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини першої статті 280 ЦПК України.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Вислухавши доводи позивача та його представника, дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із таких мотивів.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частинипершої тадругої статті89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою сьомоюстатті 81цього Кодексупередбачено,що доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на виконанні Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебував виконавчий лист №1303/733/2012, виданий Буським районним судом Львівської області від 25.09.2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на час її навчання у розмірі 3730 грн. на рік, починаючи з 2011 року до 2015 року.

Спірною постановою головного державного виконавця ВДВС Буського РУЮ Львівської області Оліярчук Л.І. за №34546973 від 25.10.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 .

При цьому, судом встановлено, що спірна постанова головного державного виконавця №34546973 від 25.10.2013 року обмежує право власності позивача на таке нерухоме майно: земельну ділянку площею 2,4552 га із кадастровим номером 4620683600:05:000:0001 (рілля) та земельну ділянку площею 0,1802 га із кадастровим номером 4620688300:04:000:0020 (сіножаті), про що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №324257195 від 28.02.2023.

Крім того, судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зробка Р.В. серії ВП №34546973 від 30.05.2016 року вищевказане виконавче провадження закінчено у зв`язку із тим, що сплив передбачений законом строк виконання даного виду судового рішення через досягнення дітьми повноліття, а за боржником наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 14020 грн.

Тобто спірний арешт накладався державним виконавцем у рамках вищевказаного виконавчого провадження з метою забезпечення виконання боржником своїх аліментних зобов`язань перед його дочкою - ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.09.2015, дочка позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила своє прізвище у зв`язку із реєстрацією шлюбу на « ОСОБА_5 ».

Однак, як убачається із заяви стягувача ОСОБА_2 від 13.03.2023, у якій остання повідомляє про те, що вона не претендує на сплату заборгованості по аліментах в сумі 14020 грн. від свого батька ОСОБА_1 (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом (ч. 10 ст. 56 цього Закону).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а відповідно до вимог ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено судом, що постановою старшого державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Зробка Р.В. серії ВП №34546973 від 30.05.2016 року вищевказане виконавче провадження закінчено у зв`язку із тим, що сплив передбачений законом строк виконання даного виду судового рішення через досягнення дітьми повноліття.

Згідно частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 2 ст. 40 цього Закону).

За наведених обставин, суд вважає, що державним виконавцем під час винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження безпідставно не вирішено питання про зняття (скасування) арешту із майна боржника ОСОБА_1 (позивача у справі). Відтак, оскільки виконавче провадження закінчено, стягувачка не має жодних претензій до позивача, як колишнього боржника в аліментних зобов`язаннях щодо неї, а тому спірна постанова державного виконавця підлягає скасуванню, оскільки істотно порушує права позивача, а тому підстав для продовження обтяження на майно позивача у закінченому виконавчому провадженні суд не вбачає.

Разом із тим, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про скасування арешту на його дві земельні ділянки (площею 2,4552 га кадастровий номер 4620683600:05:000:0001 та площею 0,1802 га кадастровий номер 4620688300:04:000:0020) є необгрунтованою, оскільки державним виконавцем арешт безпосередньо на них не накладався, а тому заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.10.2013 року ВП №34546973, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 та забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 10, 12, 19, 43, 49, 76-80, 81, 82, 89, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задоволити частково.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.10.2013 року ВП № 34546973, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (с. Новосілки, Буського (Золочівського) району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) та забороною здійснювати вічуження будь-якого майна, яке належить боржнику: ОСОБА_1 (с. Новосілки, Буського (Золочівського) району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) лише в межах суми боргу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Представник позивача - адвокат Лукащук Ярослав Михайлович (80500, м. Буськ, вул. Київська, 1, Золочівського району Львівської області).

Відповідач: Буський районний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80500, м. Буськ, вул. Грушевського, 1, Золочівського району Львівської області).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення виготовлено: 22 червня 2023 року.

Суддя: І. Б. Кос