Єдиний унікальний № 371/502/23
Номер провадження № 1-кс/371/196/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2023 р. м. Миронівка
Слідчий суддяМиронівського районногосуду Київськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором в кримінальному провадженні прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні за №12023111220000107 від 11.04.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий у кримінальному провадженні - старший слідчий СВ ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні за №12023111220000107 від 11.04.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В обґрунтування клопотання посилався на ту обставину, що 11.04.2023 до чергової частини відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області надійшла письмова заява ОСОБА_6 про те, що в період часу з квітня 2022 року по 11.04.2023 ОСОБА_5 з території ДП ДГ «Еліта» ім. Ремесла, яке розташоване по вул. Центральна 68 с. Центральне Миронівської ТГ Обухівського району Київської області таємно викрав запасні частини до сільськогосподарської техніки, гербіцид «Мілонга» та 10 літрів дизельного палива.
За повідомленням про підозру від 09.06.2023, ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні щодо задоволення клопотання посилався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши клопотання з доданими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що за витягом з єдиного реєстру досудового розслідування №12023111220000107 від 11.04.2023, внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, згідно з якими. За повідомленням про підозру від 09.06.2023, ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Указані обставини підтверджуються зібраними у кримінальному провадженню доказами, які додано до клопотання.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, слідчий суддя враховував практику ЄСПЛ, за якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому факти,які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
Отже, у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Щодо наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Слідчий та прокурор посилалися на наявність ризику у даному кримінальному провадженні, який дає достатні підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Так, зазначали, що існує ймовірність того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), з огляду на те, що підозрюванийвчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Аналізуючи обґрунтованість такого ризику, слідчий суддя зазначає наступне.
КПК України чітко не розкриває критеріїв, за якими можна встановити наявність чи відсутність кожного конкретного ризику, у тому числі переховування від правосуддя. Так само КПК не розкриває зміст того, що слід вважати «достатніми підставами», залишаючи це на суб`єктивну оцінку суду.
Тому оцінюючи таку обставину в контексті обґрунтованості ризику переховуватися від органів досудового розслідування, варто проаналізувати, що особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що ймовірність того, що підозрюваний може спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди, але цього недостатньо для обрання запобіжного заходу. Якщо про ризик переховування заявлено слідчим, суд має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним негативних дій.
Разом з тим, однією з обставин, яка має враховуватись слідчим суддею при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43).Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
Отже, беручи до уваги викладене, а також те, що не доведено наявності ризику, що є обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 194 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором в кримінальному провадженні прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні за №12023111220000107 від 11.04.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Миронівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2023 |
Оприлюднено | 23.06.2023 |
Номер документу | 111700059 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів особисте зобов'язання |
Кримінальне
Миронівський районний суд Київської області
Каневський В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні