Ухвала

від 19.06.2023 по справі 183/7019/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7019/22

№ 2/183/1248/23

У Х В А Л А

19 червня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орісфенд-Консалтинг» до ОСОБА_1 , третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди завданої майну підприємства,-

за участю:

представника відповідача ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и л а:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

28.03.2023 року Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду з відзивом до якого долучив ряд клопотань, а саме:

- клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, копії яких долучені до матеріалів справи;

- клопотання про витребування у Головного управління ДПС у м. Києві доказів стосовно банківських рахунків позивача та виплат страхових відшкодувань;

- клопотання про витребування доказів стосовно перебування ОСОБА_1 у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області 17.02.2020 року;

- клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

Стосовно клопотання про витребування оригіналів доказів у позивача представник відповідача зазначив, що у відповідача виник обґрунтований сумнів в наявності оригіналів документів та їх відповідності копіям наданих позивачем при поданні позовної заяви до суду, оскільки всі подані документи, крім договору прокату та акту огляду на СТО, завірені не в день підписання позовної заяви.

Стосовно клопотання про витребування банківських рахунків та виплат страхових відшкодувань позивача представник відповідача зазначає наступне.

У п. 5.6. копії Договору прокату автомобіля вказано, що відносно автомобіля Mercedes-Benz G55 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , що є об`єктом договору прокату, укладений договір страхування. Ні позивачем, ні третьою особою не зазначено та не подано доказів про відсутність страхових виплат, у зв`язку з чим, відповідач позбавлений можливості надати суду докази, що мають значення для вирішення справи по суті, які підтверджують наявність страхових виплат за об`єктом страхування Mercedes-Benz G55 AMG, номер кузова НОМЕР_1 . У зв`язку з чим, а також з наміром подання в майбутньому клопотання про витребування певної інформації у банківських установ про страхові виплати, представником заявлено відповідне клопотання.

Клопотання про витребування доказів стосовно перебування ОСОБА_1 у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області 17.02.2020 року представник відповідача обґрунтовує, що такий доказ буде доводити суду, що відповідач не заподіював шкоду майну та не був на місці ДТП, а відомості в журналі реєстрації обліку доставлених, відвідувачів та запрошених за 17.02.2020 року стосовно перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області беззаперечно підтвердять перебування ОСОБА_1 17.02.2020 року у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Стосовно клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи представник відповідача зазначає, що експертне дослідження, яке позивач долучив до позовної заяви, зроблено на підставі припущень останнього стосовно винуватості у ДТП ОСОБА_1 , яке до того ж було проведено без участі останнього.

У зв`язку з чим позивач наполягає на необхідності призначення автотоварознавчої експертизи, з метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу КТЗ Mercedes-Benz G55 AMG, номер кузова НОМЕР_1 , 2009 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Орісфенд-Консалтинг» у результаті ДТП, яка сталася 17.02.2020 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому від клопотання про витребування доказів стосовно перебування ОСОБА_1 у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області 17.02.2020 року відмовився, інші заявлені клопотання підтримав.

Третя особа ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про причину неявки не повідомила. Будь-яких заяв чи клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно ч. 1, 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначене поняття доказів, такими у цивільному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1,2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами 1та 2ст.84ЦПК Українивстановлено правоучасника справиподати клопотанняпро витребуваннядоказів, у разі неможливості самостійно надати докази, однак у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 84Цивільного процесуальногокодексу України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стосовно клопотання про витребування оригіналів доказів у позивача суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях(електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Суд звертає увагу, що учасники справи мають право подавати як оригінали письмових доказів, так і належним чином засвідчені копії.

Судом встановлено, що документи, які подані позивачем, є належним чином засвідченими копіями відповідних оригіналів. Зокрема на них містяться відповідні печатки, підписи представника позивача, а також дата засвідчення.

Крім того, витребування оригіналів письмових доказів є правом, а не обов`язком суду і виключно з підстав, якщо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу. Наразі таких сумнівів у суду, щодо поданих позивачем доказів, немає.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів у позивача, слід відмовити.

Вирішуючи клопотання про витребування інформації про відкриті банківські рахунки відповідача, суд звертає увагу наступне.

Стаття 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність"встановлює, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;

9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Частиною 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Порядок розгляду справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб регламентовано главою12 розділу IV ЦПК України.

Представником відповідача не доведено, що заявлена до витребування інформація перебуває саме у володінні Головного управління ДПС у м. Києві, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 84 ЦПК України, яка передбачає обов`язок сторони довести підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

З огляду на те, що спосіб, у який заявник просить суд витребувати докази, не відповідає вимогам ЦПК України, а у разі задоволення клопотання, можуть бути порушені права позивача та третьої особи на охорону банківської таємниці, тому в задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно клопотання про витребування доказів стосовно перебування ОСОБА_1 у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області 17.02.2020 року суд дійшов висновку про наступне, що інформація за для витребування якої було заявлено відповідне клопотання вже належним чином відображена у матеріалах, поданих відповідачем до відзиву, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності в задоволенні клопотання,

Стосовно клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно ч. 1, 5 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Отже, необхідність, обґрунтування наявності та розміру збитків завданих автомобілю у результаті дорожньо-транспортної пригоди покладена на сторону, що звертається до суду з позовом.

У відповідності до ч.1,2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування.

Суд вважає, що в задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи слід відмовити, оскільки відповідач взагалі спростовує свою причетність до пошкодження майна позивача, а обов`язок доведення цієї обставини, як і розміру спричиненого збитку, відповідно до норм ЦПК України, покладається саме на позивача.

За таких обставин, на даній стадії процесу, заявлене клопотання про призначення експертизи подано передчасно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 83, 84, 103 ЦПК України,-

п о с т а н о в и л а:

Відмовити представникові відповідача ОСОБА_1 адвокатові Яковлеву Денису Сергійовичу в задоволенні:

- клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів, копії яких долучені до матеріалів справи;

- клопотання про витребування у Головного управління ДПС у м. Києві доказів стосовно банківських рахунків та виплат страхових відшкодувань;

- клопотання про витребування доказів стосовно перебування ОСОБА_1 у приміщенні Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області 17.02.2020 року;

- клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В