Постанова

від 20.06.2023 по справі 909/71/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа № 909/71/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

Суддів: Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Касіопея Плюс», б/н від 21 квітня 2023 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2023 року (суддя Стефанів Т.В.)

у справі №909/71/23

за позовом Приватного підприємства «Касіопея Плюс», м. Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця Загурського В`ячеслава Степановича, с. Драгомирчани, Тисменицький район, Івано-Франківська область

про стягнення сплачених коштів в сумі 128 700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

24.01.2023 року Приватне підприємство «Касіопея Плюс» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Загурського В`ячеслава Степановича про стягнення сплачених коштів в сумі 128 700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав свого обов`язку стосовно поставки котла, що є підставою для звернення до суду з вимогою стосовно повернення передоплати за нього. Договір купівлі-продажу котла слід вважати неукладеним. Право позивача, як покупця на повернення попередньої оплати, що за своєю правовою природою є авансом, не залежить від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 року у справі №909/71/23 (суддя Т.В. Стефанів) в позові відмовлено.

В ході розгляду справи суд встановив, що сторони уклали між собою договір купівлі-продажу товару у спрощений спосіб. Договір частково виконаний, про що свідчить факт оплати (попередньої оплати) за товар. Суд констатував, що при укладенні договору купівлі-продажу сторони не погодили строку, в межах якого мала відбутися передача товару, а також місце виконання договору (що стосується передачі товару). Матеріали справи не містять вимоги покупця про передачу товару. Натомість, сам продавець неодноразово звертався до покупця з проханням про отримання товару, зазначаючи при цьому місце, де знаходиться котел. Листи-вимоги покупець отримував, однак жодним чином на них не реагував. Більше того, покупець у листі від 28.10.2022 вказав, що не має наміру отримати товар, оскільки у нього відсутні додаткові кошти на додаткову комплектацію. Наведена обставина не заслуговує уваги, оскільки з огляду на рахунок, виставлений відповідачем для оплати, такий не містить будь-якої інформації про попередню домовленість сторін стосовно купівлі-продажу котла з певною додатковою комплектацією. Тобто, наведена обставина не може вказувати на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки відповідного котла.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ПП «Касіопея Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права щодо встановлення обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору. Зокрема зазначає, що ФОП Загурським В.С. було виставлено позивачеві рахунок-фактуру №СФ-001817 від 18.10.2022 на оплату за котел конденсаційний вартістю 128 700,00 грн. Позивачем згідно платіжного доручення №77 від 19.10.2022 було сплачено відповідачеві 128 700,00 грн., як попередня оплата за котел згідно рахунку №001817 від 18.10.2022. Відповідачем, в свою чергу, відповідний котел не був поставлений та не був переданий позивачеві. Отже, сплачена ПП "Касіопея Плюс" грошова сума не є завдатком відповідно до норми ст. 570 ЦК України, оскільки, сплачена за відсутності укладеного між сторонами договору, а цільове призначення такого платежу не обумовлено наданням йому правової сили завдатку. Сплачені позивачем кошти, за відсутності ознак завдатку фактично є авансом, що підлягає поверненню в даному випадку. Матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідач передав або намагався передати товар позивачеві, а останній відмовився від його отримання. На переконання скаржника, відповідач розуміючи, що за товар йому було передано кошти, повинен був виконати покладений на нього обов`язок щодо передачі товару не чекаючи будь-яких вимог зі сторони позивача, як покупця. Просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 року у справі № 909/71/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необгрунтованою, а оскаржуване рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Як правильно встановив суд, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товару, яким є опалювальний конденсаційний котел модель ARISTON CENUS PREMIUM EVO HP EYO 100 kW, за ціною 128 700,00 грн. З огляду на укладення між сторонами договору у продавця ФОП Загурського B.C. (як боржника) виникло зобов`язання перед покупцем ПП «Касіопея Плюс» (як кредитором) придбати на користь останнього та передати йому товар, який є предметом договору. Натомість у покупця ПП «Касіопея Плюс» (як боржника) виникло зобов`язання перед ФОП Загурським B.C. (як кредитором) оплатити товар та прийняти товар. Сторони, як боржники свої зобов`язання в частині придбання товару (ФОП Загурський B.C.) і оплати товару (ПП «Касіопея Плюс») виконали. У них залишилися зобов`язання відповідно передати товар і прийняти товар. Відповідач наголошує, що листом від 01.11.2022 повідомляв позивача, що товар знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерські, 53 і просив отримати його уповноваженим представником. 08.02.2022 відповідач повторно надіслав позивачу лист, з проханням прибути в м. Івано-Франківськ та отримати придбаний товар. Отже, відповідач вважає, що свої зобов`язання перед позивачем виконав повністю. Просить залишити без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 у справі №909/71/23, апеляційну скаргу ФОП Загурського В.С. - без задоволення.

Апеляційне провадження у справі

Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/71/23 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи згідно з частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Обставини справи

Як зазначає озивач у позовній заяві, ФОП Загурським В.С. (Продавець) було виставлено ПП "Касіопея Плюс" (Покупець) рахунок-фактуру № СФ-001817 від 18.10.2022 на оплату за котел конденсаційний ARISTON CENUS PREMIUM EVO HP EVO 100 KW вартістю 128 700,00 грн.

ПП "Касіопея Плюс", в якості попередньої оплати, здійснило на користь ФОП Загурського В.С. перерахунок коштів в сумі 128 700,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 77 від 19.10.2022. Призначення платежу: оплата за котел, згідно рах. № 001817 від 18.10.2022.

28.10.2022 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути кошти в сумі 128 700,00 грн. за котел ARISTON, так як Підприємство на даний час не володіє додатковими коштами на додаткову комплектацію до даного котла. Лист отримано продавцем 07.11.2022.

У відповідь на зазначений лист, відповідач повідомив позивача, що практики повернення товару по вказаній причині, оплаченого по перерахунку в законодавстві не передбачено (лист відповідача від 14.11.2022). Лист отримано позивачем 16.11.2022.

01.11.2022 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив про необхідність отримання котла з вказівкою на адресу, де знаходиться котел. Лист отримано позивачем 16.11.2022.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою, датованою 12.11.2022 про повернення сплачених коштів протягом 7 днів з моменту отримання цієї вимоги. Вимогу отримано відповідачем 30.11.2022, що підтверджує відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

08.02.2023 відповідач повторно звернувся до позивача з вимогою забрати придбаний товар, так як з 1 березня 2023 року планувалося закриття магазину, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності ФОП Загурським В.С. Лист отримано позивачем 14.02.2023.

Станом на момент розгляду справи товар, за який проведено покупцем оплату, знаходиться у продавця, зокрема, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 53.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу приписів частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено статтею 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Приписами статті 639 Цивільного кодексу України визначено договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Разом з тим, статтею 640 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (п. 1, 2 ч. 1 ст. 641 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Поведінка сторін, яка виражена у виставленні рахунку однією стороною та здійсненні попередньої оплати за товар іншою стороною, засвідчила волю до настання певних правових наслідків.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, будь-яких договорів у формі єдиного документа сторонами не складалося.

Водночас, матеріалами даної господарської справи підтверджено, що ФОП Загурським В.С. (Продавець) було виставлено ПП "Касіопея Плюс" (Покупець) рахунок-фактуру № СФ-001817 від 18.10.2022 на оплату за котел конденсаційний ARISTON CENUS PREMIUM EVO HP EVO 100 KW вартістю 128 700,00 грн.

ПП "Касіопея Плюс", в якості попередньої оплати, здійснило на користь ФОП Загурського В.С. перерахунок коштів в сумі 128 700,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 77 від 19.10.2022. Призначення платежу: оплата за котел, згідно рах. № 001817 від 18.10.2022.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сторони уклали між собою договір купівлі-продажу товару у спрощений спосіб. Договір частково виконаний, про що свідчить факт оплати (попередньої оплати) за товар.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

При укладенні договору купівлі-продажу сторони не погодили строку, в межах якого мала відбутися передача товару, а також місце виконання договору (що стосується передачі товару).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Водночас, матеріали справи не містять вимоги Покупця про передачу товару.

Натомість, сам Продавець неодноразово звертався до Покупця з проханням про отримання товару, зазначаючи при цьому місце, де знаходиться котел. Листи-вимоги Покупець отримував, однак жодним чином на них не реагував.

Більше того, Покупець у листі від 28.10.2022 вказав, що не має наміру отримати товар, оскільки у нього відсутні додаткові кошти на додаткову комплектацію.

Наведена обставина не заслуговує уваги, оскільки з огляду на рахунок, виставлений відповідачем для оплати, такий не містить будь-якої інформації про попередню домовленість сторін стосовно купівлі-продажу котла з певною додатковою комплектацією. Тобто, наведена обставина не може вказувати на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки відповідного котла, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Нормами статті 599 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи із змісту вищенаведених норм права та фактичних обставин даної справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів в сумі 128 700,00 грн.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 у справі №909/71/23.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Касіопея Плюс», б/н від 21 квітня 2023 року залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 року у справі № 909/71/23 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.