Постанова

від 20.06.2023 по справі 925/1840/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа№ 925/1840/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Михальської Ю.Б.

Розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21 (суддя Скиба Г.М., м. Черкаси, повний текст складено і підписано - 20.02.2023),

за позовом Черкаського міського центру зайнятості

до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго",

2) Смілянської міської ради,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів у сумі 20 505,33 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Черкаський міський центр зайнятості звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" (далі - КП "Смілакомунтеплоенерго") та Смілянської міської ради про стягнення 20 505,33 грн.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок визнання рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04.06.2021, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 31.08.2021 у справі №703/2830/20, протиправним наказу міського голови м. Сміла про звільнення з роботи громадянина ОСОБА_1 та з урахуванням наказу КП "Смілакомунтеплоенерго" №49-к про зміну дати та підстави звільнення ОСОБА_1 з роботи, такі дії посадових осіб органу місцевого самоврядування завдали матеріальної шкоди позивачу у розмірі отриманої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 11.09.2020 по 20.11.2020, коли останній мав перебувати в трудових відносинах, в сумі 20 505,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 залучено ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21 позов задоволено.

Стягнуто з КП "Смілакомунтеплоенерго" на користь Черкаського міського центру зайнятості 20 505,33 грн шкоди, а також 2 270,00 грн судового збору.

Провадження у справі стосовно вимог Черкаського міського центру зайнятості до Смілянської міської ради закрито.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що сума у розмірі 20 505,33 грн, виплачена позивачем ОСОБА_1 , як безробітному у період його фактичного перебування в трудових відносинах з КП "Смілакомунтеплоенерго" до дати звільнення останнього з підстав закінчення строку трудового контракту 20.11.2020, відповідно до пунктів 3, 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є правовою підставою для стягнення з КП "Смілакомунтеплоенерго" суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних гарантій безробітному у вищевказаному розмірі. Закриваючи провадження у справі в частині вимог до Смілянської міської ради суд першої інстанції дійшов висновку, що остання є неналежним відповідачем у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, КП "Смілакомунтеплоенерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі не повністю встановлених обставин, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

За твердженнями скаржника, висновки рішень Смілянського міськрайнного суду Черкаської області та Черкаського апеляційного суду у справі №703/2830/20 не призвели за собою поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які підлягає застосуванню у разі, якщо звільнення відбулося без законної на те підстави.

У зв`язку з тим, що згідно з пунктом 2 розпорядження міського голови м. Сміла від 10.08.2020 №171-к "Про звільнення ОСОБА_1 " КП "Смілакомунтеплоенерго" було виплачено вихідну допомогу у розмірі двомісячного середнього заробітку, за період з 11.08.2020 по 11.10.2020 кошти у розмірі 9 002,34 не підлягають до стягнення на користь позивача.

Також, скаржник зазначає, що рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП "Смілакомунтеплоенерго" приймалось міським головою м. Сміла, як його безпосереднім роботодавцем, і саме рішення роботодавця, оформлене у вигляді розпорядження міського голови, оскаржувалося у судовому порядку.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

08.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Смілянської міської ради на апеляційну скаргу, в якому остання просить при розгляд апеляційної скарги по суті, врахувати пояснення, викладені у даному відзиві.

У відзиві Смілянська міська рада, зокрема наголосила, що твердження скаржника, що Смілянська міська рада, як колегіальний орган місцевого самоврядування Смілянської міської територіальної громади, виступала роботодавцем ОСОБА_1 є помилковим, оскільки у розумінні приписів чинного законодавства України, роботодавцем у даному випадку є підприємство-апелянт - КП "Смілакомунтеплоенерго".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 апеляційну скаргу КП "Смілакомунтеплоенерго" у справі №925/1840/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Шаптала Є.Ю., Михальська Ю.Б.

Апеляційна скарга КП "Смілакомунтеплоенерго" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі №925/1840/21, вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

21.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1840/21.

Проте головуючий суддя (суддя-доповідач) Разіна Т.І. з 24.03.2023 по 13.04.2023 перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1840/21; розгляд апеляційної скарги КП "Смілакомунтеплоенерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, громадянин ОСОБА_1 18.10.2019 був прийнятий на посаду заступника директора КП "Смілатеплокомуненерго".

У зв`язку зі звільненням директора КП "Смілатеплокомуненерго" - ОСОБА_2 , 20.11.2019 між Смілянським міським головою та ОСОБА_1 підписано трудовий контракт на строк з 20.11.2019 по 20.11.2020, та переведено останнього на посаду директора комунального підприємства.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 09.07.2020 ОСОБА_2 поновлено на посаді директора КП "Смілатеплокомуненерго".

Розпорядженням Смілянського міського голови від 14.07.2020 ОСОБА_2 поновлено на посаді директора КП "Смілатеплокомуненерго".

Розпорядженням Смілянського міського голови від 30.07.2020 ОСОБА_2 звільнено з посади директора КП "Смілатеплокомуненерго" та призначено на посаду директора - ОСОБА_3 .

З 15.06.2020 по 08.08.2020 ОСОБА_1 перебував на лікарняному та приступив до виконання трудових обов`язків після лікування - з 10.08.2020.

Розпорядженням Смілянського міського голови від 10.08.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади директора КП "Смілатеплокомуненерго" на підставі пункту 6 статті 40 КЗпП України у зв`язку з поновленням на посаді директора ОСОБА_2 .

18.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного у зв`язку з відсутністю роботи по його профілю. Цього ж дня заявнику було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Виплату допомоги заявнику у період з 18.08.2020 по 10.09.2020 було відкладено у зв`язку з наданням останньому компенсаційних виплат при звільненні.

У зв`язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 з 05.05.2021 реєстрацію та виплати останньому як допомога по безробіттю були припинені з 06.05.2021 відповідно до наказу Черкаського міського центру зайнятості №НТ210506.

За період перебування ОСОБА_1 на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 18.08.2020 по 05.05.2021 було нараховано та виплачено 70 351,98 грн допомоги по безробіттю.

До Черкаського міського центру зайнятості надійшла інформація про зміну дати звільнення ОСОБА_1 з останнього місця роботи - з 10.08.2020 на 20.11.2020, та причини звільнення - з пункту 6 статті 40 КЗпП України на пункту 2 статті 36 КЗпП України.

З метою з`ясування отриманої інформації позивачем проведено розслідування страхового випадку та складено акт перевірки достовірності даних та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 24.11.2021 №2300/685.

Наведеною вище перевіркою встановлено, що відповідно до рішення Черкаського апеляційного суду від 31.08.2021 у справі №703/2830/20 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Смілянської міської ради та КП "Смілакомунтеплоенерго" про зміну дати та причини звільнення з посади, а саме: змінено дату звільнення з 10.08.2020 на 20.11.2020, змінено підставу звільнення - з пункту 6 статті 40 КЗпП України на пункт 2 статті 36 КЗпП України, та стягнуто з КП "Смілакомунтеплоенерго" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Внаслідок визнання рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04.06.2021, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 31.08.2021 у справі №703/2830/20, протиправним наказу Смілянського міського голови про звільнення з роботи ОСОБА_1 та з урахуванням наказу КП "Смілакомунтеплоенерго" №49-к про зміну дати та підстави звільнення ОСОБА_1 з роботи, такі дії органу місцевого самоврядування завдали матеріальну шкоду Черкаському міському центру зайнятості у розмірі призначеної та виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 11.09.2020 по 20.11.2020 в сумі 20 505,33 грн, коли останній мав перебувати з роботодавцем в трудових відносинах.

Крім того, позивач вважає, що на посаду директора КП "Смілакомунтеплоенерго" - ОСОБА_4 призначений міським головою, а місце роботи є КП "Смілакомунтеплоенерго", у зв`язку з чим позов про стягнення шкоди пред`явлено до обох відповідачів солідарно.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За приписами статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно зі статтею 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Частиною 2 статті 13 ЦК України передбачено зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та відповідачами відсутні договірні відносини на підставі письмового строкового двостороннього оплатного договору. Сторони перебувають в абсолютних правовідносинах за Законом.

Загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (пункт 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

У пункті 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що видами забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

Згідно з пунктами 2, 10 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: (…) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (п. 2); (…) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (п. 10).

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд має право: (…) стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу;

Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що з роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг.

ОСОБА_1 обіймав посаду директора КП "Смілакомунтеплоенерго" в період дії трудового контракту з 20.11.2019 по 20.11.2020.

Оцінка взаємовідносинам сторін дана в рішенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04.06.2021 у справі №703/2830/20 і повторно взаємовідносини господарським судом не оцінюються.

Роботодавцем у спірних відносинах виступає Смілянська міська рада в особі міського голови.

Місце виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків є КП "Смілакомунтеплоенерго", власником і засновником якого є Смілянська міська рада. Заробітна плата, вихідна допомога, кошти за вимушений прогул виплачені ОСОБА_1 за рахунок КП "Смілакомунтеплоенерго" в межах його штатного розпису та кошторису виплат.

У Черкаському міському центрі зайнятості ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний у період з 18.08.2020 до 05.05.2021, за який останньому нараховано 70 351,98 грн та виплачено соціальну допомогу по безробіттю протягом цього періоду. Вказана сума коштів не оспорюється та не ставиться під сумнів відповідачами. Дії Черкаського міського центру зайнятості по здійсненню виплат громадянину ОСОБА_1 по безробіттю чи припиненню виплат не визнавались протиправними. Дії ОСОБА_1 щодо отримання соціальних виплат та пільг - не визнавались неправомірними. Протиправний умисел ОСОБА_1 в отриманні соціальної допомоги по безробіттю - судом не встановлений.

Водночас, предметом спору визначено солідарне стягнення шкоди у виді виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 11.09.2020 по 20.11.2020 в сумі 20 505,33 грн, коли останній фактично перебував в трудових відносинах з КП "Смілакомунтеплоенерго", і ці вимоги не спростовані відповідачами в належний спосіб.

Місцевий господарський суд вірно врахував відсутність активних дій Смілянської міської ради та її посадових осіб по приведенню розпоряджень міського голови стосовно ОСОБА_1 у відповідність до вимог трудового законодавства - зміна підстав звільнення та періоду перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з КП "Смілакомунтеплоенерго". В трудових відносинах з Смілянською міською радою ОСОБА_1 не перебував. Тобто Смілянська міська рада та Смілянський міський голова проявили бездіяльність в даному випадку стосовно ОСОБА_1 .

Безпосередньо посадові особи КП "Смілакомунтеплоенерго" теж не відреагували на обставину наявних трудових відносин ОСОБА_1 з підприємством за період з 11.09.2020 по 20.11.2020 та не внесли зміни в накази про зміну штатної чисельності (особового складу) працівників підприємства за спірний період, обмежившись лише внесенням змін в підстави та дату звільнення ОСОБА_1 з займаної посади (наказ КП "Смілакомунтеплоенерго" від 06.08.2021 №49-К "Про звільнення з роботи в частині дати звільнення").

У той же час, перевіркою достовірності даних щодо виплат державної допомоги ОСОБА_1 у виді виплаченої останньому допомоги по безробіттю за період з 11.09.2020 по 20.11.2020 в сумі 20 505,33 грн центр зайнятості встановив, що ОСОБА_1 фактично перебував в трудових відносинах з КП "Смілакомунтеплоенерго" (акт від 24.11.2021 №2300/685). Накази, розпорядження міського голови, керівника КП "Смілакомунтеплоенерго" про увільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків за спірний період відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що сума 20 505,33 грн по безробіттю виплачена позивачем ОСОБА_1 , як безробітному у період його фактичного перебування в трудових відносинах з КП "Смілакомунтеплоенерго" до дати звільнення останнього з підстав закінчення строку трудового контракту - 20.11.2020.

Наведені обставини відповідно до пунктів 3, 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є правовою підставою для стягнення з роботодавця - КП "Смілакомунтеплоенерго" суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних гарантій безробітному у розмірі 20 505,33 грн.

Також, місцевим господарським судом вірно встановлено, що контракт підписано між ОСОБА_1 та Смілянською міською радою, від імені якої діяв міський голова, як власником підприємства, - на посаду керівника КП "Смілакомунтеплоенерго". Відповідач-1 не укладав трудової угоди (договору, строкового контракту) з найманим працівником ОСОБА_1 , але виплачував заробітну плату та інші соціальні виплати останньому згідно з штатним розписом підприємства, в тому числі за рішенням суду.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що Смілянська міська рада є неналежним відповідачем у справі та провадження стосовно відповідача-2 належить закрити, з чим також погоджується колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами статей 15, 16 ЦК України, тому з мотивів вірогідності, допустимості, достовірності та обґрунтованості поданих позивачем доказів позов підлягає задоволенню.

Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні статті 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21, та, відповідно, апеляційна скарга КП "Смілатеплокомуненерго" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21 покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 8, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.02.2023 у справі №925/1840/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1840/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Б. Михальська