Рішення

від 20.06.2023 по справі 910/5288/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2023Справа № 910/5288/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Улахли О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс"

до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства

про стягнення 2 143 093,17 грн

за участі представників:

від позивача - Єгоров О.Ф.;

від відповідача - не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімекс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення 2 143 093,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про закупівлю товару № 0109-20 від 01.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва позивачем була подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5288/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.05.2023.

Відповідачем 09.05.2023 подано відзив, заперечено позовні вимоги, зокрема, з огляду на відсутність всіх необхідних документів для здійснення розрахунків.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 06.06.2023.

Позивачем 19.05.2023 подано відповідь на відзив, спростовано доводи відповідача викладені у відзиві.

За результатами підготовчого засідання 06.06.2023 суд прийняв рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.06.2023.

У судовому засіданні 20.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 1 вересня 2020 року укладено договір про закупівлю товару № 0109-20, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 2.3 договору, кожна партія товару визначається накладною, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатись в конкретній партії та ціна товару кожного найменування.

Оплата за товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно виставленого рахунку на товар (пункт 2.4 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору, перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття (передачі) відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною або актом прийому-передачі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов договору від 01.09.2020 за період з вересня 2020 року по січень 2021 року здійснив поставку товару на загальну суму 2 731 709,00 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 423 від 08.09.2020 на суму 588 984,00 грн, № 436 від 11.09.2020 на суму 356 905,00 грн, № 457 від 22.09.2020 на суму 477 332,00 грн, № 463 від 23.09.2020 на суму 79 822,00 грн, № 483 від 07.10.2020 на суму 415 318,00 грн, № 508 від 16.10.2020 на суму 182 884,00 грн, № 542 від 05.11.2020 на суму 26 606,00 грн, № 562 від 12.11.2020 на суму 124 313,00 грн, № 563 від 12.11.2020 на суму 12 609,00 грн, № 597від 03.12.2020 на суму 286 423,00 грн, № 614 від 09.12.2020 на суму 95 085,00 грн, № 10 від 14.01.2021 на суму 85 428,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 0109-20 від 01.09.2020 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даної угоди.

Відповідачем частково погашено заборгованість за договором від 01.09.2020 за спірний період у розмірі 1 339 009,00 грн, що підтверджено банківськими виписками від 03.11.2020 на суму 100 000,00 грн, від 30.11.2020 на суму 262 706,00 грн, від 01.12.2020 на суму 256 905,00 грн, від 18.12.2020 на суму 219 398,00 грн, від 28.12.2020 на суму 300 000,00 грн, від 04.01.2021 на суму 100 000,00 грн, від від 25.10.2021 на суму 100 000,00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 6.2.2 договору від 01.09.2020 визначено, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату товару позивачу на підставі виставленого рахунку та накладної на умовах відстрочки платежу на термін до 30 календарних днів з моменту поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив поставлений товар лише частково, у результаті на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 1 392 700,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.

Судом встановлено, що строк оплати за поставлений товар по договору № 0109-20 від 01.09.2020 є таким, що настав.

Відповідач проти позову заперечує, зокрема, зазначає, що позивачем порушено умови пункту 2.4 договору, оскільки не надано рахунку на оплату товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачено поставлений позивачем товар за договором № 0109-20 від 01.09.2020, а тому твердження відповідача про відсутність рахунків на оплату, є безпідставними і не приймаються судом до уваги.

Як вище встановлено судом, факт поставки позивачем товару та його вартість підтверджується видатковими накладними за період з вересня 2020 року по січень 2021 року, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Твердження відповідача з приводу того, що жодна видаткова накладна за спірним договором не містить ідентифікуючих ознак особи, яка отримала товар, спростовуються наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, якими уповноважено Сергеєву В.П. отримувати товар від позивача.

Усі інші доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують неналежного виконання останнім зобов`язань за договором № 0109-20 від 01.09.2020, у частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Судом, також, досліджено, долучений позивачем до позову, акт звірки взаєморозрахунків, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 про наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 1 392 700,00 грн. Даний акт підписано обома сторонами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 392 700,00 грн є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 643 450,31 грн інфляційних втрат та 106 942,86 грн 3%, нарахованих за загальний період з жовтня 2020 року по березень 2023 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що 28.12.2020 відповідачем частково погашено заборгованість на суму 300 000,00 грн, а не на суму 193 120,00 грн, як зазначено позивачем у його розрахунку.

За перерахунком суду, сума 3 % річних нарахована за загальний період з 09.10.2020 по 17.03.2023 становить 96 736,28 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 96 736,28 грн.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування, загальна сума інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 0109-20 від 01.09.2020 становить 591 505,05 грн.

Відтак, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 591 505,05 грн.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 96 736,28 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню за розрахунком суду в розмірі 591 505,05 грн.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 4, ідентифікаційний код 03187691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімекс" (03148, м. Київ, вул. Чаадаєва Петра, 2Б, ідентифікаційний код 24077607) заборгованість у розмірі 1 392 700 (один мільйон триста дев`яносто дві тисячі сімсот) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 96 736 (дев`яносто шість тисяч сімсот тридцять шість) грн 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 591 505 (п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот п`ять) грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 214 (тридцять одна тисяча двісті чотирнадцять) грн 12 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 22.06.2023

Суддя Т.Ю.Кирилюк