Ухвала

від 22.06.2023 по справі 910/6837/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви

м. Київ

22.06.2023Справа № 910/6837/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

за заявою стягувача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал"

про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 року

у справі № 910/6837/21

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150

в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" 31103, Хмельницька область, місто Старокостянтинів(пн), вул. Гончара, буд. 22

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЧ" вул. Січових Стрільців 21, м. Київ, 04053

про стягнення 132 486,20 грн.

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЧ" про стягнення 132 486,20 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки продукції № 03/05-Р/18 від 03.05.2018 в частині своєчасної та повної оплати поставленої продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 року, за результатами розгляду заяви позивача № 1132 від 24.05.2021 про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6837/21 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/6837/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 року у справі № 910/6837/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЧ" (04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 21; ідентифікаційний код: 37920762) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" (31103, Хмельницька область, місто Староконстянтинів, вулиця Гончара, будинок 22; ідентифікаційний код: 40082331) 132 486 (сто тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 20 коп. основного боргу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

На примусове виконання рішення у даній справі судом 14.06.2022 року видано відповідний наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЧ" (04053, місто Київ, вулиця Січових стрільців, будинок 21; ідентифікаційний код: 37920762) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" (31103, Хмельницька область, місто Староконстянтинів, вулиця Гончара, будинок 22; ідентифікаційний код: 40082331) 132 486 (сто тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 20 коп. основного боргу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору та 20.06.2022 року направлено на адресу стягувача.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492458119 наказ суду від 14.06.2022 року вручено АТ "Українська залізниця" 23.06.2021 року.

Поряд із цим стягувачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" через канцелярію суду 14.06.2023 року подано заяву № 1202 від 31.05.2023 року про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 року у справі № 910/6837/21, у зв`язку з втратою виконавчого документа.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2023 року заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 року виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк з дня надходження заяви.

За приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, а саме згідно ч. 1 ст. 170 будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно п. 17.3 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення боржникові засобами поштового зв`язку заяви про видачу дубліката наказу та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Проте, як встановлено судом, заявником жодних доказів на підтвердження направлення заяви № 1202 від 31.05.2023 року про видачу дубліката наказу від 14.06.2022 року у справі № 910/6837/21 на адресу боржника до останньої не додано.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Отже, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи (боржнику) тексту самої заяви про видачу дубліката наказу, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та, за бажанням, можливості реалізувати своє процесуальне право підготовки пояснень/заперечень на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про видачу дубліката наказу порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє боржника як учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, та надати свої доводи і заперечення в разі необхідності.

Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За наведених обставини, оскільки заява стягувача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року у справі № 910/6837/21 не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву та додані до неї документи без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 232, 234, 235, п. 19.4. розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву стягувача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 року у справі № 910/6837/21 повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон