Рішення

від 19.06.2023 по справі 922/1429/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023м. ХарківСправа № 922/1429/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; адреса для листування: 61057, м.Харків, вул. Гоголя, 10; ідент. код 42206328)

до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Асхарова, буд. 2; ідент. код 31941174) в особі філії "Зміївський райавтодор" (63401, м. Зміїв, пров. Таранівське, 13; ідент. код 03447144)

про стягнення 67375,56 грн

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", 14.04.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" в особі філії "Зміївський райавтодор", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 10125 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії у розмірі 67375,56 грн., а саме:

- заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 04.2022 по 10.2022 у сумі 49903,39 грн. на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 . МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;

- пеню за період з 02.2022 по 01.2023 року у сумі 12120,29 грн., 3% річних у розмірі 895,06 грн. та індекс інфляції у розмірі 4456,82 грн. на п/р НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.04.2023 прийнято позовну заяву ПАТ "Харківенергозбут" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1429/23 розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 12128 від 16.05.2023) в якому він наголошує, що позивач не мав права звертатись з позивними вимогами саме до Дочірнього підприємства, яке безпосередньо не є юридичною особою, та посилюючись на п. 12.1 договору наполягає, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або неповне виконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідач посилається на лист торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02,0-7,1, яким остання засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотніми та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-ого) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-ого) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Одночасно відповідач наголошує, що під час воєнного стану на відповідача покладено важливу для держави функцію - забезпечення належного стану автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури України, та просить суд зменшити розмір пені на 90%, чи інший відсоток на розсуд суду.

Позивачем надано відповідь на відзив (вх. № 12512 від 18.05.2023) в якій він наголошує на правомірності визначення відповідачем у даній справі Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Асхарова, буд. 2; ідент. код 31941174) в особі філії "Зміївський райавтодор" (63401, м. Зміїв, пров. Таранівське, 13; ідент. код 03447144), заперечує проти відкладення виконання зобов`язань за договором щодо сплати заборгованості у розмірі 49903,39 грн, яка виникла за період з квітня 2022 по жовтень 2022 року, на строк дії форс-мажорних обставин та проти зменшення штрафних санкцій і просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Одночасно наголошуючи, що доводи відповідача не містять належних підтверджень, а їх суть зводиться до спроби уникнути відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 10125 від 01.01.2019, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (ідент. код 31941174) в особі філії "Зміївський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (ідент. код 03447144) (споживач) є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство Харківенергозбут (постачальник).

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2018 року № 505.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 312), та на умовах договору постачання універсальних послуг.

Згідно з п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву- приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник маєнадати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише навимогу споживача.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запускуелектронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9,1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Згідно з п. 7 Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що філією "Зміївський райавтодор" ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (ідент. код 03447144) було надано підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції № 133Ф-П, фактично спожито електричну енергію, суд визнає, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 10125 з 01.01.2019 (надалі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції № 133Ф .

Розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.6 та п. 5.10 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи.

Відповідно до п. 5.7 договору оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції. За умовами п.4 комерційної пропозиції № 133Ф-П розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються сума до сплати за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5 комерційної пропозиції № 133Ф-П, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.

Пунктом 8 комерційної пропозиції № 133Ф-П, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплата: 1) пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 2) 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за січень 2022 року на суму 12338,48 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку до 14.02.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

- за лютий 2022 року на суму 8402,92 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку до 21.03.2022. Рахунок сплачено частково: 13.05.2022 - 2661,52 грн, 10.06.2022 - 5000,00 грн, 06.07.2022 - 741,40 грн;

- за березень 2022 року на суму 8021,11 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 14.04.2022. Рахунок сплачено: 06.07.2022 - 4258,60 грн, 30.08.2022 - 3762,51 грн;

- за квітень 2022 року на суму 7888,78 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 13.05.2022. Рахунок сплачено частково: 30.08.2022 - 1237,49 грн, 12.10.2022 - 3000,00 грн;

- за травень 2022 року на суму 7576,36 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 14.06.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

- за червень 2022 року на суму 7375,68 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 15.07.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

- за липень 2022 року на суму 5724,17 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 16.08.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

- за серпень 2022 року на суму 7388,27 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 15.09.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

- за вересень 2022 року на суму 8595,80 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 19.10.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

- за жовтень 2022 року на суму 9591,82 грн. (з ПДВ). Строк оплати рахунку - 15.11.2022. Рахунок відповідачем не сплачений;

Таким чином, станом на 01.02.2023 загальна сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію по Договору № 10125 від 01.01.2019 за період з квітня 2022 по жовтень 2022 складає 49903,39 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 67375,56 грн, з яких: 49903,39 грн заборгованості за електричну енергію, 12120,29 грн пені за період з 02.2022 по січень 2023, 895,06 грн - 3% річних, 4456,82 грн індексу інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключено побутовим та малим не побутовим споживачам.

Відповідно до п.93 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальна послуга це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Пунктами 62 та 42 ч.1 зазначеного вище Закону визначено, що: побутовий споживач це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); малий непобутовий споживач це споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач за період з січня 2022 року по жовтень 2022 року за умовами Договору № 10125 від 01.01.2019 повинен був оплатити електричну енергію у загальній сумі 82903,39 грн, проте оплата була здійснена лише частково, у зв`язку з чим станом на 01.02.2023 сума основного боргу становить 49903,39 грн.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи доказів погашення вказаної заборгованості (49903,39 грн) за Договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 49903,39 грн заборгованості за спожиту електричну енергію законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 комерційної пропозиції № 133Ф-П передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору № 10125 від 01.01.2019 позивач здійснив нарахування відповідачу на суму заборгованості окремо по кожному місяцю пені у сумі 12120,29 грн за загальний період з лютого 2022 по січень 2023 та 895,06 грн 3% річних, 4456,82 грн індексу інфляції за період з лютого 2022 по січень 2023.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору через форс-мажорні обставини, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Листом від 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим.

Відповідно до п. 12.2 Договору, під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору.

Відповідно до п. 12.4 Договору, сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання, відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для невиконання боржником зобов`язання та звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання ним зобов`язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами форс-мажорними обставинами та неможливістю належного виконання зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Відповідач не надав сертифікату ТПП, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов`язанням.

Відповідачем не доведено факт настання для нього форс-мажорних обставин у порядку, передбаченому Договором, а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю виконання ним грошового зобов`язання за Договором.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №916/376/19; від 09 лютого 2021 року у справі №904/157/20 тощо.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід зазначає, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач прийнявши на себе зобов`язання за спірним договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань та ризиками своєї господарської діяльності.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи до уваги не наведення відповідачем жодних вагомих аргументів щодо виключних обставин, які б впливали лише на останнього, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2684,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Асхарова, буд. 2; ідент. код 31941174) в особі філії "Зміївський райавтодор" (63401, м. Зміїв, пров. Таранівське, 13; ідент. код 03447144) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідент. код 42206328):

- 49903,39 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 04.2022 по 10.2022 перерахувавши її на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 ;

- 12120,29 грн пені, 895,06 грн - 3% річних, 4456,82 грн інфляційних втрат та 2684,00 грн судового збору перерахувавши їх на п/р НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "19" червня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков