Рішення
від 21.06.2023 по справі 644/2889/23
ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/2889/23

Провадження № 2/644/1014/23

21.06.2023

РІШЕННЯ

іменем України

21 червня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ізмайлова І.К.

секретаря Кузьміної Ю.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/2889/23 за позовом ОСОБА_1 до Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -

в с т а н о в и в :

18 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

В обґрунтування позову зазначив, що проживав по сусідству з ОСОБА_2 , допомагав ОСОБА_2 по господарству, інколи возив його до районної лікарні в смт Дврічна та м. Куп`янськ, бо близьких родичів та інших товаришів крім нього останній не мав. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

У січні 2023 року від секретаря Колодязненської сільської ради Куп`янського (колишнього Дворічанського) району Харківської області дізнався, що 07 квітня 2021 року та 21 вересня 2021 року ОСОБА_2 у приватного нотаріуса Куп`янського районного нотаріального округу Харківської області склав заповіти на його ім`я, яким заповів дві земельні ділянки.

Після чого, 14 лютого 2023 року він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак отримав відмову у видачі свідоцтва, про що 14.02.2023 р. винесена відповідна постанова державного нотаріуса,

Вважав, що строк для прийняти спадщини пропустив з поважних причин, про існування заповіту не знав та не міг знати бо останній час проживає у м. Харкові.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24.05.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. У встановлений в ухвалі строк від відповідача відзиву на позов не надійшло.

Позивач надав суду письмову заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити його, розгляд справи провести за його відсутності.

Представник відповідача Дворічанський селищний голова Турбаба Г. надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечувала, розгляд справи просила провести за її відсутністю.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07.04.2021 року приватним нотаріусом Куп`янського районного нотаріального округу Черняєвим В.А. за реєстром № 520 посвідчено заповіт за яким ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів належну на праві власності земельну ділянку площею 2,5993 га, кадастровий номер 6321882000:04:000:0184, що розташована на території Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області ОСОБА_1 . (а.с 8)

21.09.2021 року приватним нотаріусом Куп`янського районного нотаріального округу Черняєвим В.А. за реєстром № 1604 посвідчено заповіт за яким ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів належну на праві власності земельну ділянку площею 5,0655 га, кадастровий номер 6321882000:04:000:0183, що розташована на території Колодязненської сільської ради Куп`янського (колишнього Дворічанського) району Харківської області ОСОБА_1 . (а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданим 29.01.2022 року куп`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Куп`янському районі Харківської області Східного міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 133. (а.с. 7)

14 лютого 2023 року постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської нотаріальної контори Козєєвої С.М. в порядку виконання обов`язків державного нотаріуса Куп`янської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відмова нотаріуса вмотивована там, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку встановленого ст. 1270 ЦК України та спливу продовженого на чотирі місяці строку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. за № 162 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Отже до нотаріальної контори протягом десяти місяців з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Спадкодавець ОСОБА_2 був зареєстрований: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , на день смерті не був зареєстрований разом з ним за однією адресою (а.с. 5-6)

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі 14.02.2023 р. зареєстровано спадкову справу 70264751. (а.с. 10)

Отже встановлено, що спадкова справа заведена за заявою позивача і відомості про інших осіб, які б зверталися з заявами про прийняття спадщини або відмові від її отримання відсутні.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої за заповітом входить земельна ділянка площею 2,5993 га, кадастровий номер 6321882000:04:000:0184, що розташована на території Колодязненської сільської ради Куп`янського (колишнього Дворічанського) району Харківської області та земельна ділянку площею 5,0655 га, кадастровий номер 6321882000:04:000:0183, що розташована на території Колодязненської сільської ради Куп`янського (колишнього Дворічанського) району Харківської області.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно п.2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 1.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленуму Верховного Суду України у п. 24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 заведена 14.02.2022 р., до цього строку не заводилася. Тому наявність заповіту після смерті ОСОБА_2 ніхто не перевіряв і про наявність такого заповіту ніхто позивачу не повідомив.

Оскільки ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 1258, 1261-1265 ЦК України не входить до кола спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , то позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у строк, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 6.03.2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» для прийняття спадщини до спливу строку 29.11.2022 р.

Необізнаність ОСОБА_1 про наявність заповіту на думку суду є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічний висновок про застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 338/46/21. Так, Верховний суд зазначив: «Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч. 3 ст. 1223 ЦК України.

Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

З урахуванням веденого в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи, що пропущений строк є незначним, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємицею поважними та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в три місці.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Дворічанської селищної ради Куп`янського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю у два місяця для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 21.06.2023 р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: Дворічанська селищна рада Куп`янського району Харківської області 62702, Харківська область, Куп`янський район, смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 8, код ЄДРПОУ 04397037;

Суддя:

СудОрджонікідзевський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення21.06.2023
Оприлюднено26.06.2023
Номер документу111710137
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —644/2889/23

Рішення від 21.06.2023

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

Ізмайлов І. К.

Ухвала від 24.05.2023

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

Ізмайлов І. К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні