Рішення

від 22.06.2023 по справі 283/665/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/665/23

провадження №2/283/246/2023

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(з а о ч н е)

22 червня 2023 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судових засідань Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до товариства з обмеженої відповідальністю «Мисливське подвір`я»

про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

27.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що наказом №18ВК від 14.08.2019 його було прийнято з 15 серпня 2019 року на роботу в ТОВ «Мисливське подвір`я» на посаду єгеря.

Наказом директора вказаного Товариства №4-К від 24.05.2022 позивача звільнено із займаної посади з 25.05.2022 за згодою сторін, на підставі ст.36 ч.1 п.1 КЗпП України.

Під час перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена ОСОБА_1 заробітна плата у розмірі 51139,06 грн., що підтверджується довідкою №25/05 від 25.05.2022.

Середній заробіток позивача за останні пів року, які передували звільненню, становив 6500 грн. на місяць. З 01 січня по 30 вересня 2022 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 6500 грн. на місяць, погодинна оплата праці становила 39,26 грн. на годину.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Кількість робочих днів в січні 2022 року складала 19 днів, в лютого 2022 року - 20 робочих днів, у березні 2022 року складала 22 дні, у квітні 2022 року - 21 день.

Згідно довідки відповідача від 25.05.2022 середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 6500 грн. на місяць, а за останні два місяці - 13000 грн. Середньоденна заробітна плата становила 302,32 грн. за день ( 6500 грн.+6500 грн. = 13000 грн. : 43 дні - 302,33 грн. на день). За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає 302,32 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло більше пів року, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах, визначених ст. 117 КЗпП України.

Вимогами позову ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «Мисливське подвір`я» на його користь 51139,06 грн. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.

Явка сторін по справі:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 22.06.2023 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про стягнення заборгованості разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подав.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , 1965 року народження, 15 серпня 2019 року прийнятий на роботу єгерем до ТОВ «Мисливське подвір`я» (код ЄДРПОУ 34082615), а 25 травня 2022 року звільнений з роботи за згодою сторін згідно ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №4-к від 24.05.2022 (а.с.10-11).

Згідно довідки №25/05 від 25 травня 2022 року за підписом директора ТОВ «Малинське подвір`я» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з 15.08.2019 по 25.05.2022 працював в ТОВ «Мисливське подвір`я» на посаді єгеря. Заборгованість по заробітній платі становить 51139,06 грн. (а.с.15).

Розмір заробітної плати ОСОБА_1 в листопаді 2021 року становив 6000 грн., в грудні 2021 року 6500 грн., в січні 2022 року 6500 грн., в лютому 2022 року 6500 грн., в березні 2022 року - 0 грн., в квітні 2022 року 0 грн. Дохід ОСОБА_1 за шість місяців становив 25500 грн., що підтверджується довідкою про середню заробітну плату від 25.05.2022 (а.с.16).

Мотиви та застосовані норми права.

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Статтею 43 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Згідно з роз`ясненнями, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За діючою в площині цивільного судочинства презумпції винуватості відповідача (на відміну від кримінального судочинства, де діє презумпція невинуватості) тягар доказування лежить саме на відповідачеві. Тим більше, в сфері трудових правовідносин безумовно тягар доказування лежить на роботодавцеві, в якого акумульовано весь обсяг документації, в тому числі фінансового, бухгалтерського характеру щодо фіксації праці позивача і оплати виконаних ним робіт.

Судом встановлено, що розмір заборгованості ТОВ «Мисливське подвір`я» по заробітній платі ОСОБА_1 становить 51139,06 грн., яка на момент розгляду справи не сплачена.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували обставину невиплати позивачу суми повної заборгованості по заробітній платі суду не надано.

У ході судового розгляду не здобуто відомостей про виплату позивачеві відповідачем заборгованості по заробітній платі, як і не встановлено про наявність вини (умислу) позивача у невиконанні трудових обов`язків на підприємстві, що згідно зі статтями 47, 115-116 Кодексу законів про працю України є підставою для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку.

А тому, позовна вимога про стягнення з ТОВ «Мисливське подвір`я» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 51139,06 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки з розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України, така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При обчисленні середнього заробітку слід керуватися ст.27 Закону України «Про оплату праці» та п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно з якими середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, відповідно до п.5 розд. IV порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абз.1 п.8 розд. IV порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.

Відповідно до довідки, видної за підписом директора ТОВ «Мисливське подвір`я» ОСОБА_2 , заробітна плата за фактично відпрацьовані останні два місяці становить 13000,00 грн. (заробітна плата за січень 2022 року 6500 грн. + заробітна плата за лютий 2022 року 6500,00 грн.).

Кількість фактично відпрацьованих, протягом останніх двох календарних місяців робочих днів становить 43днів (кількість робочих днів за березні 2022 року 22 днів + кількість робочих днів за квітень 2022 року 21 день). Оплата в дані місці не проводилася.

Отже, розмір середньої заробітної плати за один робочий день відповідно до абзацу 1 пункту 8 зазначеного вище Порядку розраховується шляхом ділення нарахованої заробітної плати за два останні відпрацьовані календарні місяці (13000 грн.) на число відпрацьованих робочих днів за вказані останні календарні місяці, та відповідно становить 302, 32 грн.

Кількість робочих днів за період з 25.05.2022 року (дата звільнення позивача) по 25.10.2022, становить 107 робочих днів.

Абзацом 1 п. 8 Порядку, встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, отже 302,32 грн. * 107 днів = 32348,24 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 32348,24 грн.

Дана сумаобрахована без урахування податків та інших обов`язкових платежів, що узгоджується із роз`ясненнями, які надані судам у п.6 постанови Пленуму Верхового Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині судового рішення.

Статтею 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судового збору в розмірі 1073,60 грн. на користь позивача за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки та судового збору в розмірі 1073,60 грн. на користь держави за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Керуючись ст.12,76-81,141,258,259,263-265, 280,289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «Мисливськеподвір`я» простягнення заборгованості іззаробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське подвір`я» на користь ОСОБА_1 :

- заборгованість по заробітній платі в розмірі 51139,06 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів;

- середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців в розмірі 32348,24 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське подвір`я» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське подвір`я» на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Мисливське подвір`я», код ЄДРПОУ 34082615, юридична адреса: с. Малинівка Коростенського району Житомирської області по вул. Молодіжна, 4.

Суддя