Ухвала

від 21.06.2023 по справі 359/3855/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 359/3855/23

провадження № 2/753/5458/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши матеріали цивільної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сітістейтсервіс» у квітні 2023 року звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість з оплати комунальних послуг з урахуванням 3% річних та штрафних санкцій.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2023 вказану справу передано для розгляду до Дарницького районного суду м. Києва на підставі ч.1ст.31 ЦПК України, посилаючись на те, що відповідач зареєстрована в Дарницькому районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 .

Справа 19.06.2023 надійшла до Дарницького районного суду м. Києва та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 визначено головуючим суддю Котвицького В.Л.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про помилковість надіслання справи з Бориспільського міськрайонного суду Київської області, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.05.2023, підставою для передачі матеріалів справи на розгляд Дарницького районного суду м. Києва зазначена ч.1 ст. 27 ЦПК України, а саме той факт, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Дарницького районного суду м. Києва.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як убачається з позовної заяви, позивач ставить питання про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з відповідача як власника квартири АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться в Бориспільському районі Київської області.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за комунальні послуги має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 у справі №638/1988/17.

Згідно з висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності, оскільки предметом позову є зобов`язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

Отже, для даного позову визначено виключну підсудність.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Таким чином, враховуючи, що позови про стягнення житлово-комунальних послуг належать до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, при цьому предметом спору є стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до Бориспільського району Київської області, дана позовна заява має бути розглянути за правилами виключної підсудності, оскільки позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а отже Бориспільським міськрайонним судом Київської області визначена помилкова підсудність, в результаті чого справу передано для розгляду до Дарницького районного суду м. Києва.

Згідно положення п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності ) іншого суду.

Враховуючи недопустимість порушення правил щодо виключної підсудності, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд позбавляє сторін провадження права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, суд приходить до висновку про необхідність повернення матеріалів вказаної справи для розгляду до Деснянського районного суду м. Києва, як помилково надісланої.

У даному випадку відсутній спір між судами про підсудність.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353, ч.1 ст.378 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Л. Котвицький