Рішення

від 13.06.2023 по справі 754/171/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/262/23

Справа №754/171/22

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Чвир О.М., звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, в якій просить визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 41,10 кв.м від загальної площі однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» було укладено Попередній договір від 15.12.2012, посвідчений приватним нотаріусом Дерев`янко В.В. зареєстрований в реєстрі за № 5504. Відповідно до умов Договору ТОВ «Континентбуд» зобов`язалось укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) квартири АДРЕСА_2 , а позивач зобов`язалася прийняти та належним чином оплатити її вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору. Згодом, між ТОВ «Континентбуд», ОСОБА_1 та ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» було укладено Договір від 19.06.2014 про заміну сторони у зобов`язанні до Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118 від 05.12.2012, де ТОВ «Континентбуд» замінено на ТОВ «Радуга Сіті ЛТД». У пункті 4 Договору від 19.06.2014 зазначено: «З моменту підписання даного Договору обов`язок Сторона-2 по здійсненню розрахунків за Основним договором виконується на користь Сторона-3 за реквізитами зазначеними у п. 11 Договору: ТОВ «Радуга Сіті ЛТД», 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 39100476, п/р НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 31005». Після укладання вказаного договору, ОСОБА_1 продовжувала здійснювати платежі на вказаний розрахунковий рахунок п/р НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Радуга Сіті ЛТД». В результаті обмірів БТІ, нумерація всіх квартир змінилася, відповідно і номер квартири позивача. Так 02.09.2015 згідно з Актом прийому-передачі для виконання та облаштування квартири АДРЕСА_3 , позивачу було передано квартиру АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 мала намір здійснити черговий платіж за договором, однак у відділенні AT «УкрСиббанку» їй було відмовлено в перерахуванні коштів на рахунок п/р НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Радуга Сіті ЛТД», оскільки його було закрито ТОВ «Радуга Сіті ЛТД» чи змінено, письмовоi відповіді банк не надав. Будь-яких повідомлень про зміну реквізитів ОСОБА_1 не отримувала. Через зазначені обставини, ОСОБА_1 не має можливості виконати умови договору. Таким чином, позивачем сплачено за 41,10 кв.м. Із засобів масової інформації позивачу відомо, що будівництво житлового комплексу «Перлина Троєщини» зупинено, оскільки забудовник самовільно вів будівництво комплексу за відсутності дозвільних документів на будівництво, відкрито кримінальне провадження. Оскільки квартира є оплаченою позивачкою, об`єктами, які після завершення будівництва стають окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнове право на неї.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

09.03.2023 представником позивачки подано клопотання про долучення копії договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118 від 05.12.2012.

У судовому засіданні 20.04.2023 позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

У розгляді справи оголошено перерву до 13.06.2023.

У судове засідання 13.06.2023 позивач та її представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.

Відповідач до суду також не з`явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження, проте судова повістка повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що на поштовому повідомленні проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що повістку вручено відповідачеві та він є повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, який повідомлений належним чином та не повідомив суду причини своєї неявки.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

15 грудня 2012 року між ТОВ «Континентбуд» та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір, посвідчений приватним нотаріусом Дерев`янко В.В. зареєстрований в реєстрі за № 5504, відповідно до умов якого сторони зобов`язуються, в строки встановлені даним Попереднім договором, укласти договір купівлі-продажу (далі - «Основний договір»), відповідно до якого Сторона-1 (ТОВ «Континентбуд») зобов`язується передати у власність окрему квартиру, характеристики якої вказані в п. 1.4. розділу 1 цього Попереднього договору в житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_5 (позивач) зобов`язується прийняти у власність Об`єкт та належним чином оплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 Попереднього договору (п. 1.1).

Згідно з пунктом 1.2 Попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та виконання Основного договору, яке встановлене пунктом 1.1 розділу 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказаного зобов`язання Сторони визначають у окремому договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Згаданий договір про забезпечення виконання зобов`язань Сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладенням цього Попереднього договору.

У п. 1.3. Попереднього договору сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом другого кварталу 2013 року.

Пунктом 1.4. Попереднього договору сторони визначили характеристику об`єкта: секція - 2, поверх - 2, номер квартири - 118, кількість кімнат - 1, загальна площа - 49,13 кв.м.

Також, 15 грудня 2012 року між сторонами було укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118, яким визначено, що для підтвердження зобов`язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором щодо укладення та виконання договору купівлі-продажу (далі - «Основний договір»), та забезпечення виконання таких зобов`язань, Сторона-2 (позивач) сплачує Стороні-1 (ТОВ «Континентбуд») суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього Договору. Вказана сума коштів буде, після її належної сплати Стороною-2 за даним договором, зарахована до платежів за Основним договором у момент укладення такого Основного договору (п. 1.1).

Пунктом 2.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань Сторони домовилися, що платіж за цим договором сплачується Стороною-2 на поточний рахунок Сторони-1 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Піреус банк МКБ» м. Київ, МФО 300658.

Згідно з пп. 2.2.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань Сторона-2 зобов`язується сплатити Сторонi-1 суму коштів у національній валюті України на день укладання цього Договору становить 368475,00 грн. Вартістю 1 (одного) квадратного метра складає 7500,00 грн.

Також п. 2.3 Договору про забезпечення виконання зобов`язань визначено, що сума коштів, яка має бути сплачена Стороною-2 до 10.05.2013 становить 185 000,00 грн.

26.04.2013 між позивачкою та ТОВ «Континентбуд» підписано додаток до Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118 від 05.12.2012, яким сторони визначили, що вартість 1 (одного) квадратного метра з 01.05.2013 становить 8300,00 грн. Також сторони встановили строк та суму внесення щомісячних платежів з 10.05.2013 по 10.04.2018.

19 червня 2014 року укладено Договір про заміну сторони у зобов`язанні до Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118 від 05.12.2012, за яким позивачка надала згоду на заміну ТОВ «Континентбуд» на ТОВ «Радуга Сіті ЛТД», а положення даного договору застосовуються до правовідносин та зобов`язань сторін за основним договором незалежно від моменту їх виникнення.

02 вересня 2015 року між позивачкою та відповідачем було підписано акт прийому-передачі для виконання та облаштування квартири АДРЕСА_3 , за яким на підставі Договору про участь у будівництві від 25 березня 2014 року № 25-03/14 Сторона-1 передає Стороні-2 на підставі укладеного попереднього договору від 15.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев`янко В.В. та зареєстрованого у реєстрі правочинів під № 5504, квартиру за номером АДРЕСА_6 , Житловий комплекс «Перлина Троєщини». Сторона-2 приймає за даним Актом квартиру (виключно для виконання ремонтних робіт та облаштування) побудовану згідно з існуючими будівельними нормами і відповідно до попереднього договору та додаткових угод а саме: секція - 2, поверх - 2, номер квартири згідно з технічним паспортом - 126, кількість кімнат - 1, загальна площа - 49,5 м.кв.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118 від 05.12.2012 сплатила 343 301,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 20-39).

Позивач вказує, що не змогла здійснити черговий платіж, оскільки відповідачем було змінено реквізити для оплати, які останній їй не повідомив. Основний договір купівлі-продажу між сторонами не був укладений.

Оскільки відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття майнові права, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга статті 3 Закону).

Верховним Судом України у постанові № 6-168цс12 від 30.01.2013 визначено майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 12 листопада 2014 року (справа № 6-129цс14).

Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що особа має змогу ставити питання про визнання за нею майнового права на спірну квартиру (право очікування) за умови укладання між сторонами основного договору, на підставі якого буде передаватися новостворене майно (спірна квартира) та за умови сплати позивачем усієї вартості останнього.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зазначив, що поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1 (див. Broniowski v. Poland, N 31443/96, пар. 98).

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що заявник може заявляти про порушення статті 1 Першого протоколу тільки в тій мірі, в якій оскаржувані рішення стосуються його або її «майна» в сенсі цього положення. «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (див. рішення у справі «Копескі проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia), що наводилося вище, п. 35). «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія і повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судове рішення (там само п. 49).

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, позивач виконав свої зобов`язання за Попереднім договором, від 15.12.2012, посвідченим приватним нотаріусом Дерев`янко В.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 5504, та за Договором про забезпечення виконання зобов`язань № 1/2/118 від 05.12.2012 на суму 343301,00 грн., а саме з 15.12.2012 по 01.05.2013 позивачем сплачено 204601,00 грн., з 01.05.2013 по 20.05.2016 - 138700,00 грн., що складає 43,99 м.кв. площі квартири, яка є об`єктом договору між сторонами.

Проте, станом на час розгляду справи судом, будівництво об`єкту нерухомості розташованого в об`єкті капітального будівництва житлової прибудови з вбудовано -прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_7 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010, не здійснено, що порушує права позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що «13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування».

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання майнового (речового) права за ОСОБА_1 саме в межах заявлених позовних вимог (щодо заявлених 41,10 кв.м., а не 43,99 кв.м.).

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на фактично оплачені квадратні метри у розмірі 41,10 кв.м. від загальної площі однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:62:017:0010.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радуга Сіті ЛТД» - ЄДРПОУ 39100476, адреса: м. Київ, пр. Г. Гонгадзе, 11, кв. 88.

Повний текст рішення складено 22.06.2023.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК