Ухвала

від 01.06.2023 по справі 216/2504/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1368/23 Справа № 216/2504/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_6

захисника (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_7

підозрюваного (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Знам`янка Кіровоградської області, громадянина України, працюючого на посаді директора в ТОВ «НІКА-ГРАНД», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 та застосовано до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 липня 2023 року включно.

Визначено для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 , обов`язків, передбачених цим Кодексом, заставу в розмірі 313 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 840 000 гривень, та покладено на останнього відповідні обов`язки у разі внесення застави.

Рішення суду обґрунтовано тим, що підозра у вчиненні ОСОБА_10 злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України підтверджується наданими матеріалами. ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, працевлаштований, мешкає не за місцем реєстрації, не перебуває у зареєстрованому шлюбі та не має утриманців, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та виїжджав до Республіки Польща, де постійно мешкає його двоюрідна сестра.

Враховуючи викладене, а також те, що у підозрюваного відсутні достатньо міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, слідчий суддя прийшов до висновку, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, крім того, враховуючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або незаконно впливати на посадових осіб виконкому Криворізької міської ради, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , соціальний та майновий стан останнього, розмір можливих процесуальних витрат, вбачається можливим визначити розмір застави на рівні, який перевищує встановлені межі, а саме 313 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , з покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висунута підозра за ч.5 ст. 191 КК України є необґрунтованою та склад даного правопорушення відсутній в діях ОСОБА_11 .

Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не обґрунтовано, оскільки підозрюваним було надано копії первинної бухгалтерської документації в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тому ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не доведено.

Також станом на сьогодні органом досудового розслідування вже допитаний представник потерпілого та проведено судову економічну експертизу, тому ризик незаконного впливу на представника потерпілого, експертів у цьому провадженні відсутній.

Апелянт також вважає необґрунтованим висновок слідчого судді про наявність ризику у вигляді можливості підозрюваного переховуватись від органі досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_10 виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, за першим викликом з`являється до слідчого, прокурора та суду. Крім того, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, виїзд чоловіків призовного віку за межі території України заборонено, що свідчить про неможливість перетину державного кордону з метою переховування.

Захисник вказує, що ОСОБА_8 має постійне місце роботи, зареєстроване місце проживання, де характеризується позитивно. Проживає разом з батьками, які потребують опіки. Сам підозрюваний має незадовільний стан здоров`я хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ ст., неодноразово лікувався у неврологічних відділеннях закладів охорони здоров`я, мав ускладнення у виді гіпертонічного кризу.

Крім того захисник зазначає, що кримінальне провадження розслідується слідчим Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в той час, коли злочин, що інкримінується ОСОБА_8 , вчинено у м. Знамянка Кіровоградської області. Отже, на думку адвоката, з клопотанням про застосування запобіжного заходу звернулась неуповноважена службова особа з порушенням правил визначення територіальної підслідності.

Заслухавши доповідь головуючого судді, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідностідо ч.1,п.5ч.2ст.183КПК Українитримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів убачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується договором №358 від 25.08.2022 року предметом якого є виготовлення товарів на виконання заходів по обороні міста, 35810000-5 індивідуальне обмундирування (Костюм зимовий, вітро-вологозахисний), укладеним між виконавчим комітетом Криворізької міської ради (ЄДРПОУ 04052169) та ТОВ «Ніка-гранд» (ЄДРПОУ 43880728) з додатком (специфікація) та додатковими угодами, рахунками фактурами на оплату товару, платіжними дорученнями, видатковими накладними до договору № 358 від 25.08.2022, висновком судово-економічної експертизи № 13-23 від 26.04.2023 судового експерта ОСОБА_12 , постановою про залучення потерпілої сторони-виконкому Криворізької міської Ради, протоколом допиту в якості представника потерпілої сторони (юридичної особи) ОСОБА_13 , іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Здійснюючи оцінку наданих стороною обвинувачення доказів за своїм внутрішнім переконанням слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою такою мірою, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується, а наданих суду матеріалів на даній стадії досудового розслідування достатньо для того, щоб переконатись в обґрунтованості попередньої кваліфікації дій підозрюваного.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Крім цього, у справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) Європейський суд з прав людини зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).

Європейський суд з прав людини визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вірно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а ризики, передбачені п.п.1,2,3 ч.1 ст. 177 КПК України, об`єктивно існують.

Так, слідчий суддя зазначив, що у підозрюваного відсутні достатньо міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, а тому він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, крім того, враховуючи тяжкість покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на посадових осіб виконкому Криворізької міської ради, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Апеляційний суд цілком погоджується із встановленими слідчим суддею обставинами, та підтримує позицію суду першої інстанції про те, що для запобігання вищезазначеним ризикам необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним, а тому посилання сторони захисту на безпідставність зазначених слідчим у клопотанні та встановлених судом ризиків не підлягають задоволенню.

Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при постановленні ухвали врахував дані,які характеризують підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , і міру покарання, яка передбачена за нього у виді позбавлення волі, та з метою запобігти встановленим ризикам судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тож, доводи захисника щодо неврахування судом характеризуючих його підзахисного даних, зазначених в апеляційній скарзі, є безпідставними та не впливають на обгрунтований висновок слідчого судді в цій частині. До того ж, дані обставини існували і на момент вчинення останнім кримінального правопорушення, проте жодним чином не виступили стримуючим фактором у поведінці підозрюваного.

Що стосується посилання захисника на те, що кримінальне провадження розслідується Криворізьким РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в той час, коли злочин, що інкримінується ОСОБА_8 , вчинено у м. Знамянка Кіровоградської області, у зв`язку з чим наявне порушення територіальної підслідності, колегія суддів вважає його безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Як витікає з матеріалів клопотання, в умовах дії воєнного стану, в період часу з 01 вересня 2022 року по 09 жовтня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння частиною бюджетних коштів, ОСОБА_8 будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись у невстановленому місці, достовірно знаючи, що грошові кошти, які перераховані на банківський рахунок НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Ніка-гранд» (ЄДРПОУ 43880728) призначенні для виготовлення та поставку товару - індивідуальне обмундирування (Костюм зимовий, вітро-вологозахисний) відповідно до договору №358 від 25.08.2022 року, діючи умисно, із корисливих мотивів, шляхом проведення обізнаних та усвідомлюючи активних дій, всупереч встановлених умов договору, перевів на власні банківські рахунки, отримав в касі банку та зняв з банкоматів грошові кошти в сумі 840 000, 00 гривень, які призначалися для виготовлення та пошиву індивідуального обмундирування, таким чином, здійснив заволодіння частиною бюджетних коштів, розпорядником яких був виконавчий комітет Криворізької міської Ради.

Тобто, ОСОБА_8 вчинив інкриміновані йому дії з 01 вересня 2022 року по 09 жовтня 2022 року, знаходячись у невстановленому місці, а відтак, оскільки місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Досудове розслідування даного кримінального провадження №42022042080000154 від 24.11.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України здійснюється СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, процесуальне керівництво забезпечує Криворізька центральна окружна прокуратура, а тому у зверненні органу досудового розслідування з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 не вбачається ознак порушення територіальної підсудності, на що є посилання у поданій захисником ОСОБА_7 апеляції.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обгрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4