УКРАЇНА
Житомирський апеляційнийсуд
Справа №272/111/22 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.
Категорія 21 Доповідач Трояновська Г. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Григорусь Н.Й., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 272/111/22 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Шевченківське" про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення
за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Шевченківське» на заочне рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Чуб І.А. у смт Андрушівці,
в с т а н о в и в:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила повернути із фактичного володіння та користування 698 га, кадастровий номер 1820310100:05:000:0244, яка розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області та належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,37 га, кадастровий номер 1820310100:05:000:0243, яка розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області.
В обгрунтування позовних вимог вказала, що вона є власником земельної ділянки площею 2,37 та, кадастровий номер 1820310100:05:000:0243, яка розташована на території м. Андрушівка, Андрушівського району Житомирської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2016 року та земельної ділянки площею 2,3698 та, кадастровий номер 1820310100:05:000:0244, яка розташована на території м. Андрушівка, Андрушівського району Житомирської області, що належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2016 року. В січні 2019 року їй стало відомо, що на її земельні ділянки зареєстровано право оренди на підставі договорів оренди земельних ділянок від 08.08.2017 року укладених, нібито, між нею та СФГ «Шевченківське» в особі директора Рудюка П.М. строком на 15 років та зареєстрованих державним реєстратором Попіль В.В. 11.08.2017 року за № 21890401 та 11.08.2017 року за № 21889377. Зазначила, що вказані договори із відповідачем вона не укладала, договори підписані від її імені іншою особою. Також в договорах є виправлення в частині строку дії договору замість п`ять років, виправлено на п`ятнадцять. В подальшому позивач звернулась до СФГ «Шевченківське» з вимогою розірвання договору оренди і повернення земельної ділянки, але відповідач відмовив в поверненні земельної ділянки. Виходячи із наведеного вказала, що на даний час не може вільно володіти, користуватись та розпоряджатися вищевказаними земельними ділянками, оскільки фактично вказані земельні ділянки без жодної правової та законної підстави зайняв відповідач, тому просила задовольнити її позовні вимоги.
Заочним рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2022 року позов задоволено. Витребувано у СФГ "Шевченківське" та повернуто ОСОБА_1 належну їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 350 земельну ділянку площею 2,3698 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:05:000:0244, яка розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області. Витребувано у СФГ "Шевченківське" та повернуто ОСОБА_1 , належну їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.04.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 351 земельну ділянку площею 2,37 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820310100:05:000:0243, яка розташована на території Андрушівської міської ради Житомирської області. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, СФГ «Шевченківське» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що місцевий суд не дослідив та не взяв до уваги те, що позивачем приховано той факт, що сторонами умови спірних договорів оренди виконувалися на протязі декількох років. Заперечень зі сторони позивача щодо умов договорів не надходило. Відповідач використовував землю згідно умов договору, а позивач вчасно та регулярно отримував орендну плату за використання земельних ділянок.
В суді апеляційної інстанції представник СФГ «Шевченківське» Рудюк П.М. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви та рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 2,3698 га, кадастровий номер 1820310100:05:000:0244, та площею 2,37 га, кадастровий номер 1820310100:05:000:0243, які розташовані на території Андрушівської міської ради Житомирської області на підставі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 04.04.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 350, 351 (а.с. 11-12).
Згідно умов договорів оренди від 08.08.2017 ОСОБА_1 передала вказані вище земельні ділянки в строкове платне користування СФГ «Шевченківське» (а.с. 7-10).
Звертаючись із цим позовом до суду, ОСОБА_1 зазначила, що вказані Договори оренди від 08.08.2017 року з СФГ"Шевченківське" вона не підписувала.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 21.10.2021 року у справі №272/239/19 встановлено, що відповідно до висновку експерта Житомирського відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Опанюк І.В. за результатами проведення судово почеркознавчої експертизи від 29.04.2020, яку було призначено на підставі ухвали Андрушівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2020 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 : - у графі Орендодавець розділу Реквізити сторін Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Шевченківське щодо земельної ділянки загальною площею 2,37 га, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:05:000:0243;- у графі Орендодавець розділу Реквізити сторін Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Шевченківське щодо земельної ділянки загальною площею 2,3698 га, кадастровий номер земельної ділянки 820310100:05:000:0244 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_1 : - у графі Орендодавець розділу Реквізити сторін Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Шевченківське щодо земельної ділянки загальною площею 2,37 га, кадастровий номер земельної ділянки 1820310100:05:000:0243;- у графі Орендодавець розділу Реквізити сторін Договору оренди земельної ділянки від 08 серпня 2017 року, укладеному між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Шевченківське щодо земельної ділянки загальною площею 2,3698 га кадастровий номер земельної ділянки 20310100:05:000:0244 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.71-73).
Задовольняючи позовнівимоги,суд першоїінстанції дійшов висновку, що спірні Договори оренди земельних ділянок від 08.08.2017 року є неукладеними, тому суд для усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, задовольнив її позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права уразі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є, перш за все, вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьоюстатті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочинує підставою для визнання такого правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті,а правовідносини за ним - не виникли.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).
Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. У частині другій цієїстаттівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору,а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі ? це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У частині першій статті 14 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження№ 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановівід 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження 14-79цс21) не знайшовши підстав для відступу від висновків викладених у постановівід 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).
Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тією обставиною, що не укладала з
відповідачем договорів оренди земельних ділянок від 08.08.2017. Вказані обставини підтверджуються рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2021 року, що має преюдиційне значення у цій справі в розумінні Верховного Суду, який виклав відповідну думку у своїй постанові від 20 січня 2022 року у справі № 760/15616/18.
Отже, договори оренди землі від 08.08.2017 є неукладеними.
Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Судуу справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) від 26.10.2022, зробила висновок, щосуду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.
У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до положень ч.3 статті 12 та ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, належних та допустимих доказів отримання орендної плати ОСОБА_1 від СФГ «Шевченківське» матеріали справи не містять.
З огляду на наведене не можна говорити про фактичне укладення договору оренди.
Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки факт укладення договорів оренди між сторонами не підтверджено належними доказами.
Посилання СФГ «Шевченківське» в апеляційній скарзі на те, що договори оренди були фактично укладені, оскільки підприємство регулярно платило позивачу орендну плату не заслуговують на увагу, оскільки не є доведеними в розумінні положень ст. ст. 79-81 ЦПК України належними доказами.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині цієї постанови.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Шевченківське» залишити без задоволення.
Заочне рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22.06.2023.
Головуючий Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2023 |
Оприлюднено | 26.06.2023 |
Номер документу | 111715292 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Трояновська Г. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні