Ухвала

від 22.06.2023 по справі 308/9989/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9989/23

1-кс/308/2602/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000116 від 16.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, погоджене процесуальним прокурором прокурором відділу Закарпатської обласної ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000116 від 16.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, погоджене процесуальним прокурором прокурором відділу Закарпатської обласної ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42023070000000116 від 16.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Як вказано у клопотанні, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, було встановлено, що керівник комунального підприємства «Парк культури та відпочинку «Під замком» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 37580819) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно із своїми заступниками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , також залучивши бухгалтера вищезазначеного комунального підприємства ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка здійснювала нарахування виплат фіктивним працівникам, та заручившись підтримкою керівника Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , налагодили протиправний механізм з привласнення бюджетних коштів.

Протиправний механізм полягає в нарахуванні заробітних виплат та премій особам, які фіктивно працюють у вказаному комунальному підприємстві та начебто виконують покладені на них функціональні обов`язки.

Кількість фіктивно працевлаштованих становить близько 80 осіб, а середня заробітна виплата становить 12 тис. грн., що завдає збитків місцевому бюджету близько до 1 млн. грн. в місяць.

До слідчого управління ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали виконаного доручення з оперативного підрозділу УСБУ в Закарпатській області за №58/5/2-957 від 09.06.2023 в яких зазначено, що керівник комунального підприємства «Парк культури та відпочинку «Під замком» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 37580819) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути прямо причетним до вищевказаного кримінального правопорушення, а тому, з метою перевірки причетності останнього до вчиненого кримінального правопорушення, відшукання речових доказів, за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно провести санкціонований обшук.

В ході виконання слідчих (розшукових) дій, оперативними працівниками УСБУ в Закарпатській області встановлено, що окремі громадяни України, які отримували заробітну плату в комунальному підприємстві «Парк культури та відпочинку «Під замком» Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 37580819), однак в той же час перебували за межами Закарпатської області та території України, а саме: ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 .

Слідчий зазначає, що 19.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від №1-кс/308/2534/23 від 16.06.2023 за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено чорнові записи на шести аркушах, записник синього кольору з чорновими записами, копії документів з чорновими записами на п`ятдесят сім аркушах, планшет марки «Apple iPad», сірого кольору.

При цьому у клопотанні вказано на те, що Захід забезпечення кримінального провадження тимчасове вилучення майна, застосований, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

У клопотанні вказано на те, що зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт.

При обґрунтуванні клопотання слідчий посилається на абз.2 ч.1 ст.170КПК України, абз.2 ч.1 ст.170, п. 1 ч. 2 ст. 170, ч 3. ст. 170 КПК України.

При цьому слідчий зазначає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети та документи є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям,зазначеним устатті98КПК України(вониє матеріальніоб`єкти,які моглизберегти насобі слідизлочину,містять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження).У зв`язкуіз цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

У клопотанні вказано на те. що накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів .

Слідчий зазначає,що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин подій вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме та уникнення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

У клопотанні вказано на те, що чорнові записи на шести аркушах, записник синього кольору з чорновими записами, копії документів з чорновими записами на п`ятдесят сім аркушах, планшет марки «Apple iPad», сірого кольору, згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України, тому має значення у кримінальному провадженні, як речовий доказ.

Як вказує слідчий, з огляду на викладене, виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Так,керуючись ст.ст.40,131-132,167-168,170-173КПК України,слідчий проситьслідчого суддю:накласти арешт на майно, яке 19.06.2023 тимчасово вилучене в ході обшуку за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чорнові записи на шести аркушах; записник синього кольору з чорновими записами; копії документів з чорновими записами на п`ятдесят сім аркушах; планшет марки «Apple iPad», сірого кольору.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. При цьому подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить таке задоволити.

Власник майна, його захисник в судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістомч.1ст.170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до абз.1 ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу….

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешттимчасововилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Слідчий суддя встановив, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42023070000000116 від 16.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно клопотання 19.06.2023 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від №1-кс/308/2534/23 від 16.06.2023 за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено чорнові записи на шести аркушах, записник синього кольору з чорновими записами, копії документів з чорновими записами на п`ятдесят сім аркушах, планшет марки «Apple iPad», сірого кольору.

Разом із тим належного обґрунтування щодо того, що вказані вилучені речі відповідають ст. 98 КПК України, матеріали клопотання не містять.

Так, слідчий лише зазначає, що чорнові записи на шести аркушах, записник синього кольору з чорновими записами, копії документів з чорновими записами на п`ятдесят сім аркушах, планшет марки «Apple iPad», сірого кольору, згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України, тому має значення у кримінальному провадженні, як речовий доказ.

Таким чином обґрунтування клопотання зводиться до того, що слідчим наведено норми КПК та формально вказано що вилучені речі відповідають вимогам 98 КПК України.

Слід зазначити, що відповідно ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Окрім того, слід наголосити на тому, що згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 64-2 КПК України третьоюособою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбаченихпунктами 2,3,4частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У клопотанні слідчий, як на підставу накладення арешту на майно, вказує що зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт.

Разом із тим, у вказаному кримінальному провадженні, згідно долученого витягу з ЄРДР, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

При виникненні питання про обмеження права власності у кримінальному провадженні, особа, яка не є підозрюваною, набуває статусу третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт.

При цьому, згідно клопотання про арешт майна до слідчого судді звернувся саме слідчий, що суперечить вимогам ч. 2ст. 64-2 КПК України.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що в цьому кримінальному провадженні на час звернення до слідчого судді відсутні підозрювані та юридичні особи, щодо яких здійснюється провадження, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, вважається майном третьої особи, а тому з клопотанням про його арешт, відповідно дост. 64-2 КПК України, повинен звертатися виключно прокурор.

Звернення з клопотанням про арешт майна неналежною особою може в подальшому призвести до визнання доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, недопустимими.

З огляду на викладене слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання про арешт майна, подано без додержання вимог ст.171 КПК України.

Відповідно до положень ч.6 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотанняпрокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023070000000116 від 16.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, погоджене процесуальним прокурором прокурором відділу Закарпатської обласної ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1