Рішення

від 22.06.2023 по справі 160/8618/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Справа № 160/8618/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватної фірми "ЗЕВС" про стягнення коштів,-

УСТАНОВИВ:

25.04.2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватної фірми "ЗЕВС" (з урахуванням уточненої позовної заяви від 17.05.2023р. вх..№ 40665/23), в якому просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС» (ЄДРПОУ 20224227) до бюджету у розмірі 860, 71 гри. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в інтегрованих картках платника податку у відповідача обліковується податковий борг по єдиному податку в розмірі 860,71 грн. На момент подачі позову вказаний борг не сплачений, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

24.05.2023р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що до спірних правовідносин не застосовуються строки давності, визначені ст.102 ПК України, оскільки її положення не регулюється строків давності для звернення до суду з позовною вимогою про стягнення пені, нарахованої відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, так як вказане у позовній заяві є бездіяльністю податкового органу, та не є рішенням щодо нарахування санкцій або донарахування податків. Отже, строк звернення до суду із таким позовом становить шість місяців, і почав обчислюватись з 30.07.2018року. Позивач був обізнаний про існування рішення ППР № 0096845530 від 27.11.2019р., оскільки саме в цьому періоді його застосував при самостійному обчисленні, декларовані і сплаті податків. Звернення Позивача з адміністративним позовом до суду щодо стягнення боргу та пені в сумі - 860,71 грн. був нарахований на борг минулих років. Термін сплати сплив 18.01.2020р., отже стягнення заборгованості має здійснюватися з дотримання строків, встановлених законодавством.

13.06.2023р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій наведено доводи щодо строку звернення до суду.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд доходить наступних висновків.

На обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Приватне підприємство фірма «ЗЕВС» (ЄДРПОУ 20224227).

У Приватного підприємства фірми «ЗЕВС» обліковується податковий борг на загальну суму 860,71 грн., згідно з:

-податковим повідомленням - рішенням форми «Ш» № 0096845530 від 27.11.2019р. на суму 200,00 грн. термін сплати 18.01.2020р.;

-пені на загальну суму 660, 71 грн., нарахованої на борг минулих років згідно ст. 129 Податкового кодексу України згідно з:

-податковою декларацією № 34990 від 30.07.2018р. з терміном сплати 20.08.2019р. на суму 134, 51 грн.;

-податковою декларацією № 34990 від 30.07.2018р. з терміном сплати 29.02.2020р. на суму 79, 82 грн.;

-податковою декларацією № 41883 від 08.11.2018р. з терміном сплати 29.02.2020р. на суму 238, 38 грн.;

-податковою декларацією № 13324 від 08.02.2019р. з терміном сплати 29.02.2020р. на суму 188, 31 грн.;

-податковою декларацією № 22813 від 08.05.2019р. з терміном сплати 29.02.2020р. на суму 19, 69 грн.

Розрахунок податкового боргу: 200, 00 грн. (ППР № 0096845530 від 27.11.2019р.) + 660, 71 грн. (пеня згідно ст. 129 Податкового кодексу України) = 860,71 грн.

Відповідно до вимог ст. 59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 03.09.2018р. №93994-17/03 форми «Ю», яка була повернута з позначкою поштового відділення «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до положенням п.59.5. ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з Приватної фірми "ЗЕВС" .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового боргу відповідачем у встановлений податковим законодавством строки не сплачена.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд окремо хоче зазначити наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID- 19) від 13.05.2020 № 591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний, день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».

Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Зазначена позиція узгоджується з висновками викладеними в постанові Другого апеляційного суду від 19.02.2021 р. по справі 440/2825/20 та в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 28,04.2021 по справі 200/1934/21-а, а також в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 по справі №160/13346/22.

Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-19» від 09.12.2020р. №1236 з змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23,12.2020 № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, №405 від 21.04.2021, № 445 від 28,04.2021. № 474 від 14.05.2021,№ 551 від 02.06,2021, №583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, № 677 від 29.06.2021, №787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021,№ 889 від 18.08.2021, № 954 від 13.09.2021, №981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від11.10.2021, №1096 від 20.10.2021, №1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021,, № 1240 від24.11.2021, №1246 від 02.12.2021, №1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 1.2.01.2022, № 140 від 09.02,2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022,№ 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, відповідно до статті 29 ЗУ «Про захист від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-19 (далі СОVID-19), до 30.06.2023р на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (Офіційний вісник України,2020р,, №23,ст. 896,№30,ст,1061), від 20.05.2020р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2»(Офіційний вісник України,2020р., №43, ст.1394,№52,ст.1626) та від 22.07.2020р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2»(Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст. 102 ПК України - зупиняється.

Також, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022р.; із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022р., №2260-ІХ від 12.05.2022р.

Відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на ЗО діб.

Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвлини 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 15.08.2022 №2500-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин ЗО хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введенного в Україні - зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Одночасно суд зазначає, що строк звернення податковго органу до суду з позовом до стягнення податкового боргу становить 1095 днів та регулюється ПК України, а не КАС України.

Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України у листі 05.07.2011 № 945/11/13-11.

Зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що правильність спрямування контролюючим органом грошових коштів у відповідності до вимог статті 87 ПК України має бути перевірена судом в межах позову про стягнення боргу.

Оскільки податковий борг позивача є не погашеним, то суд задовольняє позовні вимоги.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська,17А,м.Дніпро,49600, і.к. 44118658) до Приватної фірми "ЗЕВС" (пров. Травневий, буд.2, м. Камянське, 51909, і.к. 20224227) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕВС» (ЄДРПОУ 20224227) до бюджету у розмірі 860,71 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін