Рішення

від 22.06.2023 по справі 380/6318/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6318/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп про стягнення податкового боргу, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул. Стрийська, 35 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп код ЄДРПОУ 39088669, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул.Городоцька, 222 (далі відповідач; ТзОВ Вест Білдінг Груп), в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 97894,18 грн.

Ухвалою від 04.04.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Ухвалою від 14.06.2023 суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 19.06.2023 суд продовжив розгляд справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом, яка складається податку додану вартість, з податку на прибуток та з транспортного податку. На теперішній час суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки відповідач не вживає жодних заходів для погашення податкових зобов`язань, позивач вважає, що існують достатні підстави для стягнення з нього до бюджету таку заборгованість.

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 04.04.2023 направлено на адресу відповідача.

24.05.2023 до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причини невручення за закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17.

Таким чином, належно повідомлений відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 21.03.2018 №35166-17.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про суму податкового боргу платника податків від 23.02.2023 №2094/5/13-01-13-02 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 97894,18 грн, яка складається з податку на додану вартість (41887,78 грн), податку на прибуток (6006,40 грн) та транспортного податку (50000,00 грн).

У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановив суд, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу від 21.03.2018 №35166-17.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про суму податкового боргу платника податків від 23.02.2023 №2094/5/13-01-13-02 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 97894,18 грн.

Суд встановив, що така заборгованість складається з:

- податку на додану вартість у розмірі 41887,78 грн (підстава виникнення податкова декларація з податку на додану вартість №9306730550 від 16.01.2019 на суму 35632,78 грн; податкове повідомлення-рішення №0052565112 від 10.07.2019 на суму 170,00 грн; податкове повідомлення-рішення №004525112 від 20.06.2019 на суму 6000,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9054973558 від 17.03.2020 на суму 85,00 грн);

- податку на прибуток у розмірі 6006,40 грн (підстава виникнення податкова декларація з податку на прибуток №9153765685 від 25.07.2018 на суму 2556,00 грн; податкова декларація з податку на прибуток №9246268299 від 09.11.2018 на суму 1476,00 грн; податкова декларація з податку на прибуток №9309955297 від 07.02.2019 на суму 1 944,00 грн; податкове повідомлення-рішення №951/13-01 від 24.11.2020 на суму 17,19 грн. Та згідно зі зворотним боком облікової картки платника пеня на суму 13,21 грн);

- та транспортного податку у розмірі 50000,00 грн (підстава виникнення податкова декларація з транспортного податку №9016339389 від 09.02.2018 на суму 50000,00 грн).

Станом на день розгляду справи доказів податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень в судовому чи адміністративному порядку відповідач не надав.

Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 97894,18 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТзОВ Вест Білдінг Груп до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у розмірі 97894,18 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп (код ЄДРПОУ 39088669, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, 222) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у розмірі 97894 (дев`яносто сім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 18 коп.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.