Рішення

від 22.06.2023 по справі 380/3971/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3971/23

провадження № П/380/4010/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «ЛІМ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство «ЛІМ» (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 1А, с. Товмач, Львівський район, Львівська область, 80406; код ЄДРПОУ 30542536) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 09.12.2022 № 7819202/30542536 про відмову у реєстрації податкової накладної №41 від 19.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «ЛІМ» №41 від 19.10.2022 датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 09.12.2022 № 7820510/30542536 про відмову у реєстрації податкової накладної №45 від 20.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «ЛІМ» №45 від 20.10.2022 датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022. Податковим органом вказані податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Позивач зазначає, що після подання ним письмових пояснень та додаткових документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, відповідачем було прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області не зазначено, які саме документи згідно з вичерпним переліком необхідно надати позивачу для перевірки, і які були б достатні для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відтак, вважає спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, тому просить суд такі скасувати.

Ухвалою судді від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

31.03.2023 від представника відповідачів на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до рішень комісії ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2022 №7819202/30542536, від 09.12.2022 №7820510/30542536, відмовлено у реєстрації податкових накладних №41 від 19.10.2022, №45 від 20.10.2022 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків). Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а перелік документів, наданий на розгляд комісії регіонального рівня не відповідав переліку документів, визначеному Постановою №1165, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних. Враховуючи вищенаведене, вважає, що у Головного управління ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому такі є правомірними.

07.04.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторно викладено обґрунтування позовної заяви.

Ухвалою судді від 22.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про перехід в загальне позовне провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Фермерське господарство «ЛІМ» (код ЄДРПОУ 30542536) зареєстроване у встановленому законодавством порядку, як юридична особа 11.10.1999; основним видом діяльності згідно КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Окрім цього, додатковим видом діяльності позивача є: 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 02.20 Лісозаготівлі; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.81 Виробництво цукру; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «ЛІМ» та ТОВ «ОВОЧІ-ФРУКТИ» уклали договір поставки №1/10/22 від 10.10.2022, відповідно до умов якого ФГ «ЛІМ» зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця овочеву продукцію: моркву, картоплю, буряк столовий, цибулю (далі - Товар), а ТОВ «ОВОЧІ-ФРУКТИ» зобов`язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно з п. 2.4. згаданого Договору покупець здійснює передоплату за замовлену ним партію товару.

19.10.2022 ТОВ «ФРУКТИ-ОВОЧІ» на виконання умов Договору здійснило передоплату за замовлену партію товару в розмірі 96000,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №556 від 19.10.2022 та банківської виписки від 19.10.2022.

20.10.2022 ТОВ «ОВОЧІ-ФРУКТИ» на виконання умов Договору здійснило передоплату за замовлену партію товару в розмірі 200000,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №562 від 21.10.2022, №570 від 25.10.2022, №575 від 27.10.2022, №687 від 10.11.2022, №688 від 11.11.2022, №698 від 15.11.2022 та банківської виписки від 20.10.2022.

Водночас, за правилом першої події дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022.

В подальшому платник податку отримав квитанції від 15.11.2022 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до тексту яких документ (податкову накладну) прийнято, однак реєстрація зазначених вище податкових накладних зупинена.

Підставою зупинення реєстрації таких податкових накладних зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0703, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надіслав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №5 від 24.11.2022 та №7 від 25.11.2022.

Так, до повідомлення №5 від 24.11.2022 позивач долучив на власний розсуд наступні копії документів: договір поставки № 1/10/22 від 10.10.2022; видаткова накладна № 556 від 19.10.2022; банківська виписка від 19.10.2022; податкова накладна №41 від 19.10.2022; квитанція до ПН № 41 від 19.10.2022; таблиця даних платника податків на додану вартість; квитанція № 2 до Таблиці даних платника податків на додану вартість; рішення про врахування таблиці № 7628701/30542536 від 14.11.2022; довідка про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи від 27.06.2022 № 4526/АП/13-01-18-09; копія звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році; квитанція про прийняття звіту ф.29-сг; копія звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року; квитанція про прийняття звіту ф.4-сг; копія звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур станом на 01 листопада 2022 року (форма 37-сг); квитанція про прийняття звіту ф.37-сг; штатний розпис.

До повідомлення №7 від 25.11.2022 позивач долучив на власний розсуд наступні копії документів: договір поставки № 1/10/22 від 10.10.2022; рахунок на оплату № 20/1 від 20.10.2022; видаткові накладні № 562 від 21.10.2022, № 570 від 25.10.2022, № 575 від 27.10.2022, № 687 від 10.11.2022, № 688 від 11.11.2022, № 698 від 15.11.2022; банківська виписка від 20.10.2022; оборотно-сальдова відомість за період з 20.10.2022 по 15.11.2022; податкова накладна № 45 від 20.10.2022; квитанція до ПН № 45 від 20.10.2022; таблиця даних платника податків на додану вартість; квитанція № 2 до Таблиці даних платника податків на додану вартість; рішення про врахування таблиці № 7628701/30542536 від 14.11.2022; довідка про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи від 27.06.2022 № 4526/АП/13-01-18-09; копія звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році; квитанція про прийняття звіту ф.29-сг; копія звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022; квитанція про прийняття звіту ф.4-сг; копія звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур станом на 01 листопада 2022 року (форма 37-сг); квитанція про прийняття звіту ф.37-сг; штатний розпис.

В подальшому Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2022 №7819202/30542536 та від 09.12.2022 №7820510/30542536.

Підставою прийняття таких рішень вказано ненадання платником податку копій документів: 1) договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; 2) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; 3) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Позивач подав скарги на вказані рішенні до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України.

За наслідками розгляду скарг рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 23.12.2022 №78785/30542536/2 та від 23.12.2022 №78816/30542536/2 такі залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, вищезгадані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийнято за формальних підстав, без належного пояснення, які саме документи згідно з вичерпним переліком слід надати для перевірки і які були б достатні для прийняття відповідачем рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із цим останній вважає свої права порушеними та такими, що потребують захисту, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі Порядок №1246).

Згідно з пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки за критеріями визначеними в пункті 12 Порядку №1246.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1156 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Як встановлено судом вище, реєстрацію податкових накладних позивача №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022 зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0703, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критерії ризикованості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.

Натомість, як встановлено судом з матеріалів справи, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Вказану правову позицію Верховний суд підтримав також і у постановах від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 27.07.2022 у справі № 520/15348/2020, від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 28.06.2022 у справі № 380/9411/21, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21, від 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а.

Так, суд звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у Львівській області за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаних вище податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про їх реєстрацію, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

З огляду на наведене, необхідно звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, згідно з яким суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Згідно з оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: 1) договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; 2) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; 3) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, відповідачем 1 в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано про необхідність долучення саме вказаних документів.

Далі в тексті шаблону рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вказано, що при прийнятті цього рішення комісії слід підкреслити ті документи з наведеного примірного переліку, котрі не надано платником податків в конкретній справі.

Суд констатує, що відповідачем 1 жоден документ в оскаржуваних рішеннях не підкреслено, тому для позивача залишалося неочевидним, відсутність котрого документа(ів) із наведеного орієнтовного переліку в типовій формі рішення зумовило висновок комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підприємства.

Більше того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву також не зміг пояснити, відсутність яких саме документів стала підставою для відмови в реєстрації податкової накладної позивача, пославшись знову ж таки на загальний перелік документів.

Водночас, суд зауважує, що реєстрацію податкових накладних позивача №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022 зупинено, зокрема з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0703, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються).

При цьому, позивачем до контролюючого органу надавалася таблиця даних платника податку на додану вартість від 09.11.2022 №9234799732 з кодом УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0703, та рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 14.11.2022 №7628701/30542536 таку враховано.

Таким чином, на момент прийняття спірних рішень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2022 №7819202/30542536 та від 09.12.2022 №7820510/30542536, код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0703 був присутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) позивачем.

Суд також звертає увагу, що здійснення контролюючим органом моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення документальних податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20.

Таким чином, оскільки зміст господарських правовідносин є предметом дослідження в ході проведення податкової перевірки, то в межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022 з підстав наявності чи відсутності певних документів.

Водночас, оцінюючи надані платником податків на розгляд комісії ГУ ДПС у Львівській області пояснення та документи, а також той факт, що відповідачем 1 в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які конкретно документи та в підтвердження яких обставини необхідно подати контролюючому органу, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи є достатніми для підтвердження викладених в повідомленнях пояснень позивача щодо інформації, зазначеної в спірних податкових накладних, а отже - достатніми для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірні рішення ГУ ДПС у Львівській області від 09.12.2022 №7819202/30542536 та від 09.12.2022 №7820510/30542536, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних є такими, що не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому такі підлягають скасуванню як протиправні.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського господарства «ЛІМ» №41 від 19.10.2022 та №45 від 20.10.2022 датою їх подання на реєстрацію.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, у вигляді витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, однак вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір та підтверджені відповідними документами.

При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд також враховує правовий висновок викладені Верховного Суду, викладений в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, згідно з яким розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Поряд з цим, як слідує зі змісту позовної заяви, позивач просить суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до ст.ст. 132, 134, 139 КАС України, відшкодувати позивачу витрати, що будуть понесені ним на сплату судового збору за подання цієї позовної заяви та оплату правничої допомоги, пов`язаної з вирішенням адміністративного спору.

При цьому, посилається на те, що для захисту інтересів платника податку між ФГ «ЛІМ» (Клієнт) та Адвокатським бюро «Анни Мацюк» (Адвокатське бюро) було укладено Договір про надання правничої допомоги №856 від 22.02.2022 (далі - Договір).

Вказує, що згідно п. 1.2. на виконання цього Договору Клієнт замовляє, а Адвокатське бюро зобов`язується надати правничу допомогу Клієнту щодо оскарження рішень комісії ГУ ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних № 41 від 19.10.2022, № 45 від 20.10.2022 щодо господарської діяльності з контрагентом ТОВ «ОВОЧІ-ФРУКТИ», код ЄДРПОУ - 22376734 та реєстрації податкових накладних. Відповідно до п. 2.3. Вартість правничої допомоги за цим Договором, складається із 12 000,00 грн. гонорару згідно умов договору за супровід судової справи у першій інстанції до винесення судом рішення та участі в судових засіданнях (1500 грн./1 судове засідання). Оплата здійснюється клієнтом на підставі рахунку та акту про надання правничої допомоги в такому порядку: 2.3.1. Клієнт здійснює оплату 50% вартості правничої допомоги, визначеної у п. 2.3. цього Договору у розмірі 6 000,00 гривень в день його підписання. 2.3.2. Клієнт здійснює оплату залишку вартості правничої допомоги, визначеної у п. 2.3. цього Договору у розмірі 6 000,00 гривень до 31.03.2023.

Водночас, під час судового розгляду, судом встановлено, що позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, зокрема не надано суду ані копії вказаного вище договору, на який посилається, ані рахунку та акту про надання правничої допомоги, які нібито мали стати підставою для оплати адвокатських послуг.

Суд зауважує, що згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Приписами частини третьої статті 143 КАС України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи викладене, оскільки дана справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судових дебатів, то позивач повинен був подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, або ж заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення - до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, яку суд в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує при вирішенні поданої заяви.

Враховуючи наведене та оцінюючи подані документи, суд встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, а тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2022 №7819202/30542536.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2022 №7820510/30542536.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: пл.Львівська, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005395) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «ЛІМ» (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 1А, с. Товмач, Львівський район, Львівська область, 80406; код ЄДРПОУ 30542536) №41 від 19.10.2022 датою її подання на реєстрацію.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: пл.Львівська, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005395) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства «ЛІМ» (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 1А, с. Товмач, Львівський район, Львівська область, 80406; код ЄДРПОУ 30542536) №45 від 20.10.2022 датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Фермерського господарства «ЛІМ» (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 1А, с. Товмач, Львівський район, Львівська область, 80406; код ЄДРПОУ 30542536) судовий збір у сумі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 40 коп.

Судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна