Ухвала

від 22.06.2023 по справі 380/6627/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/6627/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

в частині позовних вимог

22 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» (місцезнаходження: вул. Конюшинна, 11, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ: 44555922) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №39063 від 15 червня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №43906 від 19 липня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;

- зобов`язати ГУ ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8428626/44555922 від 15.03.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 06.03.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» датою її подання платником податків на реєстрацію.

Ухвалою від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Зокрема, судом встановлено, що позивач оскаржує рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема №39063 від 15 червня 2022 року та № 43906 від 19 липня 2022 року.

Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 04.04.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Вказаною ухвалою позивачу надано можливість подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали суду від 10.04.2023 про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Зокрема, вказує, що відповідно до наказу №24-к з 13.12.2022 ОСОБА_1 приступив до виконання обов?язків директора ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД». Тобто посадова особа директор ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» міг довідатися про Рішення податкового органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №39063 від 15.06.2022 та №43906 від 09.07.2022 за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку лише 13 грудня 2022 року.

Ухвалою судді від 02.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14.06.2023 на адресу суду від представника відповідачів надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог. Вказана заява обґрунтована тим, що позовна заява датована 03.04.2023, а оскаржувані рішення №39063 та №43906 Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку датовані 15.06.2022 та 19.07.2022, тобто така позовна заява подана з пропуском шестимісячного строку. Доказів, які унеможливлювали вчасне подання позову до суду позивачем не подано. Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття відповідного рішення. Позивачем після отримання оскаржуваних рішень велась безперебійно господарська діяльність, що підтверджується поданою податковою звітністю до контролюючого органу. У зв`язку з цим, позивач мав безперешкодний доступ до свого електронного кабінету. Таким чином, оскаржувані рішення від 15.06.2022 №39063 та від 19.07.2022 №43906 отримано позивачем через електронний кабінет 15.06.2022 та 19.07.2022. З огляду на наведене, просить позов залишити без розгляду в частині позовних вимог про оскарження вищенаведених рішень.

Розглянувши заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, а також представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частинами 1 -3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таке законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey №22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, позивач оскаржує рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема №39063 від 15 червня 2022 року та № 43906 від 19 липня 2022 року.

Відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі ПК України) платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 42.6 статті 42 ПК України встановлено, що платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків; отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи; наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв`язку зі смертю.

Згідно з п.42-1.5 ст. 42-1 ПК України платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв`язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом електронного кабінету.

Платник податків (крім платника податків, який набув статусу електронного резидента (е-резидента), що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов`язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку, здійснюється через електронний кабінет.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи, рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39063 від 15 червня 2022 року та №43906 від 19 липня 2022 року були надіслані позивачу того ж дня через електронний кабінет та отримані ним 15.06.2022 та 19.07.2022 відповідно. Зазначене підтверджується й самим позивачем на 1 та 3 сторінці позовної заяви.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач був обізнаний про наявність оскаржуваних рішень з часу їх прийняття, більше того надавав відповідачу пояснення щодо діяльності підприємства від 11.07.2022.

Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 04.04.2023 (згідно з вхідним штампом суду), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Щодо посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» міг довідатися про Рішення податкового органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №39063 від 15.06.2022 та №43906 від 09.07.2022 за ознаками п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку лише 13 грудня 2022 року, після призначення його директором ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» відповідно до наказу №24-к від 13.12.2022 суд зазначає, що зміна директора товариства, не може змінювати момент, з якого таке дізналося про наявність спірних рішень.

Суд зазначає, що представник позивача помилково посилається на момент, коли саме він дізнався про наявність спірних рішень, оскільки позивачем в даній справі є ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД», а не ОСОБА_1 як фізична особа.

Водночас, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань органом управління ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» є, як загальні збору учасників товариства, так і директор.

З матеріалів справи судом встановлено, що до призначання ОСОБА_1 директором ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД», такі повноваження здійснював Хромчак Роман Йосифович, позивачем після отримання оскаржуваних рішень безперебійно велася господарська діяльність, що підтверджується витягом з бази даних податкового органу, долученою представником відповідачів до матеріалів справи та поданою податковою звітністю до контролюючого органу.

Більше того, 11.07.2022 позивачем до контролюючого органу надавалися пояснення про діяльність підприємства щодо спірних рішень, що підтверджується самим позивачем на 1 сторінці позову.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів про неможливість звернення до суду з даним позовом іншим уповноваженим представником ТОВ «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» у визначений Законом строк.

Підсумовуючи вищенаведене, вказані представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з положень п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин, враховуючи, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про оскарження рішень ГУ ДПС у Львівській області №39063 від 15 червня 2022 року та №43906 від 19 липня 2022 року, а підстави, вказані ним у заяві про поновлення строку звернення визнані судом неповажними, слід дійти висновку, що позовна заява в цій частині позовних вимог підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задовльнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №39063 від 15 червня 2022 року та №43906 від 19 липня 2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-ТРЕЙД ЛТД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна