Постанова

від 13.06.2023 по справі 440/6285/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Супрун Є.Б.

13 червня 2023 р.Справа № 440/6285/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Полтава» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и в:

25.07.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Полтава» (далі ТОВ «Агрокультура Полтава») звернулось до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 10.08.2022 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС У Полтавській області, контролюючий орган) № 00013880702 від 23.02.2022 року, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за жовтень 2020 року на 1 229 352,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що фактичне виконання умов договору поставки № 37 від 01.10.2020 року підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, видатковими та податковими накладними, сертифікатом відповідності на добрива «Екотерра», товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями. Придбані добрива були в подальшому використані ним у власній сільськогосподарській діяльності на орендованих земельних ділянках загальною площею 1 327,4 га придатних для вирощування сільськогосподарської продукції та здійснення сільськогосподарського товаровиробництва. Всі ці документи пред`являлися контролюючому органу під час перевірки та додавалися до заперечень на акт перевірки, а тому мали бути враховані відповідачем.

10.08.2022 року до суду надійшла заява про зміну підстав позову (т. 2 а.с. 181-183), якою позивач доповнив мотиви заявленого позову твердженням про те, що у податкового органу були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки така перевірка була проведена з 30.12.2021 року по 06.01.2022 року, тобто у період встановлення на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), чим порушено заборону, встановлену нормою пункту 522 підрозділу ХХ Перехідних положень ПК України, якою запроваджено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ ДПС у Полтавській області зазначає, що підставою для висновку про порушення позивачем вимог законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Агроекотерра» за договором поставки № 37 від 01.10.2020 року, є судження про їх нереальність, в результаті чого було завищено податковий кредит за жовтень 2020 на суму 1 229 352,00 грн (податкова декларація з ПДВ № 9304890267 від 18.11.2020 року). При дослідженні обставин придбання позивачем у постачальника ТОВ «Агроекотерра» встановлено ознаки придбання товару, джерело походження якого не встановлене по ланцюгу постачання, базуючись на наступних даних: згідно даних ЄРПН ТОВ «Агроекотерра» не придбавалися послуги, необхідні для здійснення господарської діяльності, а саме: послуги транспортного експедирування, оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуг, оплати послуг пов`язаних з перевезенням, навантаження, зважування, зберігання, фасування продукції; відповідно до довідки ГУ ДФС у Харківській області № 138/04-09 від 20.08.2020 року місцезнаходження ТОВ «Агроекотерра» за податковою адресою не встановлено; рішенням ГУ ДПС у Львівській області № 3575 від 22.04.2021 року ТОВ «Агроекотерра» віднесено до переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ; ТОВ «Агроекотерра» у відповідь на запит податкового органу не надало інформації щодо наявності у нього відповідної виробничої бази, фахівців, необхідних для здійснення господарської діяльності (придбання сировини для виготовлення добрив); добриво «Екотерра» не зареєстровано у Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні; ТОВ «Агроекотерра» здійснює придбання товарів (хліб, риба, куряче філе, кисломолочні продукти), номенклатура яких відрізняється від реалізованих; ТОВ «Агроекотерра» не здійснює придбання сировини, матеріалів, послуг, черв`яків, бактерій, необхідних для виготовлення біогумусу.

Крім того, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено сумнівність перевізника ТОВ «Царіда», яке надавало товариству послуги з перевезення добрив, оскільки власниками автомобілів, які використовувались ТОВ «Царіда» для перевезення добрив, є фізичні та юридичні особи, які не подавали податкові декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік та не реєстрували у ЄРПН податкові накладні на реалізацію послуг перевезення для ТОВ «Царіда» у 2020 році; рішенням № 36032 від 04.03.2021 року ТОВ «Царіда» віднесено до переліку підприємств, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; ТОВ «Царіда» не подало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1-ДФ) за 4 квартал 2020 року; відсутня інформація щодо кількості працюючих ТОВ «Царіда»; відсутня інформація щодо оренди транспортних засобів ТОВ «Царіда»; ТОВ «Царіда» не надало відповіді на письмовий запит ГУ ДПС у Полтавській області від 17.12.2021 року; рішенням від 04.03.2021 року № 36032 ТОВ «Царіда» віднесено до платників ПДВ, що відповідають критеріям ризиковості - є учасником формування схемного ПДВ.

Також, відповідач зазначив, що недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних полягають у тому, що ТТН не містять опису супровідних документів на вантаж (сертифікат/посвідчення якості), інформації щодо виду пакування вантажу (вказано добриво «Екотерра» органічне рідке).

Крім того, відповідач зазначив, що перевіркою не встановлено джерело походження придбаних товариством добрив «Екотерра», оскільки операції здійснені з товаром, що не вироблявся та не міг бути виробленим в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку, до перевірки не надано сертифікатів якості добрива «Екотерра» органічного рідкого, наявність яких передбачена пунктами 3.1., 3.2. Договору поставки № 37 від 01.10.2020 року.

У відзиви на заяву про зміну підстав позову, відповідач зазначив, що відповідно до положень п. 4 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. Оскільки на час призначення та проведення перевірки постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" була чинною, то її норми є обов`язковими для застосування відповідними контролюючими органами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Агрокультура Полтава».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області № 00013880702 від 23.02.2022 року.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ТОВ «Агрокультура Полтава» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 18440,28 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що позивач надав як до перевірки, так і до суду належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, які є передумовою для формування позивачем спірного податкового кредиту, тоді як доводи контролюючого органу, з огляду на практику суду касаційної інстанції, є незрілими, такими що ґрунтуються на недоведених припущеннях про порушення податкової дисципліни з боку третіх осіб, а не позивача.

Також, суд зазначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), податковий орган у цій справі не мав повноважень на дослідження у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агрокультура Полтава» питань щодо дотримання товариством вимог податкового законодавства, внаслідок чого усі рішення податкового органу, прийняті з цього приводу та за наслідками такої перевірки, слід визнати протиправними.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Полтавській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що ТОВ «Агрокультура» (код ЄДРПОУ 36090282) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.09.2008 року, про що в єдиному державному реєстрі вчинено запис за № 15811020000000253 (т. 1, а.с. 14-15). Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. На момент проведення перевірки позивач був зареєстрованим платником ПДВ з 20.10.2008 року.

У період з 30.12.2021 року по 06.01.2022 року посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області на підставі наказу від 20.12.2021 року № 3130-П (т. 2, а.с. 194) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Агрокультура Полтава» з питань правильності, повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «Агроекотерра» (код 42041353) за період з 01.10.2020 року по 31.10.2020 року, результати якої оформлено актом від 14.01.2022 року № 307/16-31-07-02-04/36090282 (т. 2, а.с. 1-19).

Вказаним актом зафіксовано факт порушення ТОВ "Агрокультура Полтава" вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в період, що перевірявся, на загальну суму 1 229 352 грн, у тому числі за жовтень 2020 року на суму 1 229 352,00 грн.

30.12.2021 року ТОВ «Агрокультура Полтава» подано заперечення на акт перевірки (т. 2, а.с. 20-31), за результатами розгляду якого, листом ГУ ДПС у Полтавській області від 17.02.2022 року № 4477/6/16-31-07-02-04, висновки акту перевірки від 14.01.2022 №307/16-31-07-02-04/36090282 залишено без змін, а заперечення - без задоволення (т. 2, а.с. 32-36).

На підставі висновків акту ГУ ДПС у Полтавській області згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України сформоване податкове повідомлення-рішення від 23.02.2022 року № 00013880702, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Агрокультура Полтава» зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у декларації з ПДВ від 18.11.2020 року № 9304890267 за звітний період жовтень 2020 року в розмірі 1 229 352,00 грн (т. 2, а.с. 38).

За результатами розгляду скарги ТОВ «Агрокультура Полтава» на податкове повідомлення-рішення від 23.02.2022 року № 00013880702 (т. 2, а.с. 40-51) ДПС України 24.06.2022 року винесено рішення № 6108/6/99-00-06-01-02-06, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1, а.с. 52-56).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Як передбачено п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

Тобто, відображення господарської операції в податковому обліку має здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. При цьому обов`язковою умовою для визнання правомірним відображення в бухгалтерському обліку платника тієї чи іншої господарської операції та включення її результатів до складу витрат є наявність зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшим його (її) використанням у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Стосовно реальності господарських операцій позивача у взаємовідносинах з ТОВ «Агроекотерра», колегія суддів зазначає наступне

Позаплановою перевіркою позивача встановлено, що у період який перевірявся ТОВ «Агрокультура Полтава» декларувало господарські взаємовідносини за участю ТОВ «Агроекотерра» щодо придбання добрива «Екотерра» органічного гранульованого та органічного рідкого.

Між ТОВ «Агрокультура Полтава» (покупець) та ТОВ «Агроекотерра» (постачальник) укладений договір поставки № 37 від 01.10.2020 року (т. 1, а.с. 58-61), відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця Добриво «Екотерра» органічне гранульоване, Добриво «Екотерра» органічне рідке (добрива органічні, антиоксиданти та інше) (далі - Товар), відповідно до переданої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених Договором.

На виконання умов Договору сторонами були виписані видаткові (т. 2, а.с. 62-65) та податкові накладні (т. 2 а.с. 66-69). Суми ПДВ в розмірі 1 229 352,00 грн за податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

На підтвердження факту повної оплати вартості придбаного товару позивач надав платіжні доручення № 444 від 01.10.2020 року, № 455 від 09.10.2020 року, № 458 від 12.10.2020 року, № 498 від 06.10.2020 року та № 447 від 06.10.2020 року (т. 2, а.с. 70-72).

Перевезення товару (добрив «Екотерра» органічних рідких) здійснювалося на підставі Договору перевезення від 22.09.2020 року (т. 2, а.с. 73-76), укладеного ТОВ «Агрокультура Полтава» (замовник) з ТОВ «Царіда» (перевізник). На виконання умов Договору сторонами складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 0110-11 від 01.10.2020року на суму 15 275,00 грн.; № 0610-12 від 06.10.2020 року на суму 16 880,00 грн.; № 0910-13 від 09.10.2020 року на суму 15 900,00 грн.; № 1210-14 від 12.10.2020 року на суму 19 240,00 грн.; та товарно-транспортні накладні: № Р120 від 01.10.2020 року; № Р121 від 06.10.2020 року; № Р122 від 09.10.2020 року; № Р123 від 12.10.2020 року (т. 2, а.с. 77-84).

На підтвердження факту оплати за надані послуги з перевезення ТОВ «Агрокультура Полтава» надано платіжне доручення № 522 від 03.11.2020 року на суму 78 951,00 грн (т. 2, а.с. 85).

Придбані добрива позивач використовує у власній сільськогосподарській діяльності на орендованих земельних ділянках загальною площею 1327,4 га, право оренди яких підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1, а.с. 27-250), а факт використання за цільовим призначенням - звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року (т. 2, а.с. 86-89).

Обґрунтовуючи походження добрив «Екотерра», а також те, що ТОВ «Агроекотерра» є їх виробником, позивач надав до матеріалів справи Сертифікат відповідності на добрива «Екотерра» № TER.1Пр.121-20, виданий ДП «Тернопільстандартметрологія», та Технічні умови ТУ У 20.1-42041353-001:2019, погоджені Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (т. 2, а.с. 153-165).

Перевіркою зроблено висновок про те, що документально оформлені господарські операції з ТОВ «Агроекотерра» на виконання договору поставки № 37 від 01.10.2020 року не опосередковувалися їх реальним виконанням, постачання товару в майбутньому, виходячи з викладених об`єктивних причин, не є можливим, а отже створені для штучного формування витрат та податкового кредиту підприємства реального сектору економіки та ухилення ним від оподаткування.

Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а дійшов висновку, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 року у справі № 826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.

Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 804/2551/13-а).

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №2а-7462/10/2170).

Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16).

Таким чином висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.

Колегія суддів зауважує, що всі господарські операції позивача з ТОВ «Агроекотерра» підкріплені договором та складеними на його підставі документами первинної бухгалтерської звітності.

Відповідач вказує на те, що при дослідженні обставин придбання ТОВ «Агрокультура Полтава» від постачальника ТОВ «Агроекотерра» встановлено придбання товару, джерело походження якого не встановлене по ланцюгу постачання на підставі даних ЄРПН, оскільки постачальник не здійснював придбання послуг необхідних для здійснення господарської діяльності, зокрема послуги транспортного експедирування, оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуг, оплати послуг пов`язаних з перевезенням, навантаженням, зважуванням, зберіганням, фасуванням продукції тощо.

З приводу перевезення добрив відповідач також зазначає, що проведеним аналізом інформації з бази даних АІС "Податковий блок", Єдиного реєстру транспортних засобів, ЄРПН встановлено, що власниками транспортних засобів є фізичні особи, юридичні особи, операцій щодо реалізації послуг перевезення, надання транспортних засобів в оренду для ТОВ «Царіда» не встановлено. Таким чином ТТН містять недостовірні дані щодо автомобільного перевізника - ТОВ «Царіда», та виключають можливість виконання ТОВ «Царіда» послуг перевезення добрив «Екотерра» для ТОВ «Агрокультура Полтава».

Разом з тим, процес аналізу інформаційних баз даних ДПС та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань і податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом під час проведення податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а зазначено, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Податковий орган як орган державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно права платника на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатися на неправомірність включення платником податків суми ПДВ до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/11879/13-а.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав як до перевірки, так і до суду належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, які є передумовою для формування позивачем спірного податкового кредиту, тоді як доводи контролюючого органу є такими, що ґрунтуються на недоведених припущеннях про порушення податкової дисципліни з боку третіх осіб, а не позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що п. 522 підрозділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №5 40-IX визначено: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 20.12.2021року № 3130-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агрокультура Полтава» підставою для її призначення є пп 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних

Верховний Суд у постановах від 22.02.2022 року у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 року у справі №140/1846/21, від 02.05.2023 року у справі № 640/15761/21 висловив чітку позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Наведене вище є свідченням того, що спірне рішення прийняте контролюючим органом з перевищенням наданих йому законом повноважень (ultra vires).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 00013880702 від 23.02.2022 року слід скасувати.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 22 червня 2023 року.