Постанова

від 14.06.2023 по справі 160/2086/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/2086/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року в адміністративній справі №160/2086/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі відповідач, ВЧ), в якому просив:

- витребувати з військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 02.10.2017р. з урахуванням базового місяця січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, які виразились у встановленні невірного базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ( базового місяця) січень 2008 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ( базового місяця) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.170 КАС України.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при розгляді адміністративної справи № 160/2821/22 вимога щодо застосування базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення - січень 2008 року визнана передчасної, що не позбавляє позивача звернутись до суду повторно з вказаною вимогою, після виплати індексації та отримання розрахунків з зазначенням базового місяця нарахування та виплати індексації грошового забезпечення - грудень 2015 року. Щодо посилання суду першої інстанції на ч. 1 ст. 383 КАС України, апелянт зазначає, що судовим рішенням у справі № 160/2821/22 не було зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з зазначенням базового місяця.

Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому він просив скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. В обгартуванні зазначено, що у вищевказаних справах предметом розгляду було визнання протиправними дій військової частини щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року. Військова частина у повному обсязі виконала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/2821/22, а саме нарахували індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року .

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, заявлені в даній адміністративній справі, фактично є питаннями, пов`язаними з виконанням судового рішення у справі №160/2821/22.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, установлено право на звернення до суду та способи судового захисту і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Виходячи зі змісту цієї норми, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність судового рішення, яким завершено розгляд справи і набрання цим судовим рішенням законної сили.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, у тотожній справі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у провадженні 11-257заі18.

Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.

При цьому, суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17 вказав, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України, які виразились у відмові ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року, індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року, включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі по позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 р. у справі № 160/2821/22 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме судом:визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 нарахувати та виплатити за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року включно індексацію грошового забезпечення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд у вказаному рішенні зазначив, зокрема, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294. Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (зокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося. Обставини справи дають змогу дійти висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. На переконання суду, позивач має право на виплату індексації грошового забезпечення як учаснику бойових дій у період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року, оскільки така індексація йому не виплачувалась. Доказів зворотного суду не надано.

Проте, суд у вказаному рішенні дійшов до висновку, що питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені. Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням базових місяців не підлягає задоволенню, оскільки така є передчасною.

За результатами виконання рішення суду, відповідачем було нараховано та виплачена сума індексації грошового забезпечення у розмірі 2842 грн.

Відповідач повідомив позивача що застосований місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ( базовий місяць) грудень 2015 року.

Позивач не погодившись з рішенням, звернувся до суду із цим позовом, в якому просив:

- витребувати з військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 02.10.2017р. з урахуванням базового місяця січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, які виразились у встановленні невірного базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ( базового місяця) січень 2008 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року індексацію грошового забезпечення, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення ( базового місяця) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Отже, предметом розгляду у справі № 160/2821/22 було право позивача на проведення індексації за період з 01 січня 2016 року по 02 жовтня 2017 року. У межах зазначеної справи спірним питанням є визначення базового місяця, який необхідно застосовувати для проведення індексації, та не згода позивача з невірним визначенням відповідачем базового місяця для її обрахунку, що не було предметом судового розгляду у справі № 160/2821/22.

Таким чином, вказані вимоги, що є предметом позову у справі №160/2821/22 не є тотожними вимогам у цій справі (рішення відповідача прийнятого за результатами розгляду заяви позивача). Також, фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не розглядались та не досліджувались судом у справі №160/2821/22, як передчасні.

Враховуючи наведене та положення КАС України та зважаючи, що вищезазначені вимоги позивача, щодо яких приймались рішення про відмову у відкритті провадження не є ідентичними вимогам, заявленим у цій справі та справі № 160/2821/22, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з частково неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині позовних вимог.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 в адміністративній справі №160/2086/23 - задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 року в адміністративній справі №160/2086/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано 14 червня 2023 року.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко