Ухвала

від 31.05.2023 по справі 752/4607/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/4607/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2654/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 12020000000000301 - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_6 , внесеного в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020, про арешт майна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, задовольнити клопотання прокурора відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_6 та накласти арешт на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020, а саме:

- відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046), вилучений 16.03.2023 у ході обшуку приміщення ресторану «Зерна Гірчиці» (код ЄДРПОУ 32214495), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8;

- грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн., які вилученого 16.03.2023 у ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

Апелянт вказує на те, що дану ухвалу отримано 05.04.2023, під час ознайомлення з матеріалами судової справи, про що свідчить відмітка суду.

В обґрунтування відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту суд першої інстанції вказав, що прокурором не доведено те, що відеорегістратор та грошові кошти відповідають критеріям зазначеним у ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема забезпечать виконання завдань такого арешту та досягнення його мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя безпідставно взяв до уваги заперечення представника власника майна про легальність та співрозмірність вилучених коштів доходам ОСОБА_8 , а також про те, що відеорегістратор немає жодного відношення до даного кримінального провадження.

Не взято до уваги той факт, що вилучені предмети постановою слідчого у кримінальному провадженні оглянуті та визнані речовим доказом. Те що, майно не відповідає ознакам речового доказу, невілійоване в описовій частині вказаного клопотання. Вилучені предмети містять у собі відомості, які мають значення для досудового розслідування, а саме можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Стосовно дотримання засад розумності та співмірності, а також врахування наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, слід відмітити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Відносно того, що зазначене майно є приватною власністю та до кримінального провадження немає відношення, апелянт зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Зазначені предмети вилучені в ході проведення досудового розслідування, в ході якого до вчинення кримінальних правопорушень перевіряється причетність ОСОБА_8 а також інших службових осіб ТОВ «Автоспецпром» та ДП «Медичні закупівлі України».

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку представника ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_7 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним управлінням Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000301 від 21.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Працівниками ДСР Національної поліції України отримано та проаналізовано інформацію, яка вказує на численні порушення діючого законодавства службовими особами закладів охорони здоров`я України, підприємств виробників, постачальників та дистриб`юторів медичних виробів при їх постачанні замовникам публічних закупівель за завищеними цінами, особливо в умовах проведення таких закупівель за спрощеною (переговорною) процедурою.

Так, на виконання доручення Офісу Генерального прокурора від 19.12.2022 у даному кримінальному провадженні, встановлено низку порушень законодавства за договорами про закупівлю 815 автомобілів швидкої допомоги згідно проведених Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (ЄДРПОУ 42574629), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, у 2021 році 18 публічних закупівель на загальну суму 1 342 000 000 грн за ідентифікаторами системи «Прозорро»: UA-2021-12-06-017696-c, UA-2021-12-06-017572-c, UA-2021-08-20-011225-a, UA-2021-08-14-000011-a, UA-2021-12-06-017650-c, UA-2021-12-06-017450-c, UA-2021-08-18-011210-a, UA-2021-08-10-012727-а, UA-2021-12-06-017591-c, UA-2021-08-20-011229-a, UA-2021-08-14-000014-a, UA-2021-08-10-012725-а, UA-2021-08-20-011221-a, UA-2021-08-10-012659-a, UA-2021-08-14-000013-a, UA-2021-08-10-012724-a, UA-2021-08-14-000010-a, UA-2021-08-18-011149-a.

Встановлено, що постачальником за усіма даними закупівлями є ТОВ «Автоспецпром» (ЄДРПОУ 38183310).

Так, за укладеними договорами у період з 17 по 28 вересня 2021 року, строк поставки передбачався до 15.12.2021.

За договорами укладеними 28.12.2021 - строк поставки встановлено до 28.12.2021.

Визначені строки вказують на не реальність здійснення поставок у визначений договорами термін, що у свою чергу вказує на змову, схемну перевагу при визначенні переможця, унеможлививши прийняття участі іншими учасниками та корупційні ризики у діях замовника та постачальника. При цьому, замовником відразу здійснено 100 % передоплату за основними договорами, в яких також установлено відповідальність за порушення строку поставки товару у вигляді штрафних санкцій (пеня та штраф), дія яких не призупиняється через обставини непереборної сили та не є підставами звільнення від відповідальності.

В подальшому до вказаних вище договорів та до теперішнього часу укладались Додаткові угоди на продовження строків постачання автомобілів швидкої медичної допомоги, не застосовуючи пеню та штрафні санкції.

Також ДП «Медичні закупівлі України» повідомило, що по 4 договорам на суму 211,7 млн. грн. поставки здійснені у повному обсязі, а по семи договорам 20.01.2023, у восьмий раз укладено додаткові угоди на продовження терміну дії до 28.04.2023 без застосування передбачених штрафних санкцій та пені. Тобто загальна залишкова сума за не виконаними договорами за даними замовника (без документального підтвердження) складає 557,1 млн. грн.

Вказані факти вказують на зловживання посадовими особами ДП «Медзакупівлі України» своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

В то й же час, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я, затвердженого Постановою КМУ від 09.03.2021 № 339 Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» є Міністерство охорони здоров`я. Крім того, останнє, як головний розпорядник бюджетних коштів забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до законодавства.

Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні матеріалів встановлено, шо фактичним власником ТОВ «Автоспецпром» (код ЄДРПОУ 38183310) є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, встановлено що ОСОБА_8 , має службовий кабінет в приміщенні ресторану « Зерна Гірчиці » (Graine de moutarde) (код ЄДРПОУ 32214495), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких 41/8, де здійснює свою діяльність.

16.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва працівниками поліції проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , де, поза межами ухвали, виявлено та вилучено 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн.

Крім того, 16.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва працівниками поліції проведено обшук нежитлового приміщення ресторану « Зерна Гірчиці », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого, поза межами ухвали, вилучено відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046), який містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

16.03.2023 вищевказані вилучені речі та гроші визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є підстави вважати, що вилучене містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, було об`єктом кримінально протиправних дій, або, набуті кримінально протиправним шляхом.

21.03.2023 прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №12020000000000301 від 21.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: відеореєстратора ZetPro (s/n 210235T6G318C000046), вилученого 16.03.2023 під час проведення обшуку приміщення ресторану за адресою АДРЕСА_3 , а також грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн., власником яких є ОСОБА_8 , вилучених 16.03.2023 під час проведення обшуку.

Дане клопотання направлено на адресу Голосіївського районного суду м. Києва поштовим відправленням відповідно до штампу на конверті 17.03.2023.

На обґрунтування вимог даного клопотання з урахуванням вище викладеного прокурор зазначив, з метою забезпечення збереження речових доказів, що тимчасово вилученні 16.03.2023, а також попередження відчуження, зникнення, втрати або пошкодження вищезазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна, виникла необхідність у арешті зазначеного майна.

29.03.2023 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що прокурором хоч і зазначено мету арешту, однак не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовим доказом не мотивована, є формальною, слідчий не вказав у своєму рішенні, за якими саме ознаками майно та грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що відеореєстратор містить будь-які відомості, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що грошові кошти є предметом описаних кримінально-протиправних дій.

При цьому, подані заперечення представника власника майна та долучені до нього матеріали свідчать про легальність та співрозмірність вилучених коштів доходам ОСОБА_8 , а досліджувана стороною обвинувачення кримінально-правова формула діяння співвідноситься із диспозицією статті 364 КК України та полягає у не надходженні коштів через не застосування штрафних санкцій та пені.

Одночасно, прокурором не доведено те, що відеореєстратор та грошові кошти, відповідають критеріям зазначеним у статті 98, частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема забезпечать виконання завдань такого арешту та досягнення його мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046) та на грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн., значення яких як речового доказу у даному кримінальному провадженні не доведене, а тому слідчий суддя не вбачав законних підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що долучені представником власника майна матеріали до заперечень на клопотання про арешт вище вказаного майна, свідчать про легальність та співрозмірність вилучених коштів доходам ОСОБА_8 .

Дані твердження про легальність та співрозмірність вилучених коштів доходам ОСОБА_8 , то вони мають бути перевірені під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки докази на які посилається представник лише підтверджують, що могли бути певні кошти у останнього, проте, безумовно вони не підтверджують, що вилучені грошові кошти є доходами ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, з тих підстав, що прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а також, що вилучені грошові кошти можуть мати беззаперечне значення для досудового розслідування та могли бути отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які досліджуються в ході розслідування кримінального провадження, тобто відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

При цьому постановою від 16.03.2023 грошові кошти та відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є підстави вважати, що вилучене містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, або набуті кримінально протиправним шляхом.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження № 12020000000000301 від 21.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою їх збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020, про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020, а саме:

- відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046), вилучений 16.03.2023 у ході обшуку приміщення ресторану «Зерна Гірчиці» (код ЄДРПОУ 32214495), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8;

- грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн., які вилученого 16.03.2023 у ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4