П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/10007/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
22 червня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Степ" (далі - позивач 1) до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області у Хмельницькій області від 30.05.2022 №6883246/31391774 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.02.2022 № 2;
2) зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстріподаткових накладних податкову накладну від 04.02.2022 № 2, складену та подану Фермерським господарством "СТЕП".
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позов задоволено повністю.
Стягнуто на користь Фермерського господарства "Степ" судові витрати в розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Додатковим рішенням від 20.12.2022 заяву представника Фермерського господарства "Степ" адвоката Білого В.В. від 19.12.2022 задоволено.
Стягнуто на користь Фермерського господарства «Степ» 3200,00 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги з Головного управління ДПС у Хмельницькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.05.2022 №6883246/31391774 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.02.2022 № 2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 3200,00 гривень у суді першої інстанції є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, тому підлягають стягненню з відповідача.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містить всю необхідну інформацію.
При цьому у відповідача відсутній обов`язок вказувати у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які конкретні документи чи пояснення слід надати платнику податків для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної.
Вказано, що прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної є дискреційним повноваженням Державної податкової служби.
Стосовно додаткового рішення зазначено, що дана справа не має суспільного інтересу, є справою незначної складності, що потребує від адвоката особливих вмінь, навичок та витрачання тривалого часу при підготовці процесуальних документів, а також під час участі в судових засіданнях.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що контролюючий орган повинен конкретизувати у квитанції перелік документів, які вимагаються від платника податку.
При цьому позивачем надано контролюючому органу документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
04.02.2022 між ФГ «СТЕП» (Постачальник) та ТОВ «ТЕССЛАГРУП» (Покупець) укладено Договір постачання № 12384-1, предметом якого була передача у власність Покупця продукції (кукурудзи 3 кл.) у кількості та за ціною, що визначені даним договором.
На виконання умов вказаного договору, відповідно до видаткової накладної від 04.02.2022 № 2 Постачальником було передано, а Покупцем прийнято кукурудзу 3 кл., у кількості 60 т, за ціною 456000,00 грн, всього з ПДВ.
За вказаний товар, Покупцем було частково здійснено оплату, з врахуванням обмежень, встановлених п. 5.4. Договору постачання (за мінусом 20 % загальної вартості товару до моменту реєстрації податкових накладних в ЄРПН), що стверджено заключною банківською випискою від 16.02.2022 та Актом звірки взаєморозрахунків.
04.02.2022 позивачем було виписано податкову накладну №2 з обсягом постачання на суму 400000,20 грн і 56000,028 грн ПДВ, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції №9030871033 від 15.02.2022 зупинено реєстрацію податкової накладної від 04.02.2022 №2 та зазначено, що "відповідно до п.201.16 cт.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.02.2022 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D=4,9781%, Р=0".
Позивачем подано повідомлення №2 від 22.02.2022 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Однак, 30.05.2022 Комісією ГУДПС в Хмельницькій області прийнято Рішення №6883246/31391774 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Також зазначено: "Платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 04.02.2022, а саме не надано: розрахункові документи з постачальниками, документальне підтвердження проведення робіт (акти виконаних робіт, акти на списання ПММ, насіння, мінеральних добрив, тощо) щодо обробітку земель (оранка, носів, збір урожаю)".
Позивач подавав скаргу щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без задоволення скаргу та рішення комісії - без змін.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктів 10, 11 Порядку №1165, у зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
При цьому судом першої інстанції вірно вказано, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.
Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №36 від 10.01.2022 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі №560/435/19, яку суд також враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.
У постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18 Верховний Суд вказав, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єкти візує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно матеріалів справи на підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну від 04.02.2022 № 2 позивачем надано ряд підтверджуючих документів, зокрема: Договір постачання №12384-1 від 04.02.2022, Договір складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпустку зерна від 29.10.2021; Договір про надання послуг перевезення №2110-ПП-2 від 25.10.2021; Договір поставки №2210/19/218 від 27.08.2019; Специфікацію; Договір поставки №336/21/64 від 03.12 2020; Договір поставки №154/19-ХМ від 27.082019; Договір купівлі-продажу №41/35 287 від 12.02.2019; Договір купівлі-продажу №41/34 994 від 05.02.2019; Договір купівлі - продажу №41/36 135 від 04.03.2019; Договір купівлі продажу №41/41 438 від 23.08.2019; ВН №2 від 04.02.2022; Рахунок на оплату; Тристоронній акт приймання-передачі; Складська квитанція на зерно від 01.02.2022, 04.02.2022, 11.02.2022; Акт звірки взаємних розрахунків з ТОВ "ТЕССЛАГРУП" за період з 01.10.2021 по 17.02.2022; ТТН №1, 2 від 31.10.2021; ТТН №3 від 01.11.2021; Акт надання послуг № 11/21-1 від 19.11.2021; ВН № 40947 від 23.04.2021; ВН П-5963 від 10.10.2019; ВН №П-504 від 15.02.2019; ВН №П-505 від 15.02.2019; ВН №П-3715 від 26.07.2019; ВН№20692 від 28.05.2019; ВН №С-1089 від 24.06.2020; ВН №С-1090 від 24.06.2020; ВН №С-1398 від 30.07.2020; ВН №С-1106 від 25.06.2020; Виписка з банку за період з 01.02.2022 по 16.02.2022; Рішення засновника; Наказ про призначення директора; Виписка з СДР; Витяг з реєстру платників ПДВ; Фінансова звітність малого підприємства за 31.12.2021р; Державний акт на право користування землею (виданий ОСОБА_1 ); Повідомлення формою 20 ОПП. Квитанції; Звіт 4-Сг за 2021р; Звіт 29-Сг за 2021р; Податкова декларація платника єдиного податку 4 групи за 2021р; Розрахунок частки товаровиробництва за 2021 рік; Свідоцтво про реєстрацію ТЗ.
Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу електронними засобами зв`язку пояснення та документи на підтвердження реального здійсненої господарської операції по Договору постачання № 12384-1.
При цьому контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області у Хмельницькій області від 30.05.2022 №6883246/31391774 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.02.2022 № 2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим судом першої інстанції вірно зауважено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Окрім того, у постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.05.2022 №6883246/31391774 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.02.2022 № 2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позову в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з нормами п. п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Згідно матеріалів справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 04.02.2022 № 2.
Крім того, застосування у цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16.
Стосовно додаткового рішення, яким стягнуто на користь Фермерського господарства «Степ» 3200,00 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги з Головного управління ДПС у Хмельницькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону України №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження судових витрат заявник надав суду: договір про надання правової допомоги з додатком, акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок, платіжне доручення.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг № 14-12/2022 від 14.12.2022 позивачу надано такі послуги:
- аналіз оскаржуваного рішення контролюючого органу, вивчення документів, підготоввка позову, виготовлення копій для сторін (з урахуванням часу, потраченого адвокатом на виїзд до клієнта та підписання ним документів), підготовка додатків до заяви 3,5 год 2450 грн;
- вивчення та аналіз відзиву на позов, підготовка та подача додаткових пояснень, з врахуванням відзиву на позов 1,5 год 750 грн.
Таким чином враховуючи предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на правову допомогу, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 3200,00 грн.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо прийняття додаткового рішення про стягнення на користь позивача судових витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3200,00 грн.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2023 |
Оприлюднено | 26.06.2023 |
Номер документу | 111724307 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Ватаманюк Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні