Ухвала

від 21.06.2023 по справі 640/30276/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 640/30276/20

адміністративне провадження № К/990/21467/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №640/30276/20 за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕЗЕНТА ПРЕМІУМ» про визнання договорів недійсними та стягнення сум,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» про:

- визнання недійсними договори поставки №ЧРК20-14550 від 12 вересня 2019 року, №ЧРК20-14801 від 13 вересня 2019 року, №ЧРК20-1489 від 17 вересня 2019 року, №ЧРК20-15368 від 18 вересня 2019 року, №ЧРК20-15574 від 20 вересня 2019 року, №ЧРК20-15617 від 21 вересня 2019 року, №ЧРК20-15815 від 23 вересня 2019 року, №ЧРК20-16151 від 25 вересня 2019 року, №ЧРК20-16199 від 25 вересня 2019 року, №ЧРК20-16270 від 25 вересня 2019 року, №ЧРК20-16704 від 28 вересня 2019 року, №ЧРК20-16719 від 28 вересня 2019 року на загальну суму 19 775 692,88 грн, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд»;

- застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел Трейд» 19 775 692,88 грн;

- застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел Трейд» на користь держави 19 775 692,88 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва 25.10.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 відмовлено в задоволенні позову.

15.06.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №640/30276/20, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позов.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 та пункти 1, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Проте, всупереч зазначених вимог, заявником не указано у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування конкретної норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладу фактичних обставин справи із посиланням на нормативно-правові акти, однак без належного обґрунтування підпункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо посилань на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу відкриття касаційного провадження, суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав, передбачених частинами другою та третьою статті 353 КАС України.

Частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 4) встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.

Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, скаржник не обгрунтував які обставини, що мають істотне значення, встановлені судом на підставі недопустимих доказів та які докази, на його думку є недопустимими.

Інші норми матеріального права застосовано судами попередніх інстанцій відповідно до встановлених фактичних обставин справи на підставі доказів і пояснень, наданих сторонами та відповідно до вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, основні доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, і визнати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові суду саме так, як вважає заявник скарги.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №640/30276/20 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяВ.П. Юрченко