Постанова

від 08.06.2023 по справі 456/1601/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1601/21 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.

Провадження № 22-ц/811/321/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Приватна агрофірма «Батько і Син» про розірвання договорів оренди землі,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила розірвати: договір оренди землі б/н від 01.02.2019 року, укладений між нею та приватним підприємством (далі ПП) «Приватна агрофірма «Батько і Син», предметом якого є земельна ділянка, площею 0,0327 га, кадастровий номер: 4625380800:05:000:0053, право користування за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.10.2019 року за номером 33700852, та договір оренди землі б/н від 01.02.2019 року, укладений між нею та ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син», предметом якого є земельна ділянка, площею 0,7819 га, кадастровий номер: 4625380800:07:000:0046, право користування за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.06.2019 року за номером 31977801.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником вказаних земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області, які вона передала в оренду ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син».

На момент укладення вказаних договорів оренди, земельні ділянки вже перебували у фактичному користуванні ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син», були оброблені та засіяні сільськогосподарськими культурами, а восени 2019 року та, в подальшому, восени 2020 року орендар зібрав урожай з цих земельних ділянок, продав його та отримав прибуток, однак, орендної плати у встановленому договорами розмірі та порядку не сплатив.

Позивач зазначає, що в 2019 році частково отримала орендну плату за користування земельними ділянками в натуральній формі (половину від необхідного розміру), а в 2020 році орендна плата відповідачем взагалі не була сплачена і керівник підприємства уникає зустрічей, борг не сплачує, примірники договорів оренди землі їй не надає, відтак, відповідачпорушив свої зобов`язання щодо своєчасного та повного розрахунку за користування земельними ділянками,не сплативши на користь позивача орендну плату за 2019 та 2020 роки відповідно до умов договорів, таку несплату орендної плати за наведених обставин можна вважати систематичною, що є істотним порушенням умов договорів, та підставою для їх розірвання в судовому порядку.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просила його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та змінити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на її користь судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанції у розмірі 20500 грн.

Свої доводи апелянт обґрунтовувала тим, що на підтвердження сплати орендної плати стороною відповідача надано суду копію витягу з відомості на видачу орендної плати с. Великі Дідушичі (по договорах оренди) за 2019 рік, оригінал якої пред`явлено для огляду в судовому засіданні, однак, у вказаній відомості містяться численні закреслення та виправлення, що дають підстави для сумнівів у достовірності розміру виплати орендної плати та щодо невнесення змін до відомості після виплати.

Апелянт вважає, що за таких обставин, для підтвердження факту сплати орендної плати відповідач повинен був надати платіжні доручення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з виплати орендної плати у с. В. Дідушичі за 2019 рік, оскільки податок та військовий збір сплачувався з орендної плати, виплаченої не окремо кожному орендодавцю, а із загальної суми виплаченої орендної плати.

Звертає увагу, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків.

Окрім того, вказує, що відомість не містить дати та місця її складення, у її змісті відсутня назва підприємства, не вказана посадова особа, яка підписала цю відомість, відсутня інформація про нараховану сукупну орендну плату відповідно до договору, з її змісту та вчинених записів не можна достовірно встановити, скільки в дійсності пшениці та кукурудзи вона отримала в рахунок орендної плати, до того ж, підпис у відомості зовсім не схожий на її (позивача) підпис, відтак, суд поклав в основу рішення доказ, який містить значні недоліки, складений із грубими порушеннями законодавства, що вказує на його неналежність в цілому.

19.04.2022 року відповідач ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.

17.06.2022 року представником позивача адвокатом Купець О.І. подано до апеляційного суду клопотання про закриття апеляційного провадження у справі у зв`язку із смертю позивача ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.2022 року, виданого Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с.79-80 т.2).

У листі за вих. №665/02-14, який надійшов до апеляційного суду 04.11.2022 року (а.с.93-94 т.2), Стрийська державна нотаріальна контора повідомила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , спадкова справа нотаріальною конторою не заводилась, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори ніхто не звертався, згідно з даними алфавітної книги обліку заповітів, від імені ОСОБА_1 заповіти у нотаріальній конторі не посвідчувалися.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом у відповідності до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України у його відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та у зв`язку з перебуванням одного із членів колегії суддів у відпустці в період з 30 травня по 07 червня 2023 року, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.05.2023 року, є дата складення повного судового рішення 08.06.2023 року.

Частиною першою статті 377 ЦПК України передбачено, що судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 ч.1ст.255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У частині третій статті 377 ЦПК України зазначено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обгрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі чи припинення юридичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов`язки як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною другою статті 608 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

В даній справі правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів оренди земельних ділянок, за умовами яких (п.38), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для заміни умов або розірвання договору.

Отже, враховуючи наведене й те, що позивач ОСОБА_1 померла після ухвалення рішення суду першої інстанції і спірні правовідносини хоч і допускають правонаступництво, однак, з наданої апеляційному суду інформації, спадкова справа після смерті позивача не заводилась і спадкоємців, які б оформили свої спадкові права на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_1 ,судом невстановлено, а тому правонаступництво в даній справі відсутнє, відтак, на виконання вимог статті 377 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки правових підстав для закриття апеляційного провадження немає.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої станом на 16.01.2021 року, Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.03.2021 року та 03.03.2021 року (а.с.9-12 т.1), ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,7819 га, кадастровий номер: 4625380800:07:000:0046, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки, площею 0,0327 га, кадастровий номер: 4625380800:05:000:0053, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Дідушицької сільської ради Стрийського району Львівської області.

Орендарем вказаних земельних ділянок, право оренди яких зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договорів оренди землі б/н від 01.02.2019 року, відповідно, 07.06.2019 року та 10.10.2019 року, є ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син».

Строк дії договорів оренди земельних ділянок 15 років.

Відповідно до договору оренди землі б/н від 01.02.2019 року, земельна ділянка, площею 0,0327 га, кадастровий номер: 4625380800:05:000:0053, передана в оренду ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» на підставі акту приймання-передачі об`єкту оренди від 01.02.2019 року (а.с.70, 71 т.1).

За умовами цього договору оренди (п.5), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 392,40 грн.

У пункті 8 договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі47,10 грн.в грошовій формі або в натуральній формі (продукцією, вирощеною орендарем). У випадку, якщо орендна плата вноситься в натуральній формі, ціна продукції встановлюється на рівні ціни, за якою орендар продає аналогічну продукцію третім особам.

Згідно з пунктом 9 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земель, відповідно до положень Податкового кодексу України.

Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: щороку до 30 грудняза весь рік оренди земельної ділянки.

Відповідно до договору оренди землі б/н від 01.02.2019 року, земельна ділянка, площею0,7819 га, кадастровий номер: 4625380800:07:000:0046, передана в оренду ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» на підставі акту приймання-передачі об`єкту оренди від 01.02.2019 року (а.с.72, 73 т.1).

За умовами цього договору оренди (п.5), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 9382,80 грн.

У пункті 8 договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі1125,93 грн.в грошовій формі або в натуральній формі (продукцією, вирощеною орендарем). У випадку, якщо орендна плата вноситься в натуральній формі, ціна продукції встановлюється на рівні ціни, за якою орендар продає аналогічну продукцію третім особам.

Згідно з пунктом 9 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земель, відповідно до положень Податкового кодексу України.

Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: щороку до 30 грудняза весь рік оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 36 вказаних договорів, договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін або ж за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, зокрема, статтею 25 Закону України «Про оренду землі» закріплений обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Отже, з правового аналізуст.141 ЗК Українитаст.32 Закону України «Про оренду землі»,ч.2 ст.651 ЦК України, підставою для розірвання договору оренди землі має бути систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, яка має оцінюватись судом в контексті істотності порушення договору другою стороною.

Такий висновок в повній мірі відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які вірно застосував суд першої інстанції до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, згідно відомостей ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» на видачу орендної плати с. Великі Дідушичі (по договорах оренди) за 2019 рік, ОСОБА_1 отримала орендну плату в натуральній формі продукцією, вирощеною орендарем, а саме: 406 кг пшениці та 365 кг кукурудзи (а.с.74-76 т.1).

Згідно видаткових накладних №119 від 27.11.2019 року та №140 від 05.12.2019 року (а.с.77, 78 т.1), ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» продаж сільськогосподарської продукції урожаю 2019 року третім особам здійснювала за ціною:4,50 грн. за 1 кг пшениці та 3,90 грн. за 1 кг кукурудзи.

З урахуванням наведених вище умов договорів про розмір річної орендної плати(47,10грн.і 1125,93грн.,відповідно)та порядокїї внесення щорокудо 30грудня,тобто одинраз за весьрік оренди земельної ділянки, а також сплату відповідачем орендної плати у 2019 році в натуральній формі сільськогосподарською продукцією на загальну суму 3250,5 грн., що перевищує розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність визначених законом підстав для розірвання договорів оренди за вимогою позивача, як орендодавця.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для присудження позивачу за рахунок відповідача судових витрат.

Отже, суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, не допустивши порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, тому, з урахуванням наведених вище положень статті 377 ЦПК України, рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 377, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 08 червня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич