Рішення

від 23.06.2023 по справі 756/5289/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.06.2023 Справа № 756/5289/21

Провадження № 2/756/324/23

Унікальний № 756/5289/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Любін А.Ю.,

за участю:

представниці позивача Кондратюк О.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представниці відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 травня 2011 року ТОВ «Ай Ті Фінанс» прийняло на посаду касира-операціоніста за сумісництвом ОСОБА_1 , що підтверджується наказом № 50 від 01.05.2011 та заявою про прийняття на роботу написану власноручно. Відповідачем від 01.05.2011 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, з умовами якого він був ознайомлений, про що свідчить його підпис.

Позивач є фінансовою установою, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 257 від 22.07.2010 року та на підставі ліцензії НБУ на перерахунок коштів у національній валюті без відкриття рахунків НОМЕР_1 , здійснював діяльність з прийому платежів та переказу коштів з використанням терміналів (програмно-технічних комплексів самообслуговування).

Відповідно до посадових обов`язків відповідача, він зобов`язаний здійснювати операції, пов`язані з прийманням готівкових грошових коштів внесених через термінали позивача, зберігати ці кошти до моменту їх внесення до установи банку та вносити їх на розрахунковий рахунок позивача відкритий в банку.

Відповідно до пункту 1 Договору, працівник, що займає посаду касира-операціоніста виконує роботу, пов`язану з обслуговуванням грошових автоматів (платіжних терміналів) у відповідності з діючим законодавством, добровільно приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження будь-яких ввірених йому позивачем матеріальних цінностей, які ним були отримані при виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням грошових автоматів.

В період з 01 січня 2016 року по 27 січня 2016 року ОСОБА_1 на виконання своїх посадових обов`язків здійснено інкасацію терміналів, з яких інкасовано кошти в сумі 80 866 грн.

В порушення посадових обов`язків відповідача, ним не були внесені інкасовані грошові кошти в зазначеній сумі на розрахунковий рахунок позивача.

Внаслідок таких дій, відповідачем було завдано матеріальної шкоди позивачу на суму 80866 грн (вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят шість гривень).

Укладення між сторонами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, дає підстави позивачу звернутись до суду з позовом про стягнення завданих йому збитків з відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача на свою користь завдану під час виконання службових обов`язків матеріальну шкоду у розмірі 80 866 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просив відмовити, пояснив, що з січня 2016 року вже не працював в ТОВ «Ай Ті Фінанс». Пояснив також, що він є фізичною особою-підприємцем і здійснював діяльність в магазині, де встановлено термінал, належний позивачу, інкасацію якого він здійснював. Всі кошти, які були ним отримані - передавались позивачу, яким чином виникла недостача коштів йому не відомо.

Представниця відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що станом на січень 2016 року ОСОБА_1 вже не працював в ТОВ «Ай Ті Фінанс», що підтверджується даними про трудовий та страховий стаж, а також Формою -ОК 5 Пенсійного фонду України долученими до матеріалів справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач є фінансовою установою, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК № 257 від 22.07.2010 року та на підставі ліцензії НБУ на перерахунок коштів у національній валюті без відкриття рахунків НОМЕР_1 , здійснював діяльність з прийому платежів та переказу коштів з використанням терміналів (програмно-технічних комплексів самообслуговування).

Відповідно до наказу директора Цимбала О.І. №50-121 від 01.05.2011 року ТОВ «Ай Ті Фінанс`було прийнято на роботу ОСОБА_1 за сумісництвом на посаду касира-операціоніста з 01.05.2011 року, з окладом згідно штатного розпису та виплатою згідно положення про оплату праці касирів-операціоністів на підставі заяви відповідача (а.с. 7).

01.05.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 9).

Як вбачається з бухгалтерської довідки ТОВ «Ай Ті Фінанс» від 01.04.2021 року, про рух коштів та інкасації касиром-операціоністом ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 27.01.2016 року недовнесено на рахунок позивача кошти у розмірі 80 866,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.2. ст. 131 КЗпП працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Ст. 134 КЗпП України визначено випадки, за яких працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Такий вид матеріальної відповідальності покладається на працівників у разі, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 135-1 КЗпП України).

Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску) перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджено постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 14 вересня 1981 року №259/16-59).

За умовами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.05.2011 року ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до п.1 вищезазначеного договору працівник, що займає посаду касира-операціоніста та виконує роботу, пов`язану з обслуговуванням грошових автоматів (платіжних терміналів), у відповідності з діючим законодавством добровільно приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження будь-яких ввірених йому Підприємством матеріальних цінностей, які ним були отримані при виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням грошових автоматів.

Як вбачається з п. 2 та 3 цього договору працівник є відповідальним за збитки завдані підприємству як в результаті умисних дій, так і в результаті недбалого чи недобросовісного відношення до своїх обов`язків та зобов`язується відшкодувати підприємству збитки, які завдані.

Згідно п. 7 договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моментузвільнення працівника із займаної посади на підприємстві у встановленому законом порядку.

Згідно із вимогами ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Як вбачається з наданої Пенсійним фондом України довідки форми ОК-5 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідач ОСОБА_1 за 2016 рік у січні місяці сплата позивачем страхових внесків відсутня, сплата заробітної плати також відсутня.

Відповідно до Довідки Пенсійного фонду України від 30.12.2021 року про дані трудового та страхового стажу, у ОСОБА_1 в січні місяці 2016 року дні як трудового так і страхового стажу відсутні.

Крім того, суду не надано доказів щодо неповного повернення інкасованих сум ОСОБА_1 .. З наданих доказів не встановлено суму коштів, наявних на момент інкасації, повноту перерахування всіх проінкасованих коштів на рахунок позивача. Надані позивачем виписки, аудиторський висновок, додаток до довідки ці обставини взаємовідносин позивача і відповідача також не підтверджують. Відсутні також докази у який спосіб ОСОБА_1 здійснював зняття коштів, чи дійсно ці дії вчинялись ним, оскільки надані докази не містять описаного механізму доступу осіб до терміналів, належних позивачу.

З цих підстав суд вважає правильним відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Ті Фінанс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.06.2023

Суддя: А.М.Майбоженко