Рішення

від 21.06.2023 по справі 201/6612/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/6612/22

Провадження № 2/201/422/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 червня 2023 року м Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» про розірвання договору та стягнення грошових коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 вересня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, в якій позивач просить суд:

?Розірвати Договір № 1205 купівлі -продажу майнових прав від 30 січня 2019 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» та ОСОБА_1

?Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 50715 доларів США

?Судові витрати по справі

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30 січня 2019 року між ним як Покупцем та відповідачем як Продавцем було укладено Договір № 1205 купівлі продажу майнових прав.

У відповідності до п 1.1. Договору купівлі -продажу продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру в житловому комплексі та оплатити ціну таких прав у порядку та на умовах , визначених цим Договором.

На виконання умов договору позивач сплатив позивачу 1353076,20 грн, що еквівалентно 50 715 долару США.

Відповідач, в свою чергу, умови договору не виконав, в строк до грудня 2020р. будівництво не завершив і в експлуатацію не здав (а.с.1-7).

Заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 14 вересня 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.44-45).

Ухвалою судді від 14 вересня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» про розірвання договору та стягнення грошових коштів (а.с.46-47).

14 вересня 2022 року ухвалою суд відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову (а.с.49-50).

Ухвалою суду від 02 березня 20232 року підготовче провадження у справі закрито справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 64-65).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився про день та час повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановлені судом

30 січня 2019 року між сторонами укладено договір № 1205 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого продавець (відповідач) зобов`язується передати у власність покупця (позивача) майнові права на двокімнатне ізольоване приміщення будівельний № 1205, за адресою АДРЕСА_1 , в строк до грудня 2020 року, а покупець (позивач) зобов`язується прийняти у власність ці майнові права і здійснює розрахунок одночасно з підписанням договору (а.с.18-25).

Додатковою угодою №1 до договору від 30 січня 2019 року №1205 «купівлі - продажу» від 01 червня 20021 року сторони дійшли взаємної згоди викласти пункт 1.4 : Продавець забезпечує будівництво Житлового комплексу та введення його в експлуатацію у встановленому порядку до 30 серпня 2021 року (а.с. 26).

Відповідно п.2.1 укладеного договору, ціна майнових прав на квартиру складає 1353076,20 коп, в тому числі ПДВ 20%, що є еквівалентом 50715 доларів США, за погодженим сторонам курсом долара США 26,68грн за 1 долар США.

На виконання умов договору позивач 09 квітня 2019р. здійснив обмін іноземної валюти у сумі 50715 доларів США на 1354090, що підтверджується квитанцією № 16/12940/12084 від 09 квітня 2019 року та перевів на свій рахунок , що підтверджується квитанцією № 6300 від 09 квітня 2019 року.

09 квітня 2019 року на виконання умов Договору купівлі продажу позивач здійснив платіж ТОВ «РАТІБОР ІНВЕСТСТРОЙ» 1353,076,20грн коп, що еквівалентно 50 715 доларів США (а.с.26).

30 січня 2019р. відповідач видав позивачу довідку про належне виконання обов`язку зі сплати об`єкта майнових прав (а.с.30).

У свою чергу відповідач порушив п.1.4 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, станом на день розгляду справи будівництво не завершив і не ввів збудоване у експлуатацію.

Через викладене позивач просить розірвати договір купівлі-продажу майнових прав та стягнути грошові кошти.

Норми права які застосував суд та мотиви їх застосування

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями частини першоїстатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першоюстатті 611 ЦК Українивизначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно достатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За частиною першоюстатті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першоюстатті 691 ЦК Українипередбачено,що покупецьзобов`язанийоплатити товарза ціною,встановленою удоговорі купівлі-продажу,або,якщо вонане встановленау договоріі неможе бутивизначена виходячиз йогоумов,-за ціною,що визначаєтьсявідповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно достатті 692 ЦК Українипокупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі N 183/262/17 (провадження N 61-41932сво).

Вирішальне значеннядля застосуванняположення частинидругої статті 651 ЦК Українимає співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Виходячи з викладеного, через істотне порушення відповідачем умов договору позивач був позбавлений того, чого очікував за договором (отримати у власність про інвестований об`єкт нерухомості), тобто на що він розраховував під час укладення договору від 30 січня 2019 року №1205, тому наявні правові підстави для розірвання вказаного договору та стягнення грошових коштів.

Доказом сплати позивачем коштів за передбачені договором майнові права є довідка № 1205ТОВ «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ», видана ОСОБА_1 про те, що оплата майнових прав на квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 здійснена у повному обсязі. Заборгованість по сплаті відсутня (а.с.30) та платіжне доручення № 212103 від 09 квітня 2019 року про сплату ТОВ «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» 1353076,20 грн. (а.с. 27).

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті12та частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, за цими правилами суд повинен надати оцінку усім доказам, які є в матеріалах справи та на які сторони посилаються, як на підтвердження своїх вимог та заперечень, та не може вважати встановленими факти, які не підтверджені наявними у справі доказами.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Стосовно витрат на правову допомогу

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначаєВерховний Суд у постановівід 17.10.2018р.по справі№ 01/1894/17, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорар та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права, незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (ст.ст.12, 46, 56 ЦПК України в редакції від 18.03.2003р.).

Суд зазначає, що представником позивача на підтвердження понесення Хропот Г.М. судових витрат на професійну правничу допомогу долученні: договір про надання правової допомоги № від 12 липня 2022 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю , ордер, рахунок № 12/07/22-1 від 12 липня 2022 року та меморіальний ордер від 12 липня 2022 року про сплату 30000 грн.

Суд вважає, що вказані документи можна визнати належними доказами на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, також вважає, що такі судові витрати дійсно пов`язані саме із розглядом даної справи. Втім, суд вважає, що суму витрат позивача на професійну правничу допомогу варто зменшити, виходячи з наступного.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію їхньої реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28.11.2002р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, проаналізувавши перелік та складність наданих адвокатом послуг, ознайомлення з матеріалами справи , складання позовної заяви та три виходи в судове засідання , вважає за можливе застосовати принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на праву допомогу в розмір 30000 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 12653,10 грн

Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи викладене та керуючись ст. 12,13, 81, 141, 259,263-265, 281-282, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» про розірвання договору та стягнення грошових коштів задовольнити в повному обсязі.

Розірвати Договір №1205 купівлі -продажу майнових прав від 30 січня 2019 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» (ЄДРПОУ, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.3, офіс 7003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) грошові кошти у сумі 50715 (п`ятдесят тисяч сімсот п`ятнадцять) доларів США.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» (ЄДРПОУ, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.3, офіс 7003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) витрати на правову допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» (ЄДРПОУ, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.3, офіс 7003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 12653(дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) грн 10 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР ІНВЕСТСТРОЙ» , ЄДРПОУ, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.3, офіс 7003

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2023 року

Суддя С.О. Демидова