Ухвала

від 21.06.2023 по справі 902/385/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"21" червня 2023 р. м. ВінницяCправа № 902/385/21

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК", вул. Острозького, буд. 55, оф. 102, м. Вінниця, 21001, код - 31127972

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , АДРЕСА_3

про стягнення вартості частки у майні товариства на момент виходу

за участю секретаря судового засідання: Московчук Є.В.

за участю представників:

позивача: Браславець Ян Юрійович, посвідчення № 000486 від 22.05.2023 року

відповідача та третіх осіб: не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

14.04.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 13.04.2021 року) ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ - 31127972) вартості частки учасника, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості майна товариства станом на 26.01.2020 року в сумі 600 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року відкрито провадження у справі № 902/385/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 13.05.2021 року.

07.05.2021 року до суду від представником відповідача подано клопотання (б/н від 07.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4109/21), в якому останній просить суд призначити у справі № 902/385/21 експертизу документів про економічну діяльність підприємств та організацій. Проведення судової експертизи просить доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України у Вінницькій області (вул. Василя Порика, 8, м. Вінниця).

11.05.2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 07.05.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

13.05.2021 року представником позивача до суду подано клопотання (б/н від 13.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/43121/21), в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

27.05.2021 року від представника позивача до суду подано клопотання (б/н від 27.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4855/21), в якому останній просить суд призначити у справі комплексну оцінюючу експертизу. Призначення експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також, у клопотанні останній просить суд проводити розгляд поданого клопотання без участі представника позивача.

27.05.2021 року представником відповідача до суду подано клопотання (б/н від 27.05.2021 року) (вх.канц. № 01-34/4883/21), в якому останній просить суд залишити без розгляду клопотання представника позивача про призначення у справі судової експертизи.

Також, у клопотанні, останній витребувати у Територіального сервісного центру № 0541 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області інформацію щодо зареєстрованих за ТОВ "ВІК" транспортних засобів у період діяльності по 26.01.2020 року та належно засвідчені копії правовстановлюючих документів на такі автотранспортні засоби. Витребувати з ГУ ДПС України у Вінницькій області інформацію щодо діяльності ТОВ "ВІК" за 2018 рік, 2019 року,1-й квартал 2020 року: податкову декларацію платника податку; баланс (звіт про фінансовий стан) форма № 1; звіт про фінансові результати (звіт сукупний дохід) форма № 2; звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) форма № 3; звіт про рух коштів (за непрямим методом) форма № 3-н; звіт про власний капітал форма № 4).

Ухвалою суду від 27.05.2021 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 (б/н від 27.05.2021 року) (вх.канц. 3 01-34/4855/21). Зупинено провадження у справі № 902/385/21 у зв`язку з призначенням комплексної судової товарознавчої, економічної та оціночно-будівельної експертизи. Проведення комплексної судової експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

15.06.2023 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява (б/н від 15.06.2023 року) про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме майно, що належить праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІК", в тому числі (але не виключно) на 31/50 часток м"ясопереробного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , в межах розміру позовних вимог в сумі 600 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.06.2023 року заяву розподілено судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 16.06.2023 року заяву (б/н від 15.06.2023 року) ОСОБА_1 про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2023 року, з повідомленням сторін спору.

У судовому засіданні 19.06.2023 року оголошено перерву до 21.06.2023 року.

У судовому засіданні 21.06.2023 року прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався.

21.06.2023 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 21.06.2023 року) (вх.канц. № 01-34/5812/23) про проведення судового засідання за його відсутності.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 (б/н від 15.06.2023 року) про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" вартості частки учасника, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості майна товариства станом на 26.01.2020 року в сумі 600 000,00 грн.

25.04.2015 року на підставі заяви ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О., ОСОБА_1 набуто право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" в розмірі 30 %.

Іншими учасниками товариства є ОСОБА_2 , розмір частки статутного капіталу Товариства становить 47,25% та ОСОБА_3 , розмір частки статутного капіталу Товариства становить 22,75%.

Враховуючи те, що у позивача не склались ділові відносини з іншими учасниками товариства, позивачем прийнято рішення про вихід зі складу товариства шляхом продажу належної частки.

27.01.2020 року ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_4 , який діяв на підставі вищезазначеної нотаріальної довіреності складено та посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Белою О.М. відповідну заяву про вихід зі складу товариства.

27.01.2020 року було подано документи до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії.

За результатом розгляду заяви позивача щодо виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК", спільно, від імені директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на адресу позивача надіслано лист із розрахунком сукупної вартості часток цих товариств, які можуть бути виплачені позивачу, а саме - 501 030,00 грн.

Однак, грошова сума, яка визначена учаснику до виплати, порушує права позивача на належне проведення розрахунків з учасником, який виходить з числа учасників товариств, на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариств.

З метою визначення ринкової вартості рухомого та нерухомого майна, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК", ухвалою суду 08.12.2021 року призначено комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу та зупинено провадження у справі № 902/385/21.

За твердженнями позивача, до моменту визначення належної суми до стягнення та отримання результатів експертизи у справі № 902/385/21 існує реальна загроза відчуження відповідачем своїх активів у вигляді нерухомого майна у рахунок нібито добровільного погашення заборгованостей перед третіми особами, які є безпосередньо пов`язаними з відповідачем.

Як зазначає позивач, після звернення до суду з позовом, між відповідачем (ТОВ "ВІК") та зацікавленими особами з`являються відносини щодо отримання поворотних позик (фінансової допомоги), які у подальшому, з березня 2023 року, переходять у численні боргові зобов`язання відповідача перед зацікавленими особами, що фактично спрямовано на зменшення вартості активів підприємства для неможливості у подальшому провести розрахунок з позивачем.

Зі сторони ТОВ "ВІК" вчиняються дії з метою штучного створення боргів для унеможливлення виконання рішення у справі № 902/385/21 щодо стягнення реальної ринкової вартості частки позивача у підприємстві.

Як зазначає позивач, було здійснено пошук відомостей щодо інших судових проваджень, учасником яких є відповідач, а також стану нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідача.

За результатом пошуку було встановлено що на розгляді у Вінницькому міському суді Вінницької області відкриті провадження у справах № 127/6698/23 від 10.03.2023 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" про стягнення заборгованості та № 127/6699/23 від 10.03.2023 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" про стягнення заборгованості.

За позовами про стягнення боргів звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - які є учасниками товариства відповідача, що викликає сумніви у сторони позивача щодо реальності будь-яких зобов`язань.

З набранням законної сили судових рішень у вказаних справах, останні будуть підлягати до примусового виконання шляхом пред`явлення відповідних виконавчих листів до органів виконавчої служби або добровільного виконання таких вимог, зокрема шляхом передачі майна відповідача.

Також, як вбачається з матеріалів справи № 902/385/21, на момент подання позову до суду на праві власності відповідача перебувала нежитлова будівля - магазин "Кулінарія", загальною площею 331,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно актуальних відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 09.12.2022 року було переоформлено право власності на цей об`єкт за ОСОБА_2 , як фізичною особою, яка у тому числі є одним із учасників відповідача - ТОВ "ВІК".

Вказані дії, на думку позивача, можуть призвести до створення ситуації відсутності будь-якого майна, на яке можливо, у випадку якщо судом буде задоволено позовні вимоги, звернути стягнення визначеного за результатом експертизи розміру частки відповідача.

Враховуючи викладене позивач просить суд забезпечити позов та накласти арешт на усе нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІК", в тому числі (але не виключно) на 31/50 часток м`ясопереробного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , у межах розміру позовних вимог у сумі 600 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку підставам забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВС зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова КГС ВС від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (Постанови Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

З електронного примірника матеріалів судової справи та наданих представником позивача доказів судом встановлено, що 27.01.2020 року ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_4 , який діяв на підставі вищезазначеної нотаріальної довіреності складено та посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Белою О.М. відповідну заяву про вихід зі складу товариства.

27.01.2020 року було подано документи до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії.

За результатом розгляду заяви позивача щодо виходу зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК", спільно, від імені директорів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі Плюс" на адресу позивача надіслано лист із розрахунком сукупної вартості часток цих товариств, які можуть бути виплачені позивачу, а саме - 501 030,00 грн.

14.04.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 13.04.2021 року) ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ - 31127972) вартості частки учасника, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості майна товариства станом на 26.01.2020 року в сумі 600 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року відкрито провадження у справі № 902/385/21 за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 13.05.2021 року.

Таким чином, спірні корпоративні правовідносини виникли між учасниками ТОВ «ВІК» з 27.01.2020 року (моменту оформлення позивачкою заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «ВІК» та подачі документів до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії).

Водночас, Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2019 року у справі № 127/25291/19, яке набрало законної сили 06.12.2019 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги.

Після вчинення позивачем дій з виходу зі складу учасників ТОВ «ВІК», представником товариства та учасником ОСОБА_2 оформлено та надано на затвердження до суду мирову угоду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.02.2020 року у справі № 127/25291/19 затверджено мирову угоду, предметом якої є, зокрема, погашення заборгованості шляхом передачі у власність стягувачу (учаснику ОСОБА_2 ) по кожному договору поворотної фінансової допомоги, майна власником якого є ТОВ «ВІК». Вид та перелік майна має бути погоджено зі Стягувачем. Майно яке буде передаватись має бути обов`язково оцінено незалежним оцінювачем.

З наданих представником позивача відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що станом на момент відкриття провадження у господарській справі та на дату призначення експертизи (08.12.2021 року) у власності ТОВ «ВІК», починаючи з 29.07.2015 року перебувала нежитлова будівля - магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 331,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

09.12.2022 року право власності на нежитлову будівлю зареєстровано на праві власності за ОСОБА_2 , яка є одним із учасників товариства відповідача.

Підставою переходу права власності стали акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.02.2022 року; протокол ТОВ "ВІК" № 1/22 від 23.02.2022 року та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2019 року № 127/25291/19, що вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, описані дії щодо переходу права власності на нерухоме майно ТОВ «ВІК» до учасника товариства було добровільно вчинено сторонами, які одночасно є учасниками у господарській справі №902/385/21 (відповідачем та третьою особою).

Із конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 337/474/14-ц).

Суд не уповноважений при розгляді заяви про забезпечення позову надавати оцінку порядку виконання іншого судового рішення, однак допустимою є оцінка дій відповідача в аспекті аналізу обґрунтованості побоювань позивача у даній справі з приводу утруднення виконання судового рішення у господарській справі або неможливості поновити права позивача.

Зокрема, такі побоювання стосуються можливості вчинення аналогічних дій по відношенню до інших об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності відповідача.

Правочин з переходу права власності на нерухоме майно було вчинено між учасником та ТОВ «ВІК» зі спливом більше трьох років з моменту набрання рішенням законної сили та затвердження мирової угоди більше двох років тому; у період судового провадження у господарській справі та у процесі проведення експертизи з оцінки вартості усіх активів товариства.

Укладена мирова угода не містить граничного переліку майна ТОВ «ВІК», яке може бути передано стягувачу.

Тому, суд погоджується з доводами позивача відносно можливості вчинення аналогічних дій у майбутньому.

Можливість вчинення подібних дій також узгоджується із сукупністю наданих доказів стосовно наявності інших судових рішень та проваджень про стягнення заборгованості з ТОВ «ВІК» за позовами учасників товариства.

Крім того, згідно із частиною восьмою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вартість частки учасника визначається, виходячи із ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

У постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.12.2021 року призначено у справі № 902/385/21 комплексну судову товарознавчу, економічну та оціночно-будівельну експертизу.

На розгляд комплексної судової товарознавчої, оціночно-будівельної експертизи поставити наступні питання: яка дійсна (ринкова) вартість усього майна (чистих активів) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" станом на 26.01.2020 року, в тому числі (але не виключно) оборотних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення, зокрема 31/50 часток м`ясопереробного комплексу, розташованого за адресою: Вінницька обл., Липовецький район, смт Турбів, вул. Миру, буд. 1.

Належність відповідного об`єкта нерухомого майна ТОВ «ВІК», за відсутності відомостей у електронному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підтверджено Довідкою КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №1224/1/01-5/02 від 25.05.2021 року, яке виконувало функції державного реєстратора до 31.12.2012 року.

Отже, захист прав позивача залежить від обсягу майнових активів ТОВ «ВІК» станом на 26.01.2020 року, а також їх збереження станом на момент обстеження експертом та проведення оцінки ринкової вартості.

У випадку зменшення обсягу майнових активів, в тому числі нерухомого майна, переходу права власності до третіх осіб, які не є безпосередніми сторонами спору, неможливим буде виконання вказівок Верховного Суду щодо необхідності ринкової оцінки усіх активів на момент виходу учасника.

Отже, суд вважає доведеним наявність ризиків істотного ускладнення можливості поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки предметом спору є встановлення об`єктивної ринкової вартості частки учасника, з урахуванням огляду та оцінки всіх цінних активів товариства, до яких відноситься нерухоме майно.

Згідно правових висновків Верховного Суду, у таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Тому, подальше відчуження нерухомого майна унеможливить реальне виконання судового рішення у випадку задоволення позову, змусить позивача оспорювати правочини щодо відчуження нерухомого майна на предмет оцінки їх фраудаторності, що створить необхідність захисту прав у інших судових процесах.

Підсумовуючи, суд погоджується з позицією заявника відносно вірогідного ускладнення поновлення його прав, утруднення виконання судового рішення та вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Отже, визначені у заяві про забезпечення позову заходи в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ВІК» відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (з урахуванням наведених вище правових висновків Верховного Суду), доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Водночас суд враховує, що застосування заходів забезпечення позову обмежено предметом вимог та складом учасників процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно наданих представником відповідача документів, ринкова вартість 31/50 часток м`ясопереробного комплексу, розташованого за адресою: Вінницька обл., Липовецький район, смт Турбів, вул. Миру, буд. 1, перевищує ціну позову.

Тому, накладення арешту на індивідуально визначене нерухоме майно, яке не є безпосереднім предметом спору, виходить за межі предмету позову.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог (Постанова КГС ВС від 03.03.2023 року у справі № 905/448/22).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду. Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Відтак, зважаючи на баланс інтересів сторін, суд вважає за можливе заяву про вжиття позову задовольнити частково шляхом накладення арешту на належне ТОВ «ВІК» на праві власності нерухоме майно у межах первісної ціни позову та у межах обраного позивачем способу вжиття заходів забезпечення позовних вимог.

У випадку проведення експертизи та встановлення дійсної ринкової вартості частини майна товариства пропорційно вартості частки учасника на момент виходу, сторони не позбавлені можливості ініціювати питання стосовно зміни заходів забезпечення позову або їх скасування.

Суд також виходить з того, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, їх обмежено строком розгляду справи та терміном виконання майбутнього судового рішення, а також ціною заявлених позовних вимог. Тому, втручання у право відповідача на мирне володіння майном є пропорційним ціні позову, ґрунтується на нормативно визначених підставах.

Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у суду достатні підстави відсутні, що не позбавляє відповідача чи інших зацікавлених осіб права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті (Постанови КГС ВС від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 2, 14, 136, 137, 140, 144, 234-236 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву (б/н від 15.06.2023 року) ОСОБА_1 у справі №902/385/21 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі №902/385/21.

3. Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІК" (вул. Острозького, буд. 55, оф. 102, м. Вінниця, 21001, код - 31127972), у межах суми позову 600 000,00 грн.

4. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (б/н від 15.06.2023 року) (вх.канц. № 01-48/37/23) в іншій частині вимог.

5. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 21.06.2026 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК" (вул. Острозького, буд. 55, оф. 102, м. Вінниця, 21001, код - 31127972).

6. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для виконання державному реєстратору Департаменту надання адміністративних послуг Вінницької місткої ради, державному реєстратору Липовецької територіальної громади, Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Липовецькому відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Комунальному підприємству "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", Комунальному підприємству "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації".

7. Примірник ухвали надіслати сторонам на офіційну електронну адресу, за її відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, а також за електронними адресами: представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , cap@vmr.gov.ua; ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , lypovetsmr@gmail.com, tsnap_lpm-rada@vin.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення 21.06.2023 року,

Ухвалу прийнято 21.06.2023 року.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 23.06.2023 року.

Ухвалу підписано суддею - 23.06.2023 року.

Дата видачі ухвали: 23.06.2023 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу ( АДРЕСА_1 )

3 - відповідачу (вул. Острозького, буд. 55, оф. 102, м. Вінниця, 21001)

4 - третій особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

5 - третій особі ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

6 - Державному реєстратору Департаменту надання адміністративних послуг Вінницької місткої ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

7 - Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Соборна, буд. 15 А, м. Вінниця, 21050)

8 Липовецький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (22500, Вінницька область, місто Липовець, вулиця Василя Липківського, будинок 57)

9 - Комунальному підприємству "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" (вул. Соборна, буд. 64, м. Вінниця, 21050)

9 - Комунальному підприємству "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" (вул. Кропивницького, 2, м. Вінниця, 21050)

10 - державному реєстратору Липовецької територіальної громади (22500, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Липовець, вул. Героїв Майдану, буд. 4)