Рішення

від 13.06.2023 по справі 902/639/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2023 р. Cправа №902/639/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Глобі А. С., за відсутності сторін, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1", с.Махнівка Вінницького району Вінницької області

про стягнення 266500,28 грн заборгованості за договором постачання електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" 266500,28 грн заборгованості, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №60АВ200-95657-22 від 11.07.2022, а саме: 223948,33 грн - основного боргу, 2024,74 грн - 3% річних, 33745,64 грн - пені та 6781,57 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито провадження у справі №902/639/23, призначено судове засідання на 13.06.2023.

На визначену судом дату, 13.06.2023, сторони не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, зокрема позивач - шляхом направлення ухвали суду від 09.05.2023 на адресу його електронної пошти, відповідач - шляхом направлення ухвали суду від 09.05.2023 на адресу місцезнаходження останнього, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду (а.с.84).

Разом з тим, 13.06.2023 до суду звернувся позивач із заявою б/н від 13.06.2023 (вх. канц. суду №01-34/5542/23 від 13.06.2023), де просив провести судове засідання, призначене на 13.06.2023, без участі його представника, а також повідомив про сплату відповідачем основної заборгованості, про що подав відповідні докази.

Враховуючи наведене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи неявку представників сторін, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Звертаючись із цим позовом до суду позивач зазначив, що 11.07.2022 між ним та відповідачем укладено договір постачання електричної енергії споживачу №60АР200-95657-22 (надалі за текстом також - Договір).

На виконання умов вказаного Договору в січні 2023 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" поставлена електрична енергія на суму 223948,33 грн.

Разом з тим, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, в зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 223948,33 грн, що стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

11.07.2022 між позивачем (надалі за текстом також - Постачальник) та відповідачем (надалі за текстом також - Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №60АР200-95657-22 (а.с.10-14).

Згідно з абз.1 п.2. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об`єкти Споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.8.,3.9. Договору Споживач в перший робочий день місяця, що слідує за розрахунковим місяцем до 16.00, надає Постачальнику інформацію щодо фактичного обсягу споживання за розрахунковий місяць. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою Акт приймання-передачі електричної енергії та Акт прийому-передачі наданих послуг (компенсація) і направляє їх споживачу.

Відповідно до п.5.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до способу визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п.5.4. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п.5.6. Договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим Договором без отримання рахунку Постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, Споживач може ознайомитися на веб-сайті Постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За умовами п.14.1. Договору останній укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Термін дії даного Договору не може бути більшим за термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу.

Додатком №2 до Договору є комерційна пропозиція "вільна вартість - 7А", яка підписана сторонами (а.с.15-16).

В зазначеній комерційній пропозиції визначено такі умови:

- спосіб оплати: Споживач здійснює оплату за фактичний обсяг спожитої електроенергії до 10 числа місяця, який настав за розрахунковим, платежем в розмірі 100% на підставі рахунку Постачальника на оплату або самостійно розрахованої, грошовими коштами на рахунок на рахунок Постачальника;

- розмір пені та/або штрафу: у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Додатковою угодою №ДУ-1/60АР200-95657-22 від 01.12.2022 до Договору (а.с.18) визначено розмір очікуваного щомісячного споживання електричної енергії на розрахунковий період - 2023 рік.

Згідно обопільно підписаного акту приймання-передачі електричної енергії №ТГ383019909 від 31.01.2023 (а.с.19): Постачальник передав, а Споживач прийняв електричну енергію за період у січні 2023 обсягом 54278 кВт*год на загальну вартість 223948,33 грн.

В матеріалах справи наявне листування між сторонами стосовно погашення наявної заборгованості (а.с.20-21): листом №200-СЛ-6149-0423 від 21.04.2023 позивач повідомив про наявну заборгованість в сумі 223948,33 грн та просив протягом семи днів з дня отримання цього листа сплатити її у добровільному порядку; листом №1-03/2023 від 04.04.2023 відповідач повідомив позивача про закінчення оформлення угоди з банком по фінансуванню поповнення обігових коштів підприємства, а тому просив відтермінувати погашення заборгованості до 30.04.2023.

Згідно з банківською довідкою №Л-1073/100.32-14-2023 від 09.06.2023 (вх. канц. суду №01-34/5542/23 від 13.06.2023), відповідачем 08.06.2023 погашено заборгованість за поставлену електричну енергію за січень 2023 року.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення 223948,33 грн - основного боргу, 2024,74 грн - 3% річних, 33745,64 грн - пені та 6781,57 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

За приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.06.2017 набув чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", частиною 1 ст.4 якого визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 15 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

У відповідності до п.30 ч. 1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч.1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 03.03.2021 за №335 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 2 ст.275 ГК України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №312 (надалі за текстом також - ПРРЕЕ).

Відповідно до п.4.2. розділу IV ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

За умовами п.4.8. розділу IV ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Згідно з п.4.12. розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

- протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

- протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

- в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем за січень 2023 поставлено електричної енергії відповідачу на загальну вартість 223948,33 грн.

Частиною 1 ст.193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом:

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.5.4. Договору);

- Споживач здійснює оплату за фактичний обсяг спожитої електроенергії до 10 числа місяця, який настав за розрахунковим, платежем в розмірі 100% на підставі рахунку Постачальника на оплату або самостійно розрахованої, грошовими коштами на рахунок на рахунок Постачальника (умови комерційної пропозиції).

Абзацом п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ надано таке визначення терміну "розрахунковий період" - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або розподіленої/переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Із умов акту приймання-передачі електричної енергії №ТГ383019909 від 31.01.2023 слідує, що постачання електричної енергії відповідачу відбулось у січні 2023 року, тобто розрахунковим періодом для цілей визначення строку (терміну) оплати є січень 2023.

Суд враховує, що в практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (Постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17).

Таким чином, враховуючи положення стосовно термінів (строків) оплати, які визначені у комерційній пропозиції "вільна вартість - 7А", беручи до уваги ст.253, 254 ЦК України, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 11 лютого 2023 - місяця, який настав за розрахунковим, - січнем 2023.

При цьому слід зауважити, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що після відкриття провадження у справі №902/639/23 відповідач повністю сплатив суму основного боргу в розмірі 223948,33 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зазначені висновки щодо застосування п.2 ч.1 ст.231 ГПК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1584/15, від 06.03.2019 у справі №914/130/16.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок повної сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 223948,33 грн за Договором, суд констатує, що у цій справі відсутній предмет спору щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 223948,33 грн, що є підставою для закриття провадження у цій частині.

Судом також розглянуто вимоги стосовно стягнення 2024,74 грн - 3% річних, 33745,64 грн - пені та 6781,57 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період з 12.01.2023 по 01.05.2023.

У відповідності до вимог ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Також, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, згідно з комерційною пропозицією, обраною відповідачем: у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Як було зазначено вище судом, відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 11.02.2023.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення штрафних та компенсаційних нарахувань, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, суд дійшов висновку, що правомірним та обґрунтованими є стягнення 24542,95 грн - пені, 1472,54 грн - 3% річних, 5408,18 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів. Таким чином, в задоволенні позову стосовно стягнення 9202,69 грн - пені, 552,20 грн - 3% річних, 1373,39 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається відшкодування судового збору, пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів - в сумі 471,36 грн.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову в частині стягнення 9202,69 грн - пені, 552,20 грн - 3% річних, 1373,39 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, судовий збір в розмірі 166,92 грн залишається за позивачем.

В частині судового збору стосовно основного боргу суд зазначає, що частинами 1 та 3 та ст.130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Із змісту наведеної норми слідує, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду матеріалів справи за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

При цьому, можливість повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі залежить від підстави прийняття відповідного процесуального рішення.

Разом з тим, враховуючи відсутність заяви позивача щодо розподілу судового збору, сплаченого пропорційно заявленому до стягнення основному боргу, у зв`язку із закриттям провадження у справі в цій частині, зазначене питання при постановленні рішення у справі судом не вирішується.

Керуючись ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №902/639/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 223948,33 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" (22133, Вінницька обл., Козятинський р-н, с.Махнівка, вул.Шкільна, буд.57; ідентифікаційний код: 39798250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ (01010, м.Київ, вул.Острозьких Князів, буд.32/2; ідентифікаційний код: 43965848) 24542,95 грн - пені, 1472,54 грн - 3% річних, 5408,18 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 471,36 грн витрат зі сплати судового збору.

4. В задоволенні позову в частині стягнення 9202,69 грн - пені, 552,20 грн - 3% річних, 1373,39 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, - відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 166,92 грн залишити за позивачем.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

9. Повне рішення складено 19 червня 2023 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим:

1 - до справи;

2 - ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (tg@gaszbut.com.ua);

3 - ТОВ "Фабрика печива №1" (вул.Шкільна, буд.57, с.Махнівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22133) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення