Рішення

від 23.06.2023 по справі 906/556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/556/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом

Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради

до Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради

про стягнення 162488,93 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 162488,93 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав умови договору № 1690 від 01.02.2018 на постачання теплової енергії в частині оплати її вартості.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Так, у матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - копії ухвали суду від 25.04.2023, направлене на адресу відповідача, з відміткою про його вручення.

Отже, відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №906/556/23.

Відповідач у строк, встановлений ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2018 між позивачем Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець/позивач) та відповідачем Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (споживач/відповідач) укладено договір № 1690 на постачання теплової енергії, за умовами якого виконавець зобов`язався своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.п. 1.1 договору).

Згідно п.п. 2.1. договору, тарифи на теплову енергію, на дату складання договору, на другу групу споживачів становлять 1496,21 грн. за одну Гкал.

В даному договорі сторони погодили можливість зміни тарифів на послуги в порядку визначеному чинним законодавством України. Також погодили, що розмір щомісячної оплати коригується у відповідності до зміни тарифів.

Згідно п.п. 2.3., 2.4. договору, плата за надані послуги при наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (Правила). При відсутності приладу обліку або його несправності, оплата теплової енергії за даним договором проводиться по розрахунковому тепловому навантаженню з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді, а на підігрів води - за існуючими нормативами.

Згідно п.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

2) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, платіжними документами, які виписуються виконавцем.

3) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 50% або 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Відповідно до п.п. 3.2 договору, теплова енергія оплачується безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.

Сторони домовились, що всі платежі за надану теплову енергію, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі (п.п. 3.3 Договору).

Згідно п.п. 3.5 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору.

В п.п. 2 п. 4.2. договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати теплову енергію у встановлений договором строк.

В свою чергу, позивач, як виконавець послуг, має право, зокрема, вимагати від споживача оплати вартості наданих послуг згідно встановлених тарифів та в строки, обумовлені цим договором (п.п. 4.3. договору).

Відповідно до п.п. 11.1. договору, останній укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Строк позовної давності за даним договором становить п`ять років.

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Договору, відповідач не оплатив отримані послуги з теплопостачання, внаслідок чого виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з жовтня 2019 року по листопад 2022 року в сумі 162 488,93 грн.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 1690 на постачання теплової енергії від 01.02.2018.

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, згідно яких вбачається, що в період з жовтня 2019 року по листопад 2022 року, позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії на загальну на суму 162 488,93 грн.

Обґрунтованість зміни тарифів у вказаний період, у визначеному п.п. 2.2. Договору порядку, підтверджено наданими до справи рішеннями Виконавчого комітету Житомирської міської ради №1400 від 19.12.2018, №1475 від 23.12.2019, №1439 від 02.12.2020, №1568 від 30.12.2020, № 1288 від 04.11.2021.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 3.1 договору визначено, що оплата вартості використаної теплової енергії проводиться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять. Жодних документально обґрунтованих заперечень на спростування наведених позивачем підстав позову та заявлених вимог відповідач не надав.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 19/2, ід. код 36617789)

- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 48, ід. код 35343771) 162 488,93 грн. основного боргу, а також 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.)

+ на ел. адресу: teplo@teplo.net.zt.ua

2 - відповідачу (рек. з повід.)